Ліський повіт

Ліський повіт
Powiat leski
Повіт на мапі воєводства
Країна	Польща
Воєводство	Підкарпатське
Адміністративний центр	Лісько
Населення:	26 535 (2008[1])
Площа:	834,94
Густота:	32
Урбанізація:	22,02 %
Номери автомобілів:	RLS
TERYT: 3.18.25.21.00.0	Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські - місько-сільські 1 сільські 4
Адміністрація
Староста: Marek Scelina (2006) Адреса: Rynek 1 38-600 Lesko Мапа
-

Ліський повіт (пол. powiat leski) — один з 21 земських повітів Підкарпатського воєводства Польщі. Утворений 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи.

Загальні дані

Історично — прадавня етнічна українська земля з часів Київської Руси до вигнання місцевого населення в 1946—1947 рр. В 1782 році циркуль (повіт) Лісько ділився на 25 територіально-адміністративні одиниці. До 1918 року в повіті проживало 74118 жителів.

Повіт знаходиться у південній частині воєводства. Адміністративний центр — місто Лісько. Станом на 1.01.2008 населення становить 26 535 осіб, площа 834,94 км².

Межує на сході з Бещадським повітом, на півночі з — Перемиським повітом, на заході — з Сяніцьким повітом, на півдні — з округом Снина (Словаччина).

Адміністративний поділ

Повіт ділиться на такі адміністративно-територіальні одиниці — гміни: Балигород, Лісько, Вільшаниця, Солена, Тісна.

Демографія

Демографічні дані повіту станом на 30.06.2005:

	Всього		Жінки		Чоловіки
	осіб	%	осіб	%	осіб	%
Повіт	26 579	100	13 247	49,8	13 332	50,2
Міста	5843	100	3018	51,7	2825	48,3
Села	20 736	100	10 229	49,3	10 507	50,7

Відомі люди

• Вендзилович Мирон — український архітектор.
• Гриневецький Мелетій Модест — уродженець Лютовиськ
• Сембратович Роман — український журналіст і публіцист.

Історія

Згідно з переписом населення 1931 р. в Ліському повіті тодішнього Львівського воєводства 70 346 осіб (63,05 % від загальної кількості) визнали себе українцями за рідною мовою[2].

9 вересня 1944 року в Любліні за вказівкою верховної радянської влади було укладено угоду між Польським комітет національного визволення та урядом УРСР, що передбачала польсько-український обмін населенням[3]. З 15 жовтня 1944 по серпень 1946 року в Україну з Ліського повіту було депортовано 39 505 осіб (з 39 772 взятих на облік до виселення)[4].

У квітні-травні 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Ліського повіту на приєднані до Польщі північно-західні терени 24 647 українців[5]. Залишилося 882 невиселених українців, які також підлягали виселенню[5].

Примітки

1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
2. Grzegorz Hryciuk. Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931—1948, Toruń 2005, Wyd. Adam Marszałek. (пол.)
3. Репатріація чи депортація. Переселення українців з Польщі до УРСР / за ред. Є. Місила; пер. з пол. І. Сварника. — Львів : Каменяр, 2007. — С. 8.
4. Надбужанщина: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя / Ред. кол.: М. Мартинюк (гол. ред.), Н. Олійник (літ. ред.), А. Демусь, О. Заставний, І. Калиневич, І. Кравчук, Н. Кравчук, В. Макар, В. Оренчук, Є. Стефанишин. Наукове товариство ім. Шевченка. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто : Об’єднання надбужанців, 1986. — Т. 1. — С. 753-754. — (Український Архів. – Т. XLI)
5. Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 410-412. (пол.)

Географія   Україна   Польща   Історія