|
Криворізький швидкісний трамвай
Криворізький швидкісний трамвай (розм. — метро́, швидкісни́й) — частково підземна позавулична швидкісна гібридна легкорейкова транспортна система (або легке метро) у Кривому Розі, Україна. Експлуатується комунальним підприємством «Швидкісний трамвай»[5]. Має дві лінії загальною довжиною 18 км, якими прокладено чотири маршрути[6][7]. Налічує 11 станцій, чотири з яких — підземні, дві — естакадні, та три — частково підземні. Станції та лінії збудовано за стандартами метрополітену, проте у якості рухомого складу використовуються поїзди з трамвайних вагонів. Єдине місце в країні, де узаконено лівосторонній рух[8][a]. ІсторіяРадянський період Проєкт будівництва було розроблено в 1972 році харківським інститутом «УкркомунНДІпроект», Міністерством житлово-комунального господарства УРСР та «Харківметропроєкт» Міністерства будівництва УРСР. За радянськими стандартами спорудження метрополітену передбачалося лише в містах-мільйонниках, а населення Кривого Рогу у 1970-х роках, коли проєктувалася система, становило 700 тисяч мешканців[9]. Тому було спроектовано легкорейкову систему, яка відповідає стандартам метрополітену, але використовує трамвайний рухомий склад. Будівництво почалося в 1974 році. Відкриття першої черги зі станціями «Майдан Праці», «Жовтнева», «Майдан Артема» й тимчасовою зупинкою поблизу сучасної станції «Мудрьона» відбулося 26 грудня 1986 року. Лінію обслуговували 7 потягів. Другу чергу булу відкрито з запізненням через часті затоплення тунелів ґрунтовими водами й фінансовою кризою кінця 1980-х. 13 лютого 1988 року відкрили станцію «Будинок Рад» з одноколійним рухом до неї від «Дзержинської». 2 травня 1989 року друга черга запрацювала після відкриття станцій «Дзержинська», «Проспект Металургів» та «Кільцева», споруди старої станції «Дзержинська» було демонтовано[10]. У Незалежній УкраїніБудівництво третьої черги велося за часів незалежності України, починаючи з 1992 року. Попри складне економічне становище, станції цієї дистанції теж будувалися за стандартами метрополітену. 26 жовтня 1999 року відбулося відкриття лише двох станцій з п'яти, запланованих у третій черзі: «Індустріальна» й «Зарічна». Після введення в експлуатацію нової дистанції станція «Майдан Праці» виявилася розташованою осторонь від головної лінії (хоча й у безпосередній близькості від неї). Тому було введено поділ маршрутів на 1М і 2М (велика літера М додається до усіх номерів маршрутів метротраму, зокрема й гібридних). 19 червня 2000 року відкрили станцію «Електрозаводська»[11], 19 травня 2001 року — «Міська лікарня». Станцію «Вовнопрядильну» законсервовано у 2001 році через те, що поруч із нею немає житлової забудови[b][12].  У 2003 році було впроваджено новий логотип: червоні літери «ШТ» (скорочено від «Швидкісний Трамвай») на білому тлі замінили на зелену «М» (скорочено від «Метрополітен»)[9]. Рішенням Криворізької міської ради від 28 лютого 2007 року станції «Жовтнева» було надано нову назву — станція «Імені Гутовського» — на честь Григорія Гутовського — останнього радянського мера Кривого Рогу, за часів якого в місті було збудовано й відкрито підземку[13]. В 2012 році розпочалася інтеграція лінії 2М до трамвайної мережі, 25 травня[14], напередодні дня міста, відбулося урочисте відкриття нового гібридного маршруту 3М [15]. У районі колишньої станції «Кільцева» (яку було закрито, а колію — розібрано) на місці гейту було споруджено лінію, що дозволяє здійснювати виїзд на лінію міського трамваю. Таким чином, до звичного маршруту додалися ще 4 трамвайні зупинки у південному напрямку, де кінцева — «Кільце АМКР». Така перебудова мала як прихильників, так і незадоволених серед криворіжців. Перші задоволені можливістю дістатися прохідної меткомбінату без пересадок, другі — закидають недоцільність витрати коштів (₴ 3,8 млн. ~ $ 250 тис.) на таку незначну модернізацію, а також дорікають уповільненням поїздів, та можливістю їх скорішого зношення та псування. Вже в день відкриття нового маршруту із рухомим складом на лінії міського трамвая сталося кілька поломок, були ускладнення руху. Аварії у системі трапляються доволі часто[16][17][18]. .jpg) У серпні 2012 року було відновлено роботу станції «Кільцева» — тепер посадка й висадка пасажирів здійснюється одночасно на одній, новозбудованій платформі. Введено маршрут 3М («Зарічна» — «Кільце АМКР»), маршрути 1М та 2М почали курсувати за своїми старими напрямками. Крім того, здійснити посадку на «Кільцевій» можна лише на маршрути 1М та 2М, а маршрут 3М проходить повз станцію. 2016 р., після прийняття закону про декомунізацію,[19] було змінено назви трьох станцій: «Імені Гутовського» (на честь Григорія Гутовського) стала «Сонячною»; «Майдан Артема» (на честь Артема) було змінено на «Вечірній Бульвар»; станція «Дзержинська» (на честь Фелікса Дзержинського) стала «Мудрьоною»[20]. 8 січня 2024 року внаслідок ракетного удару російськими окупантами пошкоджена лінія та контактна мережа на перегоні швидкісного трамваю «Вечірній бульвар» — «Міська лікарня»[21]. 11 січня 2024 року на цьому перегоні відновлений рух за маршрутом № 1М «Зарічна» — «Майдан Праці»[22]. Рухомий складНа лініях використовуються трамвайні вагони. Це є одним з аргументів стосовно того, що система не є метрополітеном. Однак, відомий дослідник метро Роберт Швандль (засновник http://urbanrail.net) не вважає тип рухомого складу критерієм належності до метрополітену[23].   Найчисельнішими є вагони Tatra T3. У 1986 році було придбано 15 вагонів модифікації Tatra T3SU (№ 001-015), у 1987 році ще 35 (№ 016-050). Через фінансову кризу, у 1993 році було придбано не нові вагони, а зужиті — 2 Tatra T3SU із Запоріжжя (№ 051—052) і 11 відремонтованих Tatra T3 з Праги (№ 053-063). Останні мали напівпантограф, змінену систему опалення, великі дзеркала заднього виду, по одному сидінню в кожному ряді і більшу кількість поручнів. Згодом напівпантограф і великі дзеркала заднього виду почали встановлювати й на інших вагонах. Усі криворізькі Tatra T3 тридверні; у передній маршрутовказівник убудовано додаткову третю фару. З 2005 року вагони № 001-047 і № 064-066 були модернізовані на Tatra T3R.P Дарницьким трамвайним депо в Києві. У 2005 році там же шляхом з'єднання двох вагонів Tatra T3 за допомогою низькопідлогової секції було створено вагон Tatra KT3UA № 067, у 2009 році було створено аналогічний вагон № 068 з колишніх № 051—052[24]. У 1993—1995 роках придбали 11 вагонів 71-611 (№ 201—211). Це особлива модифікація 71-608 з шістьома дверима по три в кожен бік та повернутими у салон сидіннями. Всього було випущено 13 таких вагонів спеціально для Криворізької підземки, а також Волгоградського швидкісного трамваю, де також є підземні ділянки[25]. Трамваї курсують по одному або зчепленими по два, три. У травні 2012 року трамваї, що курсують гібридними маршрутами 3М та 4М, зчеплені з трьох вагонів, були роз'єднані, адже не могли маневрувати на лінії міського трамваю. З 9 вересня 2020 року, після семирічної перерви, розпочав роботу тривагонний поїзд на маршруті лінії 1М[26]. Інфраструктура  Тунелі, перегони та коліїНайдовша лінія завдовжки близько 17 км[джерело?]. Тунелі, що проходилися закритим способом, збудовано за стандартами метрополітену; лінія не має однорівневих перетинів, усі наземні дистанції шляху огороджені високим бетонним парканом. На лінії 5 підземних ділянок мілкого закладання. З півночі, від станції «Зарічна» перший тунель зі станцією «Електрозаводська» проходить під пагорбом на південній околиці мікрорайону Зарічний. Другий і третій тунелі проходять під автодорогами на перегонах «Електрозаводська» — «Вовнопрядильна» та «Індустріальна» — «Сонячна». Четвертий тунель зі станцією «Вечірній бульвар» проходить під пагорбом біля Вечірнього бульвару. П'ятий тунель проходить під Соцмістом від станції «Мудрьона» до середини перегону між «Проспектом Металургів» і «Кільцевою». Між «Мудрьоною» і «Будинком Рад» тунелі різних напрямків міняються місцями під землею без прямого перетину, проходячи один над другим. Це змінює рух з правостороннього на лівосторонній, щоб трамвайні вагони могли здійснювати висадку пасажирів зліва на станціях з острівною платформою. Через це «Український тиждень» назвав криворізьку підземку єдиним місцем у країні, де легалізовано лівосторонній рух[8]. Від «Мудрьоної» до «Проспекту Металургів» тунель прокладався закритим способом, за допомогою прохідницького щита, він має круглу форму; за станцією «Проспект Металургів» — відкритим способом, він прямокутний у формі з трапецієподібною верхньою частиною для контактного дроту. Між станціями «Будинок Рад» та «Проспект Металургів» є службова зупинка — там розташовані насоси та інші агрегати для захисту тунелю від ґрунтових вод; є можливість переходу до зустрічного тунелю або виходу на поверхню на Соцмісті. Трамваї на ній не зупиняються, але зменшують швидкість до 10—15 км/год. На перегоні «Вечірній бульвар» — «Мудрьона» лінія проходить по дамбі Саксаганського водосховища та одного з прилеглих ставків, перед станцією «Кільцева» — через міст над Другим ставком на Соцмісті. Планами розвитку Криворізького метротраму передбачалося продовження основної лінії, як у південному напрямку (в бік Червоної), так і в північному (від «Зарічної» до залізничної станції Рокувата в бік Тернів), а у подальшій перспективі — подовження другої і будівництво третьої ліній. Проте з обранням нового міського голови — Юрія Вілкула стратегію розвитку міського транспорту було змінено — після приєднання в травні 2012 року ліній метро до лінії міського трамвая, плани розвитку метротраму передбачають пуск у бік житломасивів Карачунів та Довгинцевого[27][28]. Станції
Електрогосподарство та депо Електрогосподарство метротраму є типовим для трамвайних систем:
Контактна мережа змонтована у вигляді повітряного дроту з поздовжньо-ланцюговим підвішуванням. На підземних ділянках контактний дріт подвоєний для зменшення механічних навантажень від перенапружених струмоприймачів, що викликано низьким підвішуванням дроту у малих габаритах тунелю. Депо метротраму розташоване біля станції «Майдан Праці»; є пункт технічного обслуговування вагонів за «Зарічною». Раніше на перегоні «Вечірній бульвар» — «Мудрьона» був гейт до залізничної станції Мудрьона. Як система інтервального регулювання руху рухомого складу використовується автоблокування та сигналізація для лінії швидкісного руху, розроблена під керівництвом Володимира Веклича в НДКТІ КГ. На кожній станції працюють інтервальні годинники з відліком від останнього відправлення поїзда. «Вечірній бульвар», «Будинок Рад» та «Проспект Металургів» у 2014 році були обладнані вільною Wi-Fi-мережею[29]. Маршрути
24 серпня 2015 року було запроваджено новий гібридний маршрут від станції «Зарічна» до ПівдГЗК, який отримав назву 4М[30]. З 17 лютого 2017 року подовжений маршрут 3М курсує за маршрутом «Зарічна» — НКГЗК[31]. Оплата проїзду Оплата проїзду здійснювалась жетонами, які опускалися в турнікети при вході на станції метро. Жетони продавалися в касах на кожній станції. У радянський час замість жетонів використовувалися монети номіналом 5 копійок. Автомати для розміну дрібних грошей збереглися на станції «Будинок Рад». Під час інфляції початку 1990-х використовували квитки. Наприкінці 1990-х на жетонах зображувалася реклама банку «INKO». Після його закриття їх вивели з обігу, але згодом знову ввели через зношеність небрендованих жетонів[32]. Жетони виготовлялися в Харкові, це одні з перших пластмасових жетонів для транспорту на території України[33]. Станом на 2015 рік метротрам — це одна з останніх систем громадського транспорту в країні, де не використовуються безконтактні електронні картки. Для пільгового проїзду використовуються паперові квитки. З 1 серпня 2005 року вартість проїзду становила 0,60 ₴[34], з 1 вересня 2006 року — 1,00 ₴[35], з 13 серпня 2011 року проїзд коштував 1,20 ₴. З травня 2012 року вартість проїзду підвищилась до 1,50 ₴ (пільговий проїзд коштував 0,75 ₴). Разом із пуском нової лінії змінилась система оплати за проїзд — на останній станції ШТ перед виїздом на лінію міського трамвая у трамвай заходять кондуктори і, починаючи з зупинки «Економічний інститут» продають паперові квитки. На зворотному шляху від зупинки «Кільце КМК» кондуктори збирають плату за проїзд до станції «Металургів» і виходять із вагонів. У грудні 2016 вартість проїзду підвищилась до 2,50 ₴[36]. Підтримується Google Pay, Apple Pay та безконтактна оплата[37] В період карантину з 6 квітня по 21 травня 2020 року проїзд здійснювався безкоштовно за наявності перепустки, що давала право працівникам, робота яких є життєвонеобхідною для міста, на безоплатний проїзд[38]. З 1 травня 2021 року набуло чинності рішення Криворізької міської ради про безкоштовний проїзд в громадському міському комунальному транспорті для мешканців Кривого Рогу при наявності «Карти криворіжця»[39]. 27 квітня 2022 року на черговій сесії Криворізької міськради було одностайно прийняте рішення про запровадження безкоштовного проїзду в громадському міському комунальному транспорті для усіх пасажирів[40]. Мапа Станції криворізького метротраму
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
