Замостський повіт (Російська імперія)

Замостський повіт
Губернія Люблінська губернія, Холмська губернія
Центр Замостя
Створений 1867
Скасований 1939
Площа 1569,6 (1885)
Населення 119 783[1] осіб (1897)
Найбільші міста Замостя
Наступники Замостський повіт

Замо́стський повіт (рос. дореф. Замостскій уѣздъ, пол. Powiat zamojski) — історична адміністративно-територіальна одиниця Люблінської (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Люблінського воєводства Другої Речі Посполитої. Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Замостя.

Волості

Замостський повіт, 1907
Холмська губернія в 1914 році

При утворенні до повіту входили 2 міста (Замостя, Щебрешин) і 3 містечка (Горай, Краснобрід, Фрамполь) та 16 сільських волостей.

В 1911 р. повіт поділявся на 15 волостей:

Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) значна частина Замостського повіту заселена переважно українцями передана з Люблінської губернії до новоутвореної Холмської: місто Замостя і волості Високе, Замостя (за винятком села Жданова), Звіринець, Краснобрід, Лабуні, Скербешів, Суховоля, Щебрешин; села Вишенька, Забитів, Монастирок (Monastyrek) і Сульмичі волості Старе Замостя; села Воля Чорностоцька, Дільці, Радечниця, Радечницький монастир, Трясини і Чорностік волості Радечниця; село Розлопи волості Сулів; села Біловоля, Вілька Вепрецька і Липськ волості Мокре; села Липовець, Сохи, Терешпіль і Шозди волості Терешпіль.

Розташування

Повіт розташовувався на півдні губернії. Межував на півночі — з Красноставським, на сході — з Грубешівським і Томашівським повітом, а на заході — з Янівським повітом, а на півдні — з Білгорайським повітом. Площа повіту становила 1569,6 версти[1].

Населення

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у повіті проживало 9 317 українськомовних: 6 948 українськомовних греко-католиків, 2 369 українськомовних римо-католиків, 3 533 польськомовних греко-католиків[2].

В 1892 р. з 107 937 осіб населення повіту крім римокатолицької більшості були 20 256 православних (до 1875  р. — греко-католики) і 13 486 юдеїв.

За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 119 783 осіб (61 190 чоловіків і 58 593 жінок)[1]. Найбільші міста — Замостя (14705 осіб) і Щебрешин (6122 осіб)[1]. Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[3]:

Мова Осіб Відсоток
польська 88 486 73,87 %
єврейська 14 666 12,24 %
українська 9 221 7,70 %
російська 6 713 5,60 %
інші 697 0,58 %
Разом 119 783 100 %

Примітки

  1. ↑ а б в г Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). Люблинская губерния. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 4 грудня 2016.
  2. ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 362. (рос. дореф.)
  3. ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку. Замостский уезд. www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.

Джерела