Сенява

Сенява Sieniawa|опис зображення=
Герб
Основні дані
50°10′41″ пн. ш. 22°36′38″ сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Підкарпатське воєводство
Площа	6,74 км²
Населення	▼ 2 146 (01.01.2018)
· густота	315 (2008[1]) осіб/км²
Телефонний код	(48) 16
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	RPZ
GeoNames	759301
OSM	↑2971082 ·R (Гміна Сінява)
SIMC	0972683
Поштові індекси	37-530
Міська влада
Вебсайт	sieniawa.pl
Мапа
Сенява Сенява (Польща)
Сенява у Вікісховищі

Сеня́ва (у давніших джерелах Сїнява[2]; пол. Sieniawa) — місто у південно-східній Польщі.

Належить до Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Адміністративний центр гміни Сінява. Розташоване в Надсянні на українсько-польському етнографічному прикордонні (до 1947).

Історія

Отримало міські права в 1676 р. Деякий час — резиденція Сенявських.

До заборони УГКЦ в 1947 р. в місті була мурована греко-католицька церква Воздвиження Чесного Хреста, збудована в 1629 р., яка була парафіяльною, також місто було центром Сінявського деканату Перемишльської єпархії.

На 1.01.1939 в місті з 2090 населення було 80 українців, 910 поляків, 1100 євреїв[3]. Місто належало до Ярославського повіту Львівського воєводства.

У середині вересня 1939 року німці окупували місто, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова воно належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР Сенява включена до Любачівського повіту[4]. 17 січня 1940 року місто стало центром новоутвореного Синявського району Львівської області. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи містом. У жовтні 1944 року західні райони Львівської області віддані Польщі. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (47 осіб — 12 родин)[5]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[6].

Відомі люди

• Анатоль Вахнянин — український громадсько-політичний діяч, композитор, педагог і журналіст.
• Теребицький Казимир — будівничий сакральних споруд.

Пам'ятки архітектури

З XVIII століття (у бароковому стилі):

• колишня церква (тепер — дім панахиди)
• домініканський монастир
• замок (перебудований у 1879–1881 рр.)
• ратуша
• залишки фортифікацій (XVII століття).

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[7][8]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	1077	236	759	82
Жінки	1111	228	719	164
Разом	2188	464	1478	246

Примітки

1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
2. Звіт дирекциї ц. к. академічної ґімназиї у Львові за шкільний рік 1907/1908. — Львів : Друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1908. — С. 71.
3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
4. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
5. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). Архів оригіналу за 7 квітня 2018. Процитовано 3 квітня 2018. [Архівовано 2018-04-07 у Wayback Machine.]
6. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ
7. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Sieniawa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 132. (пол.) — S. 132—133. (пол.)

Портал «Польща»   Портал «Географія»