9 червня1949 Л-3 отримав позначення «Б-3». 17 серпня1953 виведена з бойового складу флоту і перекваліфікована в навчальний підводний човен. 21 травня1956 переформований в навчально-тренувальну станцію по боротьбі за живучість «УТС-28».[1]
Човен був закладений 6 вересня1929 року на Балтійському заводі № 189 у Ленінграді, заводський номер 197, спущений на воду8 липня1931 року і 5 листопада1933 року увійшов до складу Балтійського флоту. З 1939 року по 24 лютого1941 рік пройшов модернізацію і капітальний ремонт. У роки Німецько-радянської війни «Л-3» здійснив 8 походів (7 бойових), виконав 16 торпедних атак з пуском 46 торпед, виконав 12 (11) встановлень мін. Потопив торпедами 2 кораблі супротивника (10743 брт). На поставлених мінах загинуло не менше 5 судів (11708 брт) і пошкоджено не менше 1 судна. «Л-3» неодноразово підривався під час бойових походів на мінах, але кожен раз підводний човен вдавалося врятувати.
За роки Німецько-радянської війни 423 члени екіпажу «Л-3» були нагороджені орденами і медалями. Рубка «Л-3» експонується у Парку Перемоги на Поклонній горі в Москві. Рубка спочатку була встановлена біля штабу 22-ї бригади підплава в м. Лієпаї, після виводу російської армії з Латвії була вивезена і, в 1995 році, встановлена на Поклонній горі в Москві. За кількістю потоплених суден під час німецько-радянської війни «Л-3» посідає 1-е місце в радянському ВМФ, хоча за сумарним тоннажем він поступається підводному човну С-13 з 44,1 тис. брт.
4 липня, при переході з бухти Кіхелькона в Тригей, човен був безрезультатно атакований німецьким підводним човном U-145. 28 липня отримав значні пошкодження в результаті атаки німецьких катерів-тральщиків. 6 вересня1942 підірвався на міні, до бази дійшов. 30 жовтня1942 підірвався на антенній міні, продовжив похід. 13 листопада1942 потрапив під таранний удар транспорту, позбувся перископа, повернувся на базу. 1 березня1943 човну присвоєно звання «Гвардійський».
13 листопада1942 року «Л-3» виявив конвой, що складався з чотирьох транспортів в супроводі тральщиків, підводний човен спочатку маневрував для виходу в атаку на найбільший транспорт. Через швидке погіршення видимості прийнято рішення маневрувати за даними гідроакустики. Однак «Л-3» потрапив в середину конвою, внаслідок чого стало важко визначити точні координати цілі через оточуючих з усіх боків шумів інших транспортів. Було прийнято рішення підсплисти на один метр з безпечної глибини 10,5 метра на перископну 9,5 метра і визначити координати цілі в перископ. Після підняття перископа сталося зіткнення з одним із транспортів, який в цей час проходив над підводним човном. У підсумку, незважаючи на зіткнення, субмарина помічена не була. Від удару тумба огорожі була нахилена на правий борт на 30 градусів, командирський перископ був зігнутий вправо на 90 градусів і розгорнуто в корму на 135 градусів, антени лівого борту були зірвані. 18 листопада підводний човен самостійно повернувся на базу. Дії Грищенко були визнані грамотними, правильними і виключно корисними, так як цим вперше в підводній війні на Балтиці була доведена можливість безперископної атаки за одними даними приладів гідроакустики. При цьому наголошувалося, що командиру, для її успішного завершення, слід було б обрати дещо більшу глибину занурення.
Капітан Коновалов В. К.
9 березня1943 командиром був призначений капітан-лейтенант Володимир Костянтинович Коновалов (Вульф Калманович Коновалов). Командував човном до 9 травня 1945 року.
З 1944 року, після укладення перемир'я з Фінляндією, човен базувався на Ханко.
Бойові походи:
У ніч з 16 на 17 квітня1945 «Л-3», перебуваючи на патрулюванні біля входу в Данцигській бухті, виявив транспорт (було заявлено про наявність транспорту і 2-ох кораблів охорони), котрим виявився теплохід «Гойя» з біженцями на борту. Підводний човен переслідував транспорт в надводному положенні, так як підводна швидкість ходу була недостатня. В 23:52 по теплоході було випущено 2 торпеди, обидві влучили. «Гойя» затонув через 7 хвилин. Загинуло від 6 до 7 тис. осіб, переважно жінок і дітей (точна кількість людей, які знаходилися на борту залишилася невідомою). Було врятовано тільки 185 осіб. Потоплення «Гойї» і на даний час посідає друге місце у списку найбільших морських катастроф, за кількістю жертв, після потоплення лайнера «Вільгельм Густлоф».
Період 1941–1942 років описаний за даними командира Л-3, капітана 1 рангу кандидата військово-морських наук Петра Денисовича Грищенко:
1) Грищенко П. Д. Мої друзі підводники. Л., 1966;
2) Грищенко П. Д. Сіль служби. Л., 1979; 3) Грищенко П. Д. Сутичка під водою. М., 1983)
і письменника Олександра Ілліча Зоніна:
1) Зонін А. І Похід підводного човна під командуванням капітана 2-го рангу Грищенко. Л., 1942;
2) Зонін А. І Дві тисячі миль під водою. М. — Л., 1944;
3) Зонін А. І Сторінки похідного щоденника. Бойове плавання на підводному човні Л-З у серпні-вересні 1942 р. СПб., 1981).
Період 1944—1945 описаний з особистих щоденників штурмана підводного човна «Л-3» капітана першого рангу Павлова Івана Григоровича.
28.11.1941 р. транспорт «Henny» (764 брт). Загинув 19.11.41 на мінах німецького оборонного загородження.
25.09.1942 р. шхуна «Franz Bohmke» (колишній голландський «Vledderveen», 210 брт). Піднята. 7.1943 повернена в дію.
? .09.1942 Р. транспорт (2600 БРТ) *? .09.1942 Р. транспорт (2600 БРТ)
17.11.1942 р. транспорт «Hindenburg» (7880 БРТ). Затонув 19.11.1942. Загинуло 1000—2000 радянських військовополонених
09.12.1942 р. транспорт «Остланд» (2152 БРТ)
? .12.1942 Р. транспорт «Вольфрам» (3648 БРТ)
14.01.1943 р. транспорт «Марі Фердинанд» (1757 БРТ). Малоймовірно.
06.02.1943 р. німецький транспорт «Grundsee» (866 брт). Імовірно.
30.03.1943 р. підводний човен «U-416» (769 брт). На британської авіаційної магнітної міні.
? .10.1944 Р. транспорт (2600 БРТ) *? .11.1944 Р. транспорт «Шпресуфер» (2600 БРТ)
20.11.1944 р. міноносець «T34» (1600 БРТ). На британської авіаційної донної міни.
? .11.1944 Р. сторожовий корабель Vs-53. Імовірно.
29.01.1945 р. транспорт «Henry Lütgens» (1141 БРТ). Імовірно. Також є ймовірність, що міни виставлені радянськими ВПС.
23.03.1945 р. тральщик «М-3138» (300 брт). Міни виставлені радянськими ВПС.
30.03.1945 р. транспорт «Jersbek» (2804 БРТ). Малоймовірно.
Підірвалися і отримали пошкодження: 14.11.1944 р. німецьке навчальне судно «Albert Leo Schlageter» (1634 БРТ) і 07.02.1945 р. німецький криголам «Pollux» (4191 БРТ)
«Енциклопедія радянських підводних човнів 1941—1945»[3] згадує про 5 (ймовірно) загиблих суден (11708 брт) і 1 пошкодженого: