Каньчуга

Каньчуга
Kańczuga
Герб
Герб
Колишня церква
Колишня церква
Колишня церква
Основні дані
50°00′ пн. ш. 22°24′ сх. д. / 50.000° пн. ш. 22.400° сх. д. / 50.000; 22.400
Країна Польща Польща
Регіон Підкарпатське воєводство
Столиця для Gromada Kańczugad Редагувати інформацію у Вікіданих (gromada)
Магдебурзьке право 1427
Площа 7,6 км²
Населення 3 094 (01.01.2021)
· густота 420 (2008[1]) осіб/км²
Висота НРМ 223  м
Телефонний код (48) 16
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2 Редагувати інформацію у Вікіданих
Номери автомобілів RPZ
GeoNames 769591
OSM 2971332 ·R (Гміна Каньчуга)
SIMC 0972424
Поштові індекси 37-220
Міська влада
Вебсайт kanczuga.internetdsl.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Каньчуга у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Каньчу́га (Канчуга, пол. Kańczuga) — місто в Надсянні (південно-східній Польщі). Належить до Переворського повіту Підкарпатського воєводства.

Історія

1498 року місто було дощенту знищене під час нападу татар. 1612 року за сприяння дідички Ярослава Анни де Штангенберґ Острозької — вдови волинського воєводи князя Олександра Острозького — було відновлено парафію РКЦ в місті. Наприкінці 18 століття дідичами були князі Сангушки.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1882 р. Каньчуга знаходилась у Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 2292 мешканці, з них 1213 римо-католиків, 130 греко-католиків і 949 юдеїв. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

27 березня 1934 р. Кальчуга отримала статус міста[2].

Церква

Мурована церква Покрови Пресвятої Богородиці збудована в 1740 р., відновлена в 1911 р., до 1930 р. була дочірньою церквою парохії Кречовичі. Одночасно церква була осідком Каньчузького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ до 1920 р., коли було ліквідовано деканат, а більшість парохій віднесені до новоствореного Лежайського деканату. В 1930 р. церква стала парохіяльною, до парохії входили також 10 сіл (Лопушка Мала, Лопушка Велика, Манастир, Нижатичі, Микуличі, Сідлечка, Острів, Жуклин, Журовички, Ужейовичі). Після виселення українців у 1945 р. церква перетворена на склад, у 1995 р. — на костел.

Кількість греко-католиків у місті: 1831 — 186, 1849 — 148, 1869 — 149, 1889 — 130, 1909 — 130, 1928 — 584, 1939 — 241.

Станція в Каньчузі

Транспорт

Місто має залізничне сполучення вузькоколійкою. У 1904 р. прокладена залізниця Динів — Переворськ зі станцією Каньчуга.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[3][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 1578 267 1192 119
Жінки 1651 281 1108 262
Разом 3229 548 2300 381

Примітки

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. [Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  3. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання


 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia