Мешко́ I (Mieszko I, Мечислав I; близько 935 — 25 травня992) — перший історично достовірний польський князь (960—992) з династії П'ястів. Батько короля Болеслава I Хороброго.
На час життя Мешка у північно-західній частині сучасної Польщі існувала ранньофеодальна держава західних полян. Перед ним правили його предки: Земовит, Лестек і Земомисл. Поляни займали територію Великопольщі з центром у місті Гнезно. У X—XI століттях чеське єпископство прагнуло закріпити за собою Сілезію і місто Краків. Але це їм не вдалося.
У 963 році Мешко вторгнувся в землю лютичів, однак був розбитий німцями, у битві загинув його брат.
966 року він прийняв християнство і розпочав християнізацію держави. Першим єпископом став Йордан Лотаринзький.
У 967—972 роках Мешко переміг поморського князя Богуслава і приєднав Західне Помор'я до своїх володінь. У 972 році Мешко I переміг під Цединією маркграфа Годона.
976 року німецький імператор Оттон II Рудий здійснив проти Польщі, який однак завершився невдачею.
983 року після смерті Оттона II Мешко I підтримав Генріха Клутніка у боротьбі за німецький трон, однак владу здобув його суперник, Оттон III. Щоб попередити збройний конфлікт зі Священною Римською імперією, Мешко визнав її зверхність над Польщею.