Простір Шварцшильда. Математичний образ кротовини за Шварцшильдом.
Кротови́на[1] (крото́ва нора́), або червото́чина (англ.wormhole), — гіпотетична топологічна особливість простору-часу, що в кожен момент часу є «тунелем» у просторі. Область поблизу найвужчої ділянки кротовини називається «горловиною».
Кротовини поділяються на «внутрішньосвітові» (англ.intra-universe) та «міжсвітові» (англ.inter-universe) в залежності від того, чи можна з'єднати її входи кривою, що не перетинає горловину (на малюнку змальована внутрішньосвітова кротовина).
Розрізняють також прохідні (англ.traversable) і непрохідні кротовини. До останніх відносять ті тунелі, які колапсують занадто швидко для того, щоб спостерігач або сигнал, що мають швидкість не вище швидкості світла, встигли дістатися від одного входу до іншого. Класичний приклад непрохідної кротовини — простір Шварцшильда, а прохідної — кротовина Морріса — Торна.
Загальна теорія відносності (ЗТВ) не спростовує існування таких тунелів, хоча й не підтверджує. Для існування прохідної кротовини необхідно, щоб вона була заповнена екзотичною матерією, що створює сильне гравітаційне відштовхування, що перешкоджає згортанню кротовини. Вирішення питання кротовини виникають в різних варіантах квантової гравітації, хоча до повного дослідження питання ще дуже далеко.
Прохідна внутрішньосвітова кротовина дає гіпотетичну можливість подорожей в часі, якщо, наприклад, один з її входів рухається відносно іншого, або якщо він знаходиться в потужному гравітаційному полі, де перебіг часу сповільнюється.
