Список найбільших зір

До приведеного нижче списку включено найбільші за розміром відомі зорі. Як одиницю вимірювання радіусу зір використано екваторіальний радіус Сонця — 695 500 км.

Точний порядок зір у цьому списку з низки причин до кінця не визначений. Приміром, відстані до більшості з наведених зір у різному ступені неточні, що впливає на визначення розміру зір, також деякі великі зорі мають протяжні атмосфери і непрозорі пилові оболонки та диски або пульсують.

Співвідношення розмірів планет Сонячної системи та деяких добре відомих зір, включаючи VY Великого Пса:
  1. Меркурій < Марс < Венера < Земля.
  2. Земля < Нептун < Уран < Сатурн < Юпітер.
  3. Юпітер < Вольф 359 < Сонце < Сіріус.
  4. Сіріус < Поллукс < Арктур < Альдебаран.
  5. Альдебаран < Рігель < Антарес < Бетельгейзе.
  6. Бетельгейзе < Мю Цефея < VV Цефея A < VY Великого Пса.

Список

Зоря Радіус,
R☉
№ Позначення
1 Стівенсон 2-18 2150
2 UY Щита 2100
3 VY Великого Пса 1800—2100[1]
4 WOH G64 1738[2]
5 VV Цефея A 1600—1900
6 V354 Цефея 1520
7 KW Стрільця 1460
8 KY Лебедя 1420
9 μ Цефея («гранатова зоря» Гершеля) 1420
10 V509 Кассіопеї 910
11 V838 Єдинорога 800
12 V382 Кіля 747
13 Антарес (α Скорпіона) 700[3]
14 Бетельгейзе (α Оріона) 650 (800)
15 S Пегаса 580[4]
16 S Золотої Риби 550
17 T Цефея 540[5]
18 S Оріона 530[6]
19 W Гідри 520[7]
20 119 Тельця 510[8]
21 Ρ Кассіопеї 500[9]
22 Везен (δ Большого Пса) 482
23 χ Лебедя 470[10]
24 Рас Альгеті (α Геркулеса) 460
25 Міра A (ο Кита) 400[11]
26 η Кіля 400
27 R Золотої Риби 370
28 HR Киля 350
29 R Льва 350[12]
30 Зоря Пістолет 340
31 La Superba (Y Canum Venaticorum) 300
32 Денеб (α Лебедя) 220
33 LBV 1806-20 200
34 ε Візничого A 175
35 Хедус I (ζ Візничого) 160[13]
36 Еніф (ε Пегаса) 150
37 Гакрукс (γ Південного Хреста) 113
38 Альбірео (β Лебедя) A1 109
39 Аламак (γ Андромеди) 83
40 Арнеб (α Зайця) 77
41 Рігель (β Оріона) 70
42 Авіор (ε Кіля) 70
43 R Північної Корони 65
44 Канопус (α Кіля) 65
45 Мінтака (δ Оріона) 60
46 Альнітак (ζ Оріона) 60
47 Мірфак (α Персея) 60
48 Мекбуда (ζ Близнюків) 60
49 η Орла 60
50 Етамін (γ Дракона) 50
51 Альдебаран (α Тельця) 43[14]
52 Кохаб (β Малої Ведмедиці) 41

Примітки

  1. ↑ Roberta M. Humphreys. VY Canis Majoris: The Astrophysical Basis of Its Luminosity (PDF) (англійською) . Архів оригіналу (pdf) за 12 вересня 2019. Процитовано 12 серпня 2009.
  2. ↑ K. Ohnaka, et al. Spatially resolved dusty torus toward the red supergiant WOH G64 in the Large Magellanic Cloud[недоступне посилання]. Table 3 page 7 «derived from our radiative transfer modeling.»
  3. ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (ALF SCO) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  4. ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (S PEG) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  5. ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (T CEP) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  6. ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (S ORI) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  7. ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (W HYA) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  8. ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (119 TAU) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  9. ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (R CAS) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  10. ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (KHI CYG) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  11. ↑ H.C.Woodrua, M. Eberhardta, T. Driebe и др. Interferometric observations of the Mira star o Ceti with the VLTI/VINCI instrument in the near-infrared (pdf) (англійською) . Архів (PDF) оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  12. ↑ D. Fedele, M. Wittkowski, F. Paresce, M. Scholz, P.R. Wood, S. Ciroi. The K-band intensity profile of R Leonis probed by VLTI/VINC (англійською) . Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 12 серпня 2009.
  13. ↑ Catalogue of Stellar Diameters (CADARS) (ZET AUR) (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.
  14. ↑ Richichi, A.; Roccatagliata, V. Aldebaran's angular diameter: How well do we know it? (англійською) . Архів оригіналу за 11 березня 2012. Процитовано 12 серпня 2009.

Посилання