Список правителів Білорусі

Список прави́телів Білої Ру́сі (X століття — теперішній час)

В цьому списку перелічено правителів державних утворень, що були безпосередніми попередниками сучасної Республіки Білорусь.

Князі Києва та Русі

Язичницькі правителі Київської Русі

Династію Рюриковичів, яка спочатку була язичницькою, заснував Рюрик.

Правитель	Титул	Герб	Роки життя	Правив від	Правив до	Характеристика правління
Олег Віщий	Князь Київський		?-912	882	912	Регент, опікун князя Ігоря I. Вся політика Олега була орієнтована на захист економічних інтересів. Вершиною його політики вважають похід на Константинополь і угоду з Візантійською імперією 911 року. Держава Олега включала у себе частину земель сучасної Білорусі.
Ігор І Старий	Князь Київський		878-945	913	945	Основоположник київської династії князів, що їх пізніше назвали Рюриковичами. Держава Ігоря включала у себе частину земель сучасної Білорусі.
Ольга Свята	Велика Княгиня Київська		910-969	945	962	Регент, хрестилась в візантійського імператора Константина VII Багрянородного, але їй не вдалось принести християнство на Русь. Держава Ольги включала у себе частину земель сучасної Білорусі. Приєдала до склад Русі деревлян — етносу, який в майбутньому візьме участь в етногенезі білорусів.
Святослав I Хоробрий	Великий князь київський		935-972	962	972	Проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію держави, об'єднавши всі руські князівства під владою Києва. За нього уся територія майбутньої Білорусі стала належати Русі.
Ярополк I Святославич	Великий князь київський		955-978	972	978	Онук і вихованець княгині Ольги. Після смерті батька вів міжусобну війну з братами — деревлянським князем Олегом і новгородським князем Володимиром. Убив деревлянського князя Олега.

Християнські правителі Київської Русі

Християнство Володимир I Великий офіційно прийняв в 988 році.

Правитель	Титул	Герб	Роки життя	Правив від	Правив до	Характеристика правління
Володимир I Великий	Великий князь київський		960-1015	979	1015	Захопив київський престол після міжусобної боротьби з братом (977-979). 988 року прийняв хрещення під іменем Василь, розпочав христянізацію Київської Русі, встановивши Київську митрополію Константинопольського патріархату. Завдяки чому більшість білорусів тепер християни. Приєднав до своєї держави землі в'ятичів, ятвягів, радимичів — народів, які в майбутньому складуть основу етногенезу білорусів. За його правління вся територія сучасної Білорусі увійшла у склад Русі.
Святополк I Окаянний	Великий князь київський		980-1019	1015	1019	Після смерті Володимира Великого, Святополк утік із в'язниці до свого тестя у Польщу, не встигнувши навіть взяти з собою дружину. Спираючись на підтримку Болеслава I Хороброго, вів боротьбу за київський престол, під час якої загинули його брати Борис, Гліб та Святослав. Після оволодіння Києвом мусив вести боротьбу зі своїм братом — тоді новгородським князем Ярославом. Також він був турівським князем.
Ярослав I Мудрий	Великий князь київський		983-1054	1019	1054	Видатний державний діяч і полководець. У період його князювання спостерігалося піднесення Давньоруської держави. Було розширено територію Київської Русі, укріплено кордони, встановлено контакти з багатьма європейськими країнами. Князь приділяв велике значення внутрішньому устрою держави: поширював християнство, засновував монастирі, будував храми та собори, розбудовував столицю, створив школу і бібліотеку при Софіївському соборі. Його держава включала в себе всю територію сучасної Білорусі.
Ізяслав I Ярославич	Великий князь київський, Король Русі		1024-1078	1054	1068	Після смерті 1054 року Ярослава Мудрого Ізяслав посів київський престол, проте не зумів утримати в своїх руках спадщину батька і мусив розділити її з братами. Мав проблеми з киянами і печерськими монахами. До вступу на престол мав титул Князь Турівський.
Всеслав Чародій	Великий князь Київський		1029-1101	1068	1069	Князь полоцький, єдиний представник полоцької гілки Рюриковичів на київському великокнязівському престолі.
Ізяслав I Ярославич	Великий князь Київський, король Русі		1024-1078	1069	1073	Після поразки від половців у битві на Альті 1068 року і відмови князя видати киянам зброю у Києві спалахнуло повстання проти Ізяслава, і йому довелося втекти з міста. Наступного року Ізяслав повернувся з польськими військами й придушив повстання. Брати знову вигнали Ізяслава з Києва 1073 року, і він звернувся до Королівства Польського, куди прибув з «достатком великим». Польський король Болеслав II Сміливий, однак, не тільки не надав родичеві допомоги, але й відібрав більшість багатств, маючи намір скористатися ними у війні з чехами, і вигнав Ізяслава з країни, а з його суперниками, Святославом та Всеволодом, уклав союз. До вступу на престол мав титул Князь Турівський.
Святослав II Ярославич	Великий князь Київський		1027-1076	1073	1076	Четвертий син Ярослава Мудрого. Засновник чернігівської князівської династії. Фундатор будівництва Печерської церкви в Києві.
Ізяслав I Ярославич	Великий князь Київський, король Русі		1024-1078	1077	1078	Влітку 1077 за допомогою польських військ повернув собі Київ, але загинув у битві на Нежатиній Ниві під Черніговом, де спільні війська Ярославовичів розбили бунтівних племінників. До вступу на престол мав титул Князь Турівський.
Всеволод I Ярославич	Князь всієї Русі		1030-1093	1078	1093	Фундатор будівництва Михайлівського собору Видубицького монастиря, Янчиного монастиря, монастирської церкви Андрія.
Святополк II Ізяславич	Великий князь Київський		1050-1113	1093	1113	У 1093 році двічі зазнав поразки від хана Боняка. У 1095 році разом із Володимиром Мономахом завдав поразки половцям, а в наступному році вів війну з чернігівським князем Олегом Святославичем, який відмовився приїхати до Києва на з'їзд князів. Святополк був учасником Витичівського з'їзду 1100, Золотчанського з'їзду 1101 і Долобського з'їзду 1103. Разом із Володимиром Мономахом Святополк удвох із сином своїм Ярославом брав участь у переможних боях з половцями (1110 і 1111), у яких здобуто половецькі міста Шарукань і Сугрів. Мав титул Князь Полоцький.
Володимир II Мономах	Великий князь Київський		1053-1125	1113	1125	Видав закон, за яким зменшив рези (відсотки) за позички і тимчасово трохи полегшив становище закупів, скасував холопство за борги. Ініціатор Любецького з'їзду 1097 року, де була проведена радикальна реформа порядку спадкоємства (прийнято засаду прямого родового успадкування замість складної системи сеньйорату та зміни уділів) та Витечівського з'їзду 1100 року. Відновив великокнязівську владу на більшій частині давньоруських земель і тимчасово затримав процес остаточного роздроблення Давньоруської держави. Мав титул Князь Смоленський.
Мстислав I Великий	Великий князь Київський		1076-1132	1125	1132	Святий православної церкви, останній князь, що утримував єдність Київської держави. Засновник кам'яної церкви св. Федора в Києві (1129). 1130 року повернув під вплив Києва Полоцьк, посадивши на полоцький стіл свого сина Ізяслава.

Правителі періоду розпаду Київської Русі

Великі князі Київські

Правитель	Титул	Герб	Роки життя	Правив від	Правив до	Характеристика правління
Ярополк II Володимирович	Великий князь Київський		1082-1139	1132	1139	Дбав про єдність Київської держави і вів боротьбу з чернігівськими князями — Ольговичами, які намагалися з допомогою половців захопити київський престол.
В'ячеслав І Володимирович	Великий князь Київський		1083-1154	1139	1139	Після смерті 1139 року Ярополка II, як старший син Володимира Мономаха став Великим князем. Його прогнав із Києва Всеволод Ольгович. Пізніше В'ячеслав правив вже зі своїм племінником Ізяславом. Мав титули Князь Смоленський і Князь Турівський.
Всеволод II Ольгович	Великий князь Київський		1094-1146	1139	1146	На початку київого княжіння довелося відстоювати престол як від Мономашичів, серед яких особливо активним був Ізяслав Мстиславич, так і від рідні — Ольговичів, що вимагали від нього володінь.
Ігор II Ольгович	Великий князь Київський		?-1147	1146	1146	Володів уділами з центрами у Юр'єві, Городці-Остерському та Рогачеві. 1146 року був змушений прийняти чернецтво у Київському Федорівському монастирі. 1147 року убитий киянами в помсту ненависному роду Ольговичів. У православній церкві вшановується святим в лику благовірного.
Ізяслав II Мстиславич	Великий князь Київський		1097-1154	1146	1149	В 1147 році вивів давньоукраїнську церкву з прямого підпорядкування Константинополю.
Юрій Довгорукий	Великий князь Київський		1090-1157	1149	1151	1149 року, користуючись з міжусобиць між князями, пішов у похід на південь і разом з половцями, біля Переяслава на Дніпрі, розбивши війська київського князя Ізяслава II, оволодів Києвом. 1150 року мусив його покинути.
Ізяслав II Мстиславич	Великий князь Київський		1097-1154	1151	1154	Знову став Великим князем київським, і правив до смерті.
Ростислав I Мстиславич	Великий князь Київський		1108-1167	1154	1154	У 1149-1150 роках підтримував брата Ізяслава у його боротьбі з Юрієм Довгоруким за київський престол. У період його князювання відбувся остаточний розпад Київської держави на ряд окремих князівств і утворено окреме єпископство у Смоленську. Вів оборонні війни проти половців, в боротьбі з якими використовував чорних клобуків, торків та інші тюркські племена. Мав титул Князь Смоленський.
Ізяслав III Давидович	Великий князь Київський		?-1161	1154	1155	Вів постійну боротьбу за київський престол.
Юрій Довгорукий	Великий князь Київський		1090-1157	1155	1157	Щоб закріпитись на півдні, роздавав своїм синам удільні князівства. Не був улюбленим серед киян; під час пиру у київського боярина Петрила був отруєний. Після смерті Юрія повсталі кияни ліквідували встановлену ним владу.
Ізяслав III Давидович	Великий князь Київський		?-1161	1157	1158	Вів постійну боротьбу за київський престол.
Ростислав I Мстиславич	Великий князь Київський		1108-1167	1159	1167	Витримав кількамісячну облогу Ізяславом Давидовичом у Білгороді. Після загибелі Ізяслава від рук торків під Києвом остаточно утвердився у на князівському престолі і правив до смерті. Мав титул Князь Смоленський.
Мстислав II Ізяславич	Великий князь Київський		1125-1170	1167	1170	Заручившись підтримкою інших князів, киян та чорних клобуків зумів утвердитись у Києві після смерті Ростислава Мстиславича, хоча й не був старшим князем у роді.1168 року спільно з іншими князями розгромив половецькі кочовища над Ореллю і Снопородом. У березні 1169 року утік з Київ при наближені військ посланих князем Андрієм Боголюбським.
Гліб Юрійович	Князь Київський		?-1171	1170	1171	Поставлений княжити у Києві сином Андрія Боголюбського Мстиславом. Імовірно, був отруєний киянами, як і його батько.
Володимир Мстиславич	Великий князь Київський		1130-1171	1171	1171	1171 року, після смерті Гліба Юрійовича, був покликаний на Велике князювання до Києва. Андрій Боголюбський зажадав від Володимира покинути Київ. Володимир помер після менш ніж трьох місяців княжіння, не дочекавшись насильницького вигнання з Великого столу. Мав титул Князь Слуцький.
Михайло Юрійович	Великий князь Київський		1145-1176	1171	1171	Був єдиним Юрійовичем, який у боротьбі за Київ 1169 року підтримав Мстислава II проти суздальського князя Андрія Боголюбського. Коли Андрій вторгся до Південної Русі, він розірвав зв'язок з Мстиславом та присягнув на вірність своєму братові. За це отримав від Андрія Боголюбського назад Торчеськ.
Роман І Ростиславич	Великий князь Київський		?-1180	1171	1173	Андрій Боголюбський 1171 року посадив Романа на Київське князівство, але через два роки, розгніваний відмовою Романа видати київських бояр, заподозренних у вбивстві князя Гліба Юрійовича, змусив його перейти з Києва до Смоленська. Мав титул Князь Смоленський.
Всеволод III Велике Гніздо	Великий князь Київський		1154-1212	1173	1173	У 1173 році за розпорядженням старшого брата — Михайла Юрійовича разом з Ярополком Ростиславовичем сів у Києві і незабаром був полонений смоленскими Ростиславичами. Викуплений з полону Михайлом.
Рюрик Ростиславич	Великий князь Київський		?-1214	1173	1173	Таємно в'їхав в Київ з братами, захопив в полон Всеволода Юрійовича, і сам став великим князем. Втік з міста у Білгородку при наблеженні дружини Андрія Юрійовича
Ярослав II Ізяславич	Великий князь Київський		1132-1180	1173	1174	У 1173-1174 роках при допомозі Ростиславичів короткотривало сидів на великокняжому престолі у Києві, але наклав велику контрибуцію на населення, за що був вигнаний звідти. За його правління було засноване Луцьке єпископство. Мав титул Князь Турівський.
Роман Ростиславич	Великий князь Київський		?-1180	1174	1176	Після смерті Андрія Боголюбского Роман знову сів у Києві, але 1177 року Святослав Всеволодович знову змусив його відступити до Смоленська. Мав титул Князь Смоленський.
Святослав III Всеволодович	Великий князь Київський		1116-1180	1176	1194	Вдалося загальмувати розпад Київської держави і добитись стабілізації під кінець XII століття. Князював до смерті у 1194 р. в співправительстві з Рюриком Ростиславичем. Мав титул Князь Турівський.
Рюрик Ростиславич	Великий князь Київський		?-1214	1194	1201	Зайняв Київ по смерті Святослава Всеволодовича, був вибитий військом, зібраним Романом Мстиславичем
Інгвар Ярославич	Великий князь Київський		?-1220	1201	1202	У 1201-1204 роках точились боротьба галицько-волинських князів за Київський престол. За підтримки князя Романа Великого, Інгвар став Великим князем Київським втримував престол з невеликими перервами). Таким чином Київ був під зверхністю галицького князя аж до смерті князя Романа 1205 року.
Рюрик Ростиславич	Великий князь Київський		?-1214	1203	1204	Захопив і жорстоко розграбував Київ у 1203 р. Згодом насильно пострижений у ченці разом з дружиною Анною і донькою Предславою. У 1205 році, після загибелі Романа Великого, покинув монастир і повернувся до політичної діяльності.
Роман Великий	Dux Ruthenotum		1152-1205	1204	1204	Засновник Галицько-Волинського князівства і патріарх тамтешнього правлячого роду. Вважався сучасниками наймогутнішим з усіх руських князів кінця XII — початку XIII століття.
Ростислав II Рюрикович	Великий князь Київський		1172-1218	1204	1205	1204 року посаджений на київський стіл галицько-волинським князем Романом Великим замість Ростиславового батька Рюрика, постриженого в чернецтво. Після смерті Романа в 1205 році усунений з престолу батьком, що вийшов із монастиря.
Рюрик Ростиславич	Великий князь Київський		?-1214	1205	1206	У 1205 році, після загибелі Романа Великого, покинув монастир і повернувся до політичної діяльності. Втік у Овруч при підході військ Всеволода Чермного
Всеволод Чермний	Великий князь Київський		?-1215	1206	1207	У серпні 1206 року за сприяння Володимира Ігоровича забрав Київ у Рюрика Ростиславича. Тієї самої осені Рюрик за підтримки своєї рідні вигнав звідти Всеволода Святославича. Тоді Ольговичі (до клану яких належав Всеволод Святославич) зібрали велике військо. Не чекаючи на його прихід, Рюрик вернувся до свого домену Овруча.
Рюрик Ростиславич	Великий князь Київський		?-1214	1207	1210	У 1207 раптово зібрав армію та вибив Всеволода Чермного з Києва.
Всеволод Чермний	Великий князь Київський		?-1215	1210	1212	Вокняжився у Києві, вигнавши Рюрика. Після його смерті хотів позбавити смоленських князів їхніх уділів у Київській землі, але його вигнав Мстислав Удатний
Інгвар Ярославич	Великий князь Київський		?-1220	1212	1212	1212 року, спільно з Мстиславом Старим, ходив на Київ проти Всеволода Чермного і здобув його, ставши знову на великокняжий престол. Проте, після битви під Білгородом (неподалік Києва), коли князі остаточно вибороли Київ, добровільно віддав столицю Мстиславу, а сам пішов княжити до Луцька.
Мстислав III Старий	Великий князь Київський		1156-1223	1212	1223	Був одним з організаторів наради руських князів у Києві перед першим походом проти монголів на допомогу половцям. Він очолив у поході київську групу військ. Після поразки русько-половецьких сил на річці Калка Мстислав тривалий час опирався монголам у таборі. Він склав зброю в обмін на обіцянку противника помилувати його воякам життя, але був обманутий. Київського князя було страчено разом із його родичами та боярами. Мав титул Князь Смоленський.
Володимир Рюрикович	Великий князь Київський		1187-1239	1223	1234	1223 року очолював смоленський полк у битві з монголами на Калці. Після загибелі в тій битві Мстислава Старого Володимир став Київським князем. Був слабким і непослідовним політиком, за нього Київ дещо занепав.
Ізяслав IV Мстиславич	Великий князь Київський		?-1239	1235	1236	В 1233 році разом з Данилом Галицьким відправився воювати проти угорців, але на самому початку походу відступився від союзника і, замість того, щоб допомагати Данилу, спустошив його ж волость. У 1235 році Володимир і Данило виступили проти Ізяслава і половців, але у Торчеська були розбиті. Данило втік, а Володимир потрапив у полон. Ізяслав сів у Києві, а союзник його — Михайло Всеволодович — в Галичі.
Ярослав III Всеволодович	Великий князь Київський		1191-1246	1236	1238	У роки навали хана Батия на суздальську землю (1237–1238) Ярослав Всеволодович, його син Олександр і молодші брати Ярослава опору не чинили, тому не були знищені татаро-монголами. 1243 року їздив до Батия, який його затвердив Великим князем усієї Руси, включно з Києвом. Проте Михайло Всеволодович, що княжив тоді у Києві, відмовився виконувати накази монголо-татар.
Михайло Всеволодович	Великий князь Київський		1179-1246	1238	1239	У 30-х роках XIII століття вів боротьбу з Данилом I Галицьким, Володимиром IV і Ярославом III за Галич і Київ. У 1235 році, при підтримці угорського короля Бели IV захопив Галич, а в березні 1238 року на короткий час зайняв київський престол (у Галичині залишив свого сина Ростислава). В 1239 (за іншими даними, в 1238) році під час монгольської навали виїхав до Угорського королівства, згодом — до Королівства Польського, де намагався отримати допомогу (зокрема від Римського Папи Інокентія IV) в боротьбі з ординцями. В цей період володіння були захоплені і поділені між князями.
Ростислав III Мстиславович	Великий князь Київський		1189-1240	1239	1239	Під час монгольського походу на Чернігівське князівство після появи монголів на лівому березі Дніпра навпроти Києва ранньою весною 1240 Михайло Всеволодович Київський поїхав до Угорського королівства, після чого Ростислав приїхав в Київ із Смоленська, але був вигнаний Данилом Галицьким, який посадив в Києві свого намісника Дмитра. Мав титул Князь Смоленський.
Данило Галицький	Великий князь Київський		1201-1264	1239	1241	Належав до старшої на Русі гілки роду Мономаховичів, династії Романовичів. В 1239 році зайняв Київ, де не було князя, посадив там свого намісника — воєводу Дмитра. Правив частиною земель теперешньої Білорусі.

Королі Русі

Правитель	Титул	Герб	Роки життя	Правив від	Правив до	Характеристика правління
Данило Галицький	Ruthenorum Rex		1201-1264	1238	1264	З 1240 року — Великий Князь Київський. З 1254 року коронований Папою як єдиний і законний Король Русі. Правив частиною земель теперешної Білої Русі.
Василько Романович	Rex Lodomeriae		1203-1269	1264	1269	На чолі волинського полку взяв участь в 1245 році у Ярославській битві, в якій було розгромлено загони угорського та польського королів. В 1248 році, згідно літопису, Василько Романович відбив грабіжницький набіг ятвягів, наздогнавши та розгромивши їх під Дрогочином. Було знищено 40 ятвязьких «князів». Темник Бурундай в 1259-1260 роках напав на Волинь, примусив волинського князя Василька Романовича взяти участь у походах на Литву (1258), Польщу (1259). Після смерті у 1264 році Данила Романовича фактично правив усім Галицько-Волинським князівством. Правив також частиною земель Білої Русі.
Шварно Данилович	Король Русі		1230-1269	1264	1269	Шварно був прихильником об'єднання сил Великого князівства Литовського і Королівства Руського для боротьби проти ятвягів і польських феодалів. Допоміг великому князеві литовському Войшелкові Міндовговичу в його боротьбі проти опозиції. В роки правління в Литві Войшелка Новогрудок був резиденцією Шварна Даниловича як субмонарха і спадкоємця трону. Був правителем усієї Білої Русі.
Лев I Данилович	Король Русі		1228-1301	1269	1301	1272 року переніс столицю Руського королівства до Львова. Підтримував жваві дипломатичні зв'язки з Богемією, Угорщиною, Литвою, Тевтонським орденом. Після смерті краківського князя Болеслава V Сором'язливого (1279) в союзі з чеським королем Вацлавом II намагався здобути Краків. Підтримуючи в боротьбі за краківський престол Болеслава II Мазовецького (сина сестри Предслави), вів тривалу війну з польським князем Лешком II Чорним. Приєднав до Королівства Русі частину Закарпаття з Мукачевом. Правив частиною земель Білої Русі.
Юрій I Львович	Regis Rusie, Princeps Ladimerie		1252-1308	1301	1308	Після смерті батька Лева I в об'єднав всі землі Галицько-Волинського королівства зі столицею у Володимирі та успадкував від нього королівський титул. За володарювання Юрія Королівство Польське відвоювало у Руського королівства Люблінську землю у 1302 році, а Угорщина — частину Закарпаття. Проте в стані миру Галицько-Волинська держава зазнала розквіту і економічного добробуту. Правив частиною земель Білої Русі.
Лев II Юрійович	Король Русі		?-1323	1308	1323	Намагаючись убезпечити Волинсько-Галицькі землі від нападів Золотої Орди, Лев та його брат Андрій підтримували союзні взаємини з Тевтонським орденом і Королівством Польським. В 1323 році під час одного з військових походів Лев і Андрій Юрійовичі загинули. Правив частиною земель Білої Русі.
Андрій Юрійович	Король Русі		?-1323	1308	1323	Разом з братом Левом 1316 року брали участь у боротьбі краківського і поморського князів проти магдебурзьких маркграфів. Налагодивши тісні союзницькі зв'язки з польським королем Владиславом I Локетком і Тевтонським орденом, намагалися послабити залежність від Золотої Орди. Сприяли торгівлі між галицькими і польськими купцями. Успішно боролися проти монголо-татар, захищаючи західнослов'янські землі від їхніх набігів, і з Литвою. Правив частиною земель Білої Русі.
Юрій II Болеслав	Dux Minoris Russiae		1310-1340	1325	1340	1325 року з допомогою литовських і польських військ захопив владу в Галицько-волинському князівстві. Намагаючись протистояти експансії Польщі та Угорщини, підтримував союзні відносини з Тевтонським орденом, Литвою, Священною Римською імперією. Період правління Юрія II став поступовим занепадом Руського королівства. Масове невдоволення народу його політикою дало підставу боярам для активної агітації, активних насильницьких дій. 1340 року бояри організували проти Юрія II Болеслава змову: отруїли його у Володимирі. Правив частиною земель Білої Русі.

Князі Полоцькі (X століття — 1387)

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Рогволод	бл. 920	бл. 978	?	бл. 977

Ізяславичі Полоцькі (989–1068)

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Ізяслав Володимирович	978 чи 979	1001	989	1001
	Всеслав Ізяславович	?	1003	1001	1003
	Брячислав Ізяславович	бл. 997	1044	1003	1044
	Всеслав Брячиславович (Всеслав Чародій)	бл. 1029	1101	1044	14 квітня 1101

Ізяславичі Турівські (1069–1071)

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Мстислав Ізяславович	?	1069	1069	1069
	Святополк Ізяславович	8 листопада 1050	16 квітня 1113	1069	1071

Ізяславичі Полоцькі (1071–1129)

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Всеслав Брячиславович (Всеслав Чародій)	бл. 1029	14 квітня 1101	1071	14 квітня 1101

Розподіл Полоцького князівства між синами Всеслава Брячиславовича

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Рогволод-Борис Всеславович	до 1057	1128	1101	1128
	Давид Всеславович	між 1047 та 1057	після 1129	1101	1127
	Давид Всеславович (як наступник Рогволода Всеславовича)	між 1047 та 1057	після 1129	1128	1129
	Рогволод Борисович	?	після 1171	1128	1129

Мономашичі (1129–1132)

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Ізяслав Мстиславович	бл. 1097	13 листопада 1154	1129	1132
	Святополк Мстиславович	?	20 лютого 1154	1132	1132

Ізяславовичі Полоцькі (1132–1241)

Вітебська лінія

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Василько Святославович	?	1144	1132	1144

Друцька лінія

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Рогволод Борисович	?	після 1171	1144	1151

Мінська лінія

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Ростислав Глібович	?	1165	1151	1159

Друцька лінія

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Рогволод Борисович	?	після 1171	1159	1162

Вітебська лінія

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Всеслав Василькович	?	бл. 1186	1162	1167

Мінська лінія

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Володар Глібович	1090-ті	після 1167	1167	1167

Вітебська лінія

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Всеслав Василькович	?	бл. 1186	1167	1175
	Борис Давидович	?	після 1184	1180	1186

Мінська лінія

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Володимир	?	бл. 1216	1186	1216
	Василько	?	1220-ті	1216	1222

Смоленська гілка Рюриковичів

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Святослав Мстиславович	?	після 1238	1222	1232

Вітебська лінія

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Брячислав Василькович	?	після 1241	1232	після 1241

Литовські князі

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Товтивіл	?	1264	1250-ті	1263
	Костянтин Безрукий	?	після 1290	1263	1264
	Ізяслав Вітебський	?	після 1270	1264	1264
	Гердень	?	1267	1264	1267
	Ізяслав Вітебський	?	після 1270	1267	поч. 1270-их
	Костянтин Безрукий	?	після 1290	бл. 1270/1280	бл. 1290

Гедиміновичі (1307–1387)

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Воїн	?	1333-34/1336	1307	1336
	Наримунт Гедимінович	бл. 1292	2 лютого 1348	1336	1342
	Андрій Ольгердович	бл. 1320	12 серпня 1399	1342	1377
	Скиргайло	бл. 1354	1397	1377	1381
	Андрій Ольгердович	бл. 1320	12 серпня 1399	1381	1387

Князі Турово-Пінські (988–1207)

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Святополк Окаянний	бл. 979	1019	988	1015
	Ізяслав Ярославович	1025	3 жовтня 1078	?	1052
	Ярополк Ізяславович	1043/47	5 грудня 1086	XI століття	XI століття
	Брячислав Святополкович	?	?	1118	1123
	Вячеслав Володимирович	бл. 1083	1154	1127	1142
	Святослав Всеволодович	?	27 липня 1194	1142	1142
	Вячеслав Володимирович	бл. 1083	1154	1143	1146
	Ярослав Ізяславович	бл. 1132	1180	1146	1146
	Юрій Ярославич	до 1112	бл. 1168	1148	1150
	Андрій Боголюбський	бл. 1111	29 червня 1174	1150	1151
	Юрій Ярославич	до 1112	бл. 1168	1151	1154
	Святослав Всеволодович	?	27 липня 1194	1154	1154
	Борис Юрійович	?	?	1156	1157
	Юрій Ярославич	до 1112	бл. 1168	1157	1167
	Іван Юрійович	?	1207	1167	1190
	Гліб Юрійович	?	1195	1190	1195
	Іван Юрійович	?	1207	1195	1207

Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське

Велике князівство Руське — автономне державне утворення у складі Литовсько-Руської держави. З вересня 1432 року до літа 1435 року — незалежне.

Великі князі Литовські

Правитель	Титул	Герб	Роки життя	Правив від	Правив до	Характеристика правління
Гедемін	Magnus Ducis Lithwanie Dni Russie et Cetera		1275-1341	1316	1341	Великий князь Литовський і Руський, князь Семигалії
Євнут	Великий князь Литовський, Руський і Жемайтійський		1300-1366	1341	1345	Великий князь Литовський, Руський і Жемайтійський
Ольгерд	Magnus Ducis Lithwanie Dni Russie et Cetera		1296-1377	1345	1377	Великий князь Литовський і Руський в співправлінні з братом Кейстутом
Ягайло	Magnus Ducis Lithwanie Dni Russie et Cetera		1350-1434	1377	1392	Великий князь литовський і руський, король Польщі з 1185 року
Вітовт	Magnus Ducis Lithwanie Dni Russie et Cetera		1350-1430	1392	1430	Вів тривалу боротьбу з татарами, намагаючись витіснити їх з українського Причорномор'я. В 1393-94 рр. зайняв Поділля і зумів розширити свої володіння до Чорноморського узбережжя. Будував на південних кордонах своєї держави велику систему укріплень, яка складалася з фортець: Дашів, Соколець, Каравул, Білгород, Кацюбіїв.
Свидригайло Ольгердович	Великий князь литовський (1430—1432), Великий князь Руський (1432—1438)		1370-1452	1432	1440	1430 року, підтриманий білоруськими та українськими магнатами й шляхтою, а також литовськими вельможами, що хотіли позбутися залежності від Польщі, був проголошений Великим князем литовськи. Щоб відтягнути від Свидригайла українську та білоруську шляхту, Ягайло і Сигізмунд формально зрівняли в правах православних з католиками. Якийсь час він зберігав владу на українських і білоруських землях, але після 1435 року володів тільки Волинню, Східним Поділлям та Київським князівством.
Сигізмунд Кейстутович	Володар та Спадкоємець Русі		1424-1444	1432	1440	Володар та Спадкоємець Русі. Територію Русі у той час не контролював.
Казимир Ягеллончик	Володар та Спадкоємець Русі, Великий Князь Руський		1427-1492	1440	1492	Володар та Спадкоємець Русі, Великий Князь Руський
Александр І Ягеллончик	Великий Князь Руський		1461-1506	1492	1506	Підтримувався українськими магнатами.
Сигізмунд I Старий	Пан і дідич Русі		1467-1548	1506	1548	Засновник козацтва.
Сигізмунд II Август	Великий Князь Руський		1520-1572	1548	1572	За нього була Люблінська унія.
Генріх Валуа	Великий Князь Руський		1551-1589	1573	1574	Перший Король Речі Посполитої
Стефан Баторій	Великий Князь Руський		1533-1586	1576	1586	Перший фактичний Король Речі Посполитої. Ставлення українського народу до нього чудово демонструє цитата з Історії Русів: «Король Баторій у всьому стосовно до Руського воїнства і народу був таким патріотом, яким пошановувався у Римлян Імператор Тіт, син Веспасіанів, себто друг і батько людства. Він справедливістю своєю і лагідністю вселив у всі народи Королівства свого дух єдності і братерської згоди. Не чутно було між ними ніяких суперечок ні про породи, ні про переваги, тим більше про релігії, що часто уми народні бентажать. Навіть саме Духовенство, що має нахил звичайно до дебатів та привласнення собі правоти думки, подобилося тоді агнцям непорочної золотої доби або пастирства Адамового, і що з нього найдивовижніше, то була згода чиста і обох головних релігій — Римської та Руської. Коли відлучався Єпископ Римський, то доручав паству Єпископу Руському, коли ж, навпаки, відлучався Єпископ Руський, то також доручав Єпархію свою в правління Римському Єпископові, і все було в послуху і любові прямо Християнській.» Тим не менш, за його наказом був страчений Іван Підкова.
Сигізмунд III Ваза	Великий Князь Руський		1566-1632	1587	1632	За нього відбувся ряд національно-визвольних повстань
Владислав IV Ваза	Великий Князь Руський		1595-1648	1632	1648	За нього відбувся ряд національно-визвольних повстань
Ян II Казимир	Великий Князь Руський		1609-1672	1648	1658	За нього відбулася Хмельниччина. У 1658 році за Гадяцьким договором віддав свій титул Великий Князь Руський Гетьману Івану Виговському.
Іван Виговський	Гетьман України, Великий князь Руський		1608-1664	1657	1659	Уклав з Річчю Посполитою Гадяцьку угоду 1658 року. На її підставі Україна (під назвою Велике князівство Руське) мала входити до Речі Посполитої як рівноправний член конфедерації з Короною Польською та Великим князівством Литовським, а йому від Короля передавався титул Великий князь Руський. Контролював лише частину території Білої Русі.
Міхал Корибут Вишневецький	Великий князь Руський		1640-1673	1669	1673	Номінальний Великий Князь Руський. Насправді контролював лише частину територій Русі-України.
Ян Собеський	Великий князь Руський		1629-1696	1674	1696	Номінальний Великий Князь Руський. Насправді контролював лише частину територій Русі-України. Під його керівництвом відбулася легендарна Віденська Відсіч — битва, під час якої тисячі українців стали в обороні Християнства.
Август II Фрідріх	Великий князь Руський		1670-1733	1697	1733	Номінальний Великий Князь Руський. Насправді контролював лише частину територій Русі-України.
Август III Фрідріх	Великий князь Руський		1696-1763	1733	1763	Номінальний Великий Князь Руський. Насправді контролював лише частину територій Русі-України.
Станіслав Август Понятовський	Великий князь Руський		1732-1798	1764	1795	Номінальний Великий Князь Руський. Насправді контролював лише частину територій Русі-України. Після трьох поділів Польщі остаточно втратив території Русі-України.

Лідери Січневого повстання (1863)

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Людвік Мерославський	17 січня 1814	22 листопада 1878	22 січня 1863	лютий 1863
	Маріан Лангевич	5 серпня 1827	11 травня 1887	11 березня 1863	18 березня 1863
	Ромуальд Траугутт	16 січня 1826	5 серпня 1864	липень 1863	серпень 1863

Голови ради БНР (1918–1919)

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Ян Середа	1 травня 1879	після 19 листопада 1943	9 березня 1918	14 травня 1918
	Язеп Лесик	6 листопада 1883	1 квітня 1940	14 травня 1918	13 грудня 1919
	Петро Кречевський	1879	1928	13 грудня 1919	8 березня 1928
	Василь Захарка	1877	1943	1928	1943
	Микола Абрамчик	1903	1970	1943	1970
	Вінцент Жук-Гришкевич	1903	1989	1970	1982
	Йосип Сажич	1917	2007	1982	1997
	Івонка Сурвіла	1936	досі	1997	досі

Президент БЦР (1943–1944)

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Радослав Островський	25 жовтня 1887	17 жовтня 1976	21 грудня 1943	вересень 1944

Голови Верховної Ради Республіки Білорусь (1991–1996)

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Станіслав Шушкевич	15 грудня 1934	3 травня 2022	9 вересня 1991	26 січня 1994
	В'ячеслав Кузнєцов (в. о.)	1947		26 січня 1994	28 січня 1994
	Мечислав Гриб	29 вересня 1936		28 січня 1994	9 січня 1996
	Семен Шарецький (и. о.)	23 вересня 1936		10 січня 1996	27 листопада 1996

Президент Республіки Білорусь (з 1994)

Портрет	Ім'я	Дата народження	Дата смерті	Початок правління	Завершення правління
	Олександр Лукашенко	30 серпня 1954		20 липня 1994	5 листопада 2020
	Світлана Тихановська	11 вересня 1982		(обрана, на посаду не вступила)

Див. також

• Список правителів України
• Список правителів Литви
• Список правителів Польщі
• Список правителів Росії

Примітки