Сімейство тепловозів ТЕ109

Сімейство тепловозів ТЕ109 — радянські тепловози, створені на базі серії ТЕ109:

  • 2ТЕ109 — експериментальний двосекційний варіант
  • ТЕ125 — пасажирський тепловоз з двигуном потужністю 4000 к.с.
  • ТЕ129 — вантажопасажирський тепловоз з двигуном потужністю 4000 к.с.
  • ТЕ120 — тепловоз з асинхронним тяговим електродвигуном
  • ТЕ114 — тепловоз з кузовом капотного типу для тропічного клімату
  • ТЕ114І — тепловоз для експлуатації в умовах сильної запиленості повітря

ТЕ109 став основою для створення тепловоза 2ТЕ116.

BR 130/DB 230

Під час зміни тягового рухомого складу німецька залізнична компанія (Deutsche Reichsbahn) в НДР 1966 масово закупила радянські тепловози. 1251 локомотив, 5 серій з яких належали до однієї так званої «сім'ї локомотивів» ТЕ, утворювали хребет дизельної тяги.

Радянський локомотивний завод в Луганську отримав замовлення розробити тепловози для служб важких вантажних і пасажирських швидкісних потягів для DR. Виникали дуже схожі зовні серії, які відрізнялися лише технічним обладнанням та граничною швидкістю. Межею досягнення цього локомотивного розвитку можна розглядати варіант з 4000 к.с. — серія 142.

Кабіна машиніста тепловоза TE109. «Deutsche Bahn»

З серією 230 (BR 130 DR) тепловози з потужністю двигуна 3000 к.с. вперше прибули на німецькі колії серійно. Вони купувалися з 1970 відділенням DR в НДР. В локомотив встановлювалися дизельні двигуни типу 5Д49 з 16 циліндрами. В машини з 6 колісними парами була службова маса 120 т. Локомотив з максимальною швидкістю 140 км/год принципово застосовувався тільки для водіння вантажних поїздів, оскільки пристрій для опалювання поїзда в ньому був відсутній. Його почали встановлювати в більш пізній серії 132.

Технічні характеристики

Дизель тепловоза
Тепловоз на болгарській залізниці
  • Роки побудови — 1968—1978
  • Рід служби — вантажопасажирський
  • Осьова формула — 3О−3О
  • Потужність к.с. — 3000[1]
  • Ширина колії, мм — 1520 мм[1]
  • Осьове навантаження, кН (тс) — 226 (23)
  • Конструкційна швидкість, км/год — 100 (вантажних), 120 (вантажопасажирських), 140 (пасажирських)
  • Країни експлуатації — СРСР → РФ, НДР → ФРН, ЧССР, ПНР, БНР
  • Всього побудовано — 33 (для СРСР)
  • Мінімальний радіус проходження кривих, м — 125
  • Країна побудови — СРСР
  • Заводи — Луганський тепловозобудівний завод
  • Тип передачі — електрична
  • Потужність тягового електродвигуна — 305 кВт
  • Довжина локомотива — 20 620 мм (за буферами)[1]
  • Навантаження від осі на рейки — 20 т[1]
  • Тип двигуна — 1А-5Д49 (16ЧН26/26)[1]
  • Діаметр коліс — 1050 мм[1]
  • Тяга тривалого режиму — 17600/24600 кГ[1]
  • Швидкість тривалого режиму — 35,5 / 24,2 км / год[1]

ТЕ114

Шестивісні однокабінні тепловози капотного типу, виготовлялися переважно на експорт і на залізницях Радянського Союзу працювало 16 локомотивів серії.

Експортувалися в 1974—1985 до Єгипту, Куби, Сирії, Гвінеї, всього було поставлено 240 локомотивів.[2]

ТЕ114І

Модифікація ТЕ114 для роботи на залізницях Іраку з шириною колії 1435 мм.

Для роботи у тропічному кліматі з високою запиленістю повітря використовувалася спеціальна система очищення повітря, вологостійка ізоляція, антикорозійне покриття і посилена система охолодження.

ТЕ129

Шестивісний вантажопасажирський тепловоз, потужністю 4000 к.с. будувався на Луганському тепловозобудівному заводі. Конструктивно посилена версія тепловоза ТЕ109. 1974-79 було випущено 7 локомотивів (разом з прототипом), які пізніше продали до НДР, де вони отримали позначення серії 142 (з 1992 — 242).

1975 тепловоз отримав диплом та велику золоту медаль Лейпцизького ярмарку.

Джерела

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и Научно-исследовательский институт информации по тяжелому, энергетическому и транспортному машиностроению. Тепловозы СССР. Каталог-справочник (18.8.73). — М. : НИИИНФОРМТЯЖМАШ, 1974. — 176 с. — 1495 прим.
  2. ↑ Экспортные тепловозы. Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 23 квітня 2016.