Володавський повіт (рос. дореф. Влодавскій уѣздъ , пол. Powiat włodawski ) — історична адміністративно-територіальна одиниця Седлецької (1867—1912) і Холмської (1912—1918) губерній Російської імперії та Люблінського воєводства Другої Речі Посполитої . Утворений у 1867 році. Повітовий центр — місто Володава .
Волості
Володавський повіт, 1907
В 1911 р. повіт поділявся на 14 волостей :
Володава — с. Шуминка ,
Воля-Верещинська — с. Воля-Верещинська ,
Вирики — с. Вирики ,
Ганськ — с. Ганськ ,
Городище — с. Вишниці ,
Дубова-Колода — с. Дубова-Колода ,
Кривоверба — с. Кривоверба ,
Опілля — с. Опілля ,
Острів — с. Острів ,
Романів — с. Соснівка ,
Собібор — с. Собібор ,
Турно — с. Замолодичі ,
Тисьмениця — с. Тисьмениця ,
Устимів — с. Устимів .
Ухвалою другої Думи від 9 травня 1912 (закон 23 червня 1912) населена українцями частина Володавського повіту передана з Седлецької губернії до новоутвореної Холмської : місто Володава і волості Острів , Устимів , Воля-Верещинська, Володава , Вирики , Ганськ , Городище , Кривоверба , Опілля , Романів, Собібор і Турно та села Боднарівка , Білка , Угнин і Хмелів волості Дубова-Колода , села Бабянка , Колеховичі і Тисьмениця волості Тисьмениця.
Розташування
Повіт розташовувався на південному сході губернії. Межував на півдні з Холмським повітом , на заході — з Любартівським , на північному сході — з Більським повітом , на північному заході — з Радинським , а на сході — з Берестейським Гродненської губернії і Володимир-Волинським повітом Волинської губернії . Площа повіту становила 1900,1 версти[ 1] .
Населення
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського , у повіті проживало 38 894 українськомовних греко-католиків[ 2] .
В 1890 р. в повіті нараховувалось 83 474 особи, з них 3 701 особа непостійного проживання, у містах — 13 726 осіб, у селах — 69748 осіб. За віровизнанням: 50 397 православних (до 1875 р. — греко-католики), 15 290 римокатоликів, 15 516 юдеїв, 2 694 протестанти.
За переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 98 035 осіб (49 389 чоловіків і 48 646 жінок)[ 1] . Найбільші міста — Володава (6673 осіб) та Парчів (6660 осіб)[ 1] . Розподіл населення за мовою згідно з переписом 1897 року[ 3] :
У 1906/1907 роках у повіті налічувалося 43 576 православних і 44 175 римо-католиків[ 4] .
Інфраструктура
У 1906/1907 роках у повіті діяло 30 православних церков і 7 римо-католицьких костелів[ 4] .
Див. також
Примітки
Джерела
Адміністративний центр:
Холм Повіти