Пам'ятка історії (Польща)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пам'ятка історії.

Пам'ятка історії (пол. Pomnik historii) — у Польщі одна з чотирьох форм охорони пам'яток культурної спадщини разом з Реєстром пам'яток, Парком культури та пам'ятником, встановленим згідно з генеральним планом окремого населеного пункту.

Об'єкти, що відносяться до пам'яток історії, є в реєстрі пам'яток, який веде Інститут національної спадщини і підлягають охороні.

Підставою для занесення об'єкта до списку пам'яток історії є подання президента Польщі.

Підвищення громадської уваги в Польщі до пам'яток історії відбулося після збитків, завданих Другою світовою, і загалом було пов'язано з роботою польського архітектора Яна Захватовича по відбудові зруйнованої під час Другої світової війни Варшави, та підписанням Венеціанської хартії.

Список пам'яток історії

Місто Об'єкт Зображення Опис Дата
визнання
Біскупин Біскупинське городище Давнє городище Лужицької культури, приблизно V ст. до н. е. Нині населений пункт та музей під відкритим небом. 1994[1]
Бохня Соляна копальня Пам'ятка середньовічної промисловості.

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		2000[2]
Варшава Історична частина міста Варшави Старе місто Варшави разом Вілянівським палацом та Королівським трактом[pl].

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		1994[3]
Варшава Станція фільтрів Ліндлея Система фільтрів для очистки води міського водопроводу, збудована в 1886 році за проектом інженера Вільяма Ліндлея його сином Вільямом. Фільтри займають площу 30 гектарів та забезпечують водою 50% населення Варшави. 2012[4]
Варшава Повонзківський цвинтар Найстаріше і найвідоміше кладовище Варшави. 2014[5]
Величка Соляна копальня Родовище кам'яної солі, яке розроблювалося з XIII по XX ст.

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		1994[6]
Вроцлав Історична частина міста Вроцлава[pl] Сукупність місцевостей Вроцлава: Старе та Нове місто, Тумський та інші острови міста. 1994[7]
Вроцлав Зала Століття Оздоровчо-спортивна зала.

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		2005[8]
Ґданськ Місце Вестерплатської битви Поле битви муж польськими та немецкими військами, що відбулась на півострові Вестерплатте з 1 по 7 вересня 1939 року. Битва вважається ознаменуванням початку Другої світової війни. 2003[9]
Ґданськ Історична частина міста Ґданська[pl] Історична частина міста разом укріпленнями XVII ст. 1994[10]
Гдиня Середмістя Історична частина міста забудована значною кількістю видатних пам'яток міжвоєнної архітектури Польщі. 2015[11]
Гнезно Прима́сова бази́ліка Внебовзя́ття Пресвятої Ді́ви Марі́ї Собор в готичному стилі, збудований в 1342–1390 роках на місці собору зруйнованому тевтонцями в 1331 році. Кафедральний храм Гнезненської архідіецезії римсько-католицької церкви в Гнезно. 1994[12]
Гостинь-Глогувко Базиліка на Святій горі[pl] Собор ораторіанців, збудований наприкінці XVII ст. 2008[13]
Грюнвальд Місце Грюнвальдської битви[pl] Грюнвальдська битва — вирішальна битва «Великої війни» 1409–1411 років, що відбулась 15 липня 1410 року між союзним польсько-литовсько-руським та тевтонськими військами. 2010[14]
Душники-Здруй Музей паперового виробництва Музей розміщується в будівлі XVII ст., в якому виробляли папір. Експозиція музею посвячена історії виробництва паперу. 2011[15]
Жаґань Костьол Пресвятої Діви Марії[pl] Монастир Августинського ордена XIV-XVIII ст. 2011[16]
Жирардув Фабричне поселення XIX ст. Місто Жирардув було засновано в 1833 році братами Любенські як текстильна фабрика. Названа в честь директора фабрики - французького інженера Філіпа де Жерара. 2012[17]
Замостя Історична частина міста Закладене Яном Замойським в 1580 році згідно з ренесансними засадами ідеального міста, на сьогодні є одним з найкраще зберішихся взірців даного типу міст.

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		1994[18]
Казімеж-Дольни Руїни Місця в місті в межах реставраційної охоронної зони, в тому числі руїни замку XII-XIV ст.[pl], синагога XVIII ст.[pl] та ін. 1994[19]
Кальварія-Зебжидовська Монастирський архітектурно-парковий комплекс Монастирський архітектурно-парковий комплекс, що включає будівлі в стилі маньєризму, сади та парк.

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		2000[20]
Камінь-Поморський Собор Пресвятої Діви Марії, св. Іоанна Хрестителя і св. єпископа Фаустина[pl] Католицький собор XII—XV ст., з романо-готичною архітектурою і органами в стилі бароко 1669 року. 2005[21]
Катовиці Робітниче поселення Частина району Янів-Никишовець. 2011[22]
Катовиці Будівля уряду Сілезії[pl] Зведена в 1925-29 роках в стилі модерн, будівля була взірцем урядової архітектури Другої республіки. 2012[23]
Козлувка Палац Замойських Пам'ятка палацово-паркової архітектури XVIII ст. 2007[24]
Колбач Абатство цистерціанців[pl] Давній монастир цистерціанців, пізніше резиденція поморських князів. 2014[25]
Краків Старе місто Історична частина міста разом з Казімєжем.

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		1994[26]
Курник Курницький замок разом з Церквою Всіх Святих Пам'ятка XV ст. в стилі неоготики. 2011[27]
Кжешув Цистерціанське абатство 2004[28]
Ланьцут Ланьцутський замок Палацо-парковий ансамбль XVII ст. З 1945 року музей. 2005[29]
Леґницьке Поле Костел Св. Ядвіги[pl] Збудований в 1719-1731 рр. 2004[30]
Ледноґура Острів на озері Ледниці[pl] На острові знаходиться давнє городище, та археологічні залишки одного з найбільших центрів середньовічної Польщі часів П'ястів. Тут був охрещений Мешко I, з якого почалась христианізація Польщі. 1994[31]
Лежайськ Костьол і Монастир о. Бернардинів Збудований стараннями єпископа Матіаша Пстроконського в 1608 році. Складається з костьолу, монастиру, костьольного кладовища і оборонних мурів з башатми та брамами. В костелі знаходиться надзвичайно цінний орган. 2005[32]
Ленкниця Парк Мускау Найбільший англійський ландшафтний парк в Центральній Європі. Знаходиться на кордоні Німеччини та Польщі. Дві третини парку з 1945 р. знаходяться на території останньої.

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско Польщі та Німеччини. 		2004[33]
Льонд Цистерціанський монастир[pl] 2009[34]
Лович Собор Успіння ПДМ та Св. Миколая[pl] Собор Римо-католицької церкви XII—XV ст. 2012[35]
Любінь Абатство бенедиктів[pl] Центральна пам'ятка - Костел Народження ПМП. На сьогодні маючи бароковий вигляд, має в основі костьол XII ст. в романському стилі, і готичну вежу XVI ст. В церкві похований великопольський князь Владислав III Тонконогий. 2009[36]
Люблін Історична частина міста 2007[37]
Мальборк Маріенбурзький замок Закладений тевтонськими лицарями в 1274 році, був резиденцією великого магістра Тевтонського ордену з 1309 по 1456 роки. Це найбільший середньовічний цегляний замок у світі, один з еталонів цегляної готики

Входить до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		1994[38]
Ниса Фарний костел Св. Апостола Якуба і Св. Непорочної мучениці Агнєшки[pl] 2011[39]
Пачкув Староміська частина міста Старе місто разом з групою систем середньовічних фортифікацій. 2012[40]
Пельплін Кафедральний собор Успіння ПДМ[pl] Давній готичний костел монастиря цистерціаців. Одна з найбільших пам'яток цегляної готики на теренах Польщі. 2014[41]
Рацлавиці Місце Битви під Рацлавицями Бій трапився 4 квітня 1794 року під час Повстання Тадеуша Костюшка проти Російської імперії, і закінчився перемогою повстанців над загоном генерала Тормасова. 2004[42]
Сребрна-Ґура Сребрнаґурська твердиня[pl] Фортеця збудована в XVII ст. за особистим розпорядженням пруського короля. До нашого часу зберігся центральний форт «Донжон» та низка оточуючих його бастіонів та казематів. ВІдома довгою осадою військами Наполеона. 2004[43]
Старгард-Щецинський Костьол ПДМ Королеви Світу[pl] та середньовічні мури міста[pl] 2010[44]
Стшеґом Собор Св. Апостолів Петра і Павла[pl] Один з найбільших костьолів Нижньої Сілезії. Чудовий заразок готичної архітектури центральної Європи. 2012[45]
Судол Кшеньонки-Опатовські Найбільший в Європі рудник кременю часів неоліту. Знайдений в 1922 році. З 1985 року відкритий для відвідування. 1994[46]
Сулеюв Цистерціанське абатство[pl] Абатство цистерціанців. Було засноване в 1176 році князем Казимиром II, і розпущено в 1810. На сьогодні тут діє церковний прихід. 2012[17]
Тарновські Ґури Стара шахта срібних руд Пам'ятка включаю в себе стару шахту срібних руд та штольню Чорної форелі[pl]. В 2012 році відкрився Гірний музей, а також була прокладена підземна туристична траса — частина підземного комплексу ходів у понад 150 км.

Кандидат внесення до списку об'єктів Світової спадщини Юнеско. 		2004[47]
Торунь Середньовічне місто Торуня Найстаріша частина міста. Складається зі Старого міста, Нового міста[pl] та замку хрестоновців[pl]. 1994[48]
Тшебниця Абатство цистерціанців[pl] Монастир з базилікою Св. Ядвіги та Св. Варфоломія. З початку XIV ст. Також святилище, через гробівницю Св. Ядвіги похованої тут. 2014[49]
Фромборк Кафедральний собор Успіння Богородиці та Святого Андрія Католицький храм в готичному стилі, збудований в період 1329-88 рр. Усипальниця Миколая Коперника. 1994[50]
Хелмно Хелмно Стара частина міста. 2005[51]
Ченстохова Ясна Ґура Католицький монастир. Повна назва — Санктуарій Пресвятої Діви Марії Ясногорської. Місце зберігання відомої ікони Божої Матері. Належить чернечому ордену паулінів. 1994[52]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 412 (M.P. 1994 nr 50 poz. 412)
  2. ↑ Указ Президента Польщі № 83 від 26 вересня 2000, пункт 938 Dz.U. 2000 nr 83 poz. 938)
  3. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 423 (M.P. 1994 nr 50 poz. 423)
  4. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 0 від 4 січня 2012, пункт 64 (Dz.U. 2012 nr 0 poz. 64)
  5. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 3 липня 2014 (Dz.U. 2014 r. Nr 0, poz. 956)
  6. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 424 (M.P. 1994 nr 50 poz. 424)
  7. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 425 (M.P. 1994 nr 50 poz. 425)
  8. ↑ Розпоряження Президента Польщі № 64 від 13 квітня 2005 пункт 570 (Dz.U. 2005 nr 64 poz. 570)
  9. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 148 від 22 серпня 2003 пункт 1448 (Dz.U. 2003 nr 148 poz. 1448)
  10. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 415 (M.P. 1994 nr 50 poz. 415)
  11. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 23 лютого 2015 (Dz.U. 2015 nr 0, poz. 356))
  12. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 416 (M.P. 1994 nr 50 poz. 416)
  13. ↑ Розпоряждення Президента Польщі № 52 від 26 лютого 208 пункт 306 (Dz.U. 2008 nr 52 poz. 306)
  14. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 184 від 17 вересня 2010 пункт 1235 (Dz.U. 2010 nr 184 poz. 1235)
  15. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 217 від 20 вересня 2011 пункт 1282 (Dz.U. 2011 nr 217 poz. 1282)
  16. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 54 від 28 лютого 2011 пункт 280 (2011 nr 54 poz. 280)
  17. ↑ а б Розпорядження Президента Польщі № 0 від 4 січня 2012 пункт 59 (Dz.U. 2012 nr 0 poz. 59)
  18. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 8 вересня 1994 (M.P. 1994 nr 50 poz. 426).)
  19. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 417 (M.P. 1994 nr 50 poz. 417)
  20. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 98 від 30 жовтня 2000 пункт 1062 (Dz.U. 2000 nr 98 poz. 1062)
  21. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 167 від 25 серпня 2005 пункт 1401 (Dz.U. 2005 nr 167 poz. 1401)
  22. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 20 від 14 січня 2011 пункт 101 (Dz.U. 2011 nr 20 poz. 101)
  23. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 0 від 22 жовтня 2012 пункт 1243 (Dz.U. 2012 nr 0 poz. 1243)
  24. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 86 від 25 квітня 2007 пункт 573 (Dz.U. 2007 nr 86 poz. 573)
  25. ↑ Розпорядження Президента Польщі від липня 2014 (Dz.U. 2014 nr 0, poz. 955)
  26. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 418 (M.P. 1994 nr 50 poz. 418)
  27. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 143 от 15 червня 2011 пункт 836 (Dz.U. 2011 nr 143 poz. 836)
  28. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 102 от 14 квітня 2004 пункт 1057 (Dz.U. 2004 nr 102 poz. 1057)
  29. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 167 від 25 серпня 2005 пункт 1402 (Dz.U. 2005 nr 167 poz. 1402)
  30. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 102 від 14 квітня 2004 пункт 1056 (Dz.U. 2004 nr 102 poz. 1056)
  31. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 8 вересня 1994 (M.P. 1994 nr 50 poz. 421).
  32. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 13 квітня 2005 (Dz.U. 2005 nr 64, poz. 569).
  33. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 102 від 14 квітня 2004 пункт 1059 (Dz.U. 2004 nr 102 poz. 1059)
  34. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 104 від 17 червня 2009 пункт 861(Dz.U. 2009 nr 104 poz. 861)
  35. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 0 від 22 жовтня 2012 пункт 1239 (Dz.U. 2012 nr 0 poz. 1239)
  36. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 9 грудня 2009 пункт 1239 (Dz.U. 2009 nr 214 poz. 1659)
  37. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 25 квітня 2007 пункт 1239 (Dz.U. 2007 nr 86 poz. 574)
  38. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 420 (M.P. 1994 nr 50 poz. 420)
  39. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 28 лютого 2011 (Dz.U. 2011 nr 54 poz. 279)
  40. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 0 від 22 жовтня 2012 пункт 1240 (Dz.U. 2012 nr 0 poz. 1240)
  41. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 23 квітня 2014 (Dz.U. 2014 poz. 614)
  42. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 102 від 14 квітня 2004 пункт 1060 (Dz.U. 2004 nr 102 poz. 1060)
  43. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 102 від 14 квітня 2004 пункт 1058 (Dz.U. 2004 nr 102 poz. 1058)
  44. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 17 вересня 2010 (Dz.U. 2010 nr 184 poz. 1236)
  45. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 22 жовтня 2012 (Dz.U. 2012 poz. 1241)
  46. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 419 (M.P. 1994 nr 50 poz. 419)
  47. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 102 від 14 квітня 2004 пункт 1062 (Dz.U. 2004 nr 102 poz. 1062)
  48. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 8 вересня 1994 (M.P. 1994 nr 50 poz. 422)
  49. ↑ Розпорядження Президента Польщі від 4 червня 2014 (Dz.U. 2014 poz. 957)
  50. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 414 (M.P. 1994 nr 50 poz. 414)
  51. ↑ Розпорядження Президента Польщі № 64 від 13 квітня 2005 пункт 568 (Dz.U. 2005 nr 64 poz. 568)
  52. ↑ Указ Президента Польщі № 50 від 8 вересня 1994, пункт 413 (M.P. 1994 nr 50 poz. 413)