Кваркова зоря

Кваркова зоря — гіпотетичний астрономічний об'єкт, що складається з так званої «кваркової матерії»[1]. Вважають, що такі зірки займають проміжне місце між нейтронними зорями та чорними дірами.

Поки не зрозуміло, чи є перехід речовини у кварковий стан зворотним. Іншими словами, невідомо, чи перейде кваркова матерія в нейтронну при зменшенні тиску. Як показує моделювання, в «кварковому газі», з якого, імовірно, складається зірка, має бути велика кількість S-кварків (англ. Strange — дивний кварк), тому іноді кваркові зорі називають ще й «дивними»[2].

Зірки-кандидати

Станом на 2015 рік існування таких зір вважають недоведеним. Існують теоретичні передумови для переходу нейтронних зір у кваркові[3]. Відбір пульсарів у кандидати здійснюють на підставі аналізу їх періоду обертання на предмет можливого перевищення межі швидкості обертання нейтронних зір. Наприклад, гаданою кварковою зіркою вважають пульсар XTE J1739-285, який обертається дуже швидко. Маса таких об'єктів має бути близькою до верхньої межі мас нейтронних зір і, згідно з останніми дослідженнями, перебувати в межах 2—2,5 маси Сонця[4]. Вважають, що можливо такі об'єкти складаються з кваркової матерії:

  • RX J1856.5-3754. Цей об'єкт був спочатку відкритий як нейтронна зоря, що перебуває на відстані 150 світлових років, проте 2002 року Дж. Дрейк (JJ Drake) з колегами за допомогою уточнених даних, отриманих телескопом «Чандра», припустив, що тіло може бути кварковою зіркою, віддаленою на відстань близько 400 світлових років, з радіусом 3,8—8,2 км (проти 12 км у нейтронної зорі)[5]. Це припущення, проте, згодом не підтвердилося. Нові спостереження цієї зірки підтвердили отриману Дрейком та ін. оцінку відстані, проте покращений аналіз спектра привів до переоцінки радіуса, який виявився істотно більшим[6][7];
  • Науковці з канадського університету Калгарі припускають, що залишок яскравої наднової SN 2006gy, виявленої 18 вересня 2006 р., можливо є кварковою зорею;
  • Релятивістські об'єкти на місці наднових SN 2005gj і SN 2005ap;
  • 3C 58[8][9].

Об'єднані взаємодії

Додаткові відомості: Єдина теорія поля, Хронологія Великого вибуху

Цей тип об'єктів має містити речовину в стані, для якого одночасно діють всі чотири фундаментальні взаємодії матерії, відомі сучасній фізиці:

  1. Гравітаційна взаємодія;
  2. Електромагнітна взаємодія;
  3. Слабка взаємодія;
  4. Сильна (ядерна) взаємодія.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Д.Д. Иваненко, Д.Ф. Курдгелаидзе (1965). Гипотеза кварковых звезд. Астрофизика. 1: 479—482.
  2. ↑ М. Е. Прохоров (15.04.2002). Звезды, кварковые и нейтронные (російською) . Astronet.ru. Архів оригіналу за 12.06.2008. Процитовано 12 березня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  3. ↑ Рождению странных звезд помогает темная материя? // Elementy.ru, 2010. Архів оригіналу за 18 Листопада 2011. Процитовано 24 Листопада 2011.
  4. ↑ Calculations point to massive quark stars [Архівовано 9 листопада 2011 у Wayback Machine.], physicsworld.com, 15.01.2010
  5. ↑ J. J. Drake et al. Is RX J1856.5-3754 a Quark Star? // Astrophys. J.. — 2002. — Vol. 572. — P. 996—1001.
  6. ↑ W. C. G. Ho et al. Magnetic hydrogen atmosphere models and the neutron star RX J1856.5-3754 // Mon. Not. R. astron. Soc.. — 2007. — Vol. 375. — P. 821—830.
  7. ↑ Див. також обговорення та посилання у статті: А. Ю. Потехин. Физика нейтронных звёзд // УФН. — 2010. — Т. 180. — С. 1279—1304.
  8. ↑ Cramer, John G. (November 2002). Quark Stars. Analog Science Fiction & Fact Magazine. Архів оригіналу за 17 Грудня 2010. Процитовано 17 серпня 2015.
  9. ↑ RX J1856.5-3754 and 3C58 Pulsar. www.solstation.com. Архів оригіналу за 1 Лютого 2020. Процитовано 18 серпня 2015.

Посилання