Угнин

Село
Угнин
пол. Uhnin


Координати 51°35′00″ пн. ш. 23°02′00″ сх. д. / 51.5833° пн. ш. 23.0333° сх. д. / 51.5833; 23.0333

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Парчівський повіт
Гміна Дубова Колода
Населення 600 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 83
Автомобільний код LPA
SIMC 0011512
GeoNames 756403
OSM ↑3103737 ·R (Гміна Дубова Колода)
Угнин. Карта розташування: Польща
Угнин
Угнин
Угнин (Польща)
Угнин. Карта розташування: Люблінське воєводство
Угнин
Угнин
Угнин (Люблінське воєводство)
Мапа

Угнин[2][3] (пол. Uhnin) — село в Польщі, у гміні Дубова Колода Парчівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 600 осіб (2011[1]).

Історія

Найдавніші сліди людини в межах селах датуються середньовіччям. Археологами відкрито городище.

У 1530 році королівським привілеєм засновано село.

Станом на 1565 рік у селі проживало 38 родин.

У 1830-х роках село стало власністю генерала Крузенштерна.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].

Іконостас церкви в Угнині, знищеної під час акції Ревіндикації у 1938 році.

У 1911 році в селі зведено православну церкву[3].

За даними перепису 1921 року у селі проживало 282 православних мешканців, 98 католиків і 86 юдеїв.

У 1938 році польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[5][6][3].

У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.

Населення

Населення села належало до української етнографічної групи хмаків[2].

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 298 66 206 26
Жінки 302 59 181 62
Разом 600 125 387 88

Відомі уродженці

  • Антоній Матеюк (?-1919) — український релігійний діяч, член Української Центральної Ради, протопресвітер Дієвої армії УНР.

Примітки

  1. ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ а б Олесіюк Т. Соборна Україна: наукові розвідки і спомини. — К. : Українська видавнича спілка, 2004. — С. 508.
  3. ↑ а б в Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 374. (пол.)
  4. ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
  5. ↑ G. J. Pelica. Ślady wyrwane z zapomnienia. „Przegląd Prawosławny”. 12 (270), grudzień 2007. Białystok. ISSN 1230-1078.  (пол.)
  6. ↑ Nieistniejąca cerkiew we wsi Uhnin (пол.)
  7. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Бібліографія