TARDIS (фізика)Переміщувана акаузальна ретроградна область у просторі-часі (англ. Traversable acausal retrograde domains in spacetime, TARDIS)[1] — точний розв'язок рівняння Ейнштейна, який 2017 року вивели Бен Тіппетт і Девід Цанг[2], що допускає можливість існування замкнутої часоподібної кривої поза горизонтом подій чорної діри[3]. ІсторіяЗгідно з ЗТВ, у нашому Всесвіті можливе існування замкнутих часоподібних кривих (ЗЧК). Якщо рухатися вздовж цих кривих, можна подорожувати в майбутнє і минуле, потім повертаючись у початкову точку[2][3]. Знайдено багато різних умов, за яких можливе виникнення ЗЧК. Однак Стівен Гокінг запропонував гіпотезу про захищеність хронології, у якій стверджується, що спроба створення замкнутих часоподібних кривих повинна обов'язково призводити до появи чорної діри. Проте, автори нового дослідження вважають, що ці обмеження не поширюються на їхню нову модель[2]. Бен Тіппетт і Девід Цанг запропонували нову математичну модель машини часу, що за своїм принципом нагадує бульбашку Алькуб'єрре, яка дозволяє вміщеному в неї космічному кораблю досягати надсвітлової швидкості. Однак TARDIS повинна переміщуватися вздовж замкнутої кривої, щоб люди, які перебувають у ній, відчували постійне прискорення. При цьому зовнішній спостерігач побачить дві версії мандрівників усередині міхура: для однієї час тече нормально, а для іншої — у зворотному напрямку[3]. Хоча існування цієї машини часу, на думку дослідників, теоретично можливе, для цієї моделі, як і для Бульбашки Алькуб'єрре, необхідна екзотична матерія[1]. Цікаві факти
Див. такожПримітки
|