Молодаво Третє

село Молодаво Третє
Герб
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Дубенський
Тер. громада	Привільненська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA56040270130081859
Основні дані
Населення	366[1]
Площа	0,78 км²
Густота населення	552,56 осіб/км²
Поштовий індекс	35637[2]
Телефонний код	+380 3656
Географічні дані
Географічні координати	50°27′30″ пн. ш. 25°53′34″ сх. д.
Відстань до обласного центру	34 км[3]
Відстань до районного центру	34 км[3]
Найближча залізнична станція	Озеряни
Відстань до залізничної станції	12 км
Місцева влада
Адреса ради	35622, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Привільне, вул. Грушевського, 4
Карта
Молодаво Третє
Молодаво Третє
Мапа

Молодаво Третє (до 23 вересня 2008 року — Молодава Третя[4]) — село в Україні, у Привільненській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 366 осіб[1]. До 1993 року село належало до Мирогощанської сільської ради[5], у 1993—2020 роках — адміністративний центр Молодавської сільської ради, якій підпорядковувалися села Молодаво Перше, Молодаво Друге та Молодаво Третє[6].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	424	98.38%
словацька	3	0.70%
російська	2	0.46%
польська	1	0.23%
інші/не вказали	1	0.23%
Усього	431	100%

Географія

На північно-західній стороні від села пролягає автошлях М16.

Історія

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Привільненської сільської громади[8].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дубенського (1939—2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Дубенського району[9].

Пам'ятки, визначні місця

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Попередня дерев'яна церква була збудована у 1758 році коштом парафіян при сприяння пана Осипа Попеля, але вона згоріла у 1872 році. Нинішня також дерев'яна церква збудована у 1885 році коштом парафіян і дбайливістю місцевого священика Комарницького. Освячена 9 вересня того ж року на честь Різдва Пресвятої Богородиці[10]. Нова дерев'яна церква вціліла на початку 1940-х років, коли значна частина Молодаво була зруйнована.

Археологічні розвідки

Поблизу сіл Мирогощі Другої, Липи, Костянця, Мокрого та Молодави Третьої виявлено 9 поселень доби пізнього палеоліту, неоліту, енеоліту, ранньої та пізньої бронзи, скіфського періоду та майстерню крем'яних знарядь доби ранньої бронзи. Виявлено також три могильники енеоліту, ранньої та пізньої бронзи. Відомо, крім того, два ранньослов'янські поселення черняхівської культури, три поселення та два городища давньоруського часу[11].

Примітки

1. Картка Привільненської сільської громади. pryvilnenska-gromada.gov.ua. Привільненська сільська громада. Процитовано 3 лютого 2024.
2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 лютого 2024.
3. Відстані від села Молодаво Третє. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 3 лютого 2024.
4. Постанова ВРУ «Про уточнення найменування окремих населених пунктів Дубенського та Здолбунівського районів Рівненської області»
5. ІМСУ, 1973, с. 255.
6. Молодавська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2024.
7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
8. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
9. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
10. Историко-статистическое описание церквей и приходовъ Волынской Епархіи. Н. И. Теодоровичъ. Том II. Уъзды Ровенскій, Острожскій и Дубенскій. Почаевъ, 1889. — С. 918—920. (рос. дореф.)
11. ІМСУ, 1973, с. 256.

Джерела

• Молодава Третя // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Ровенська область / Ред. кол. тому: Мяловицький А. В. (гол. редкол.), Баєва Н. А., Бугайов О. Т., Вишнякова В. І., Гайбонюк В. Д., Зайцев В. М., Йова П. В., Колтунюк С. В. (заст. гол. редкол.), Красиленко З. К., Мандрик В. Я., Масний О. С., Мельничук П. У., Молчанов О. П. (відп. секр. редкол.), Степанов Л. С., Тумановський С. М., Холявчук В. М. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 255—256.

Посилання