У другій половині ХІІ ст. гілкам Мономаховичів вдалось закріпитись у різних удільних князівствах Русі: Юрійовичі зберегли за собою Ростово-Суздальську землю, Ростиславичі — Смоленську, Ізяславичі — Волинь. Також різні представники цих родів правили в Переяславському князівстві та київських волостях, зокрема Овручі та на Пороссі.
Після монгольської навали потомкам Мономаха вдалось зберегти за собою більшість князівств. Галицько-Волинські Романовичі правили в південно-західній Русі до 1340 року. Ростиславичі володіли Смоленськом до 1404 року. А потомки Юрія Долгорукого змогли перетворити північно-східну Русь на сильне Велике князівство Московське у якому вони правили до свого вигасання на початку XVII ст.
Володимир Всеволодович Мономах (1053 — 19 травня1125) — князь чернігівський (1076—1077, 1078—1094), переяславський (1094—1113), великий князь київський (1113—1125), засновник гілки Мономаховичів.
Мстислав Великий (1076—1132) — князь новгородський (1088—1117), білгородський (1117—1125), великий князь київський (1125—1132). Після його смерті почався остаточний розпад Київської Русі, його потомки відомі як Мстиславичі.
Володимир Мстиславич (1132—30 травня 1171) — князь остерський (1147), луцький (1149), дорогобузький (1152—1154, 1170—1171), волинський (1154—1158), слуцький (1161), трипільський (1162—1168), котельницький (1169) і великий князь київський (1167, 1171)
Юрій Долгорукий (1091—1157), князь суздальський, великий князь київський (1149—1150, 1155—1157), його потомки — Юрійовичі правили у владимиро-суздальському та переяславському князівствах.
Володимир Андрійович (? — 28 січня 1170) — князь волинський (1146—1148), білгородський (1150), дорогобузький (1150—1152, 1156—1170), пересопницький (1152—1154 рр.) і берестейський (1154—1156 рр.). Був одружений з дочкою Святослава Ольговича, яка померла після 1170 р.
Котляр Н. Ф. Удельная раздробленность Руси // Мономашичи (81-86) / НАН Украины. Институт истории Украины. — К.: Институт истории Украины, 2013. — 270 с. (рос.) ISBN 978-966-02-6747-3