|
Стефан Корицінський
Сте́фан Кориці́нський (пол. Stefan Koryciński; 1617—4 липня 1658) — військовик, урядник і державний діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Корицінських гербу Топор. Великий канцлер коронний (1653–1658)[1], сенатор. Великий підканцлер коронний (4 лютого 1652–1656), стольник краківський (1643–1652). Каштелян освенцимський (1647–1658). Староста вольбромський, ойцувський, варшавський, рабштинський і ковальський. БіографіяНавчався в університетах Кракова (з 1628), Левена й Амстердаму (з 1633). 19 лютого 1639 року одружився із Анною Петронелою Гембицькою — небогою єпископа Петра Гембицького, що став його покровителем. У 1641, 1645, 1646, 1648, 1649 і 1652 роках був послом на сейм від Краківського воєводства. 1648 року підтримав на королівський престол кандидатуру Яна ІІ Казимира. Брав учась у придушенні козацького повстання Хмельницького, командував приватним відділом у битві під Берестечком (1651). 1653 року в обозі під Жванцем приймав присягу від кримських татар хана Ісляма ІІІ Герая на вірність Речі Посполитій. Під час Північної війни зі шведами супроводжував короля Яна ІІ Казимира до Сілезії. З 1 березня 1656 року керував Львівським королівським монетним двором. В червні 1656 року як один із королевських комісарів приймав капітуляцію шведів у Варшаві. Виступав проти союзу з Московією, намагвся зірвати підписання Віленського перемир'я. Помер у Пісковій Скалі, Польща. Примітки
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
