Лопушка Мала
Лопушка Мала (пол. Łopuszka Mała) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Каньчуга Переворського повіту Підкарпатського воєводства, на правому березі річки Млєчки. Населення — 537 осіб (2011[1]). ІсторіяСело Лопушка Мала продане в 1448 р. Пілецьким. В 1515 р. село входило до каньчузького ключа Перемишльської землі Руського воєводства. У 1831 р. в селах Лопушка Мала і Лопушка Велика було 28 греко-католиків, які належали до парафії Кречовичі Каньчуцького деканату Перемишльської єпархії.[2] На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості. В шематизмі 1836 р. вказана окремо кількість греко-католиків у Лопушці Малій — 25 (у Лопушці Великій — 4). Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1884 р. Лопушка Мала знаходилась у Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, з жителів чомусь згадується тільки 341 римо-католик. За даними Шематизму того року в селах Лопушка Мала і Лопушка Велика було 62 греко-католики.[3] У 1904 р. відкрито вузькоколійну залізницю Переворськ — Динів зі станцією Лопушка Мала. На 1913 р. в селах Лопушка Мала і Лопушка Велика було 68 греко-католиків, які належали до парафії Каньчуга, надалі в Шематизмах подається тільки загальна кількість греко-католиків для всієї парафії. На 01.01.1939 році в селі проживало 540 мешканців, з них 50 українців-грекокатоликів, 460 поляків і 30 євреїв[4]. Адміністративно село входило до ґміни Каньчуга Переворського повіту Львівського воєводства. Грекокатолики належали до парафії Каньчуга Лежайського деканату Перемишльської єпархії. Українці села не могли протистояти антиукраїнському терору під час і після Другої світової війни. У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства. ДемографіяДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
Примітки
Зовнішні посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia