Дибків
Дибків (пол. Dybków) — село в Польщі, у гміні Сенява Переворського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 713 осіб (2011[1]). Площа села — 456 гектарів. ІсторіяНа землях Дибкова в 1650 р. збудовано укріплення Сінява, яке в 1676 р. отримало міські права. Знаходилось у Перемишльській землі Руського воєводства. Згідно з "Географічним словником Королівства Польського" в 1880 р. село належало до Ярославського повіту Королівства Галичини і Володимирії, було 142 будинки і проживали 807 мешканців. Римо-католики і греко-католики належали до парафій у Сіняві.[2] В 1880 р. в Дибкові разом з Вилевою налічувалося 850 греко-католиків.[3] 1906 року у селі було відкрито читальню "Просвіти". В Ярославському повіті вона займала друге місце за кількістю книг — 169 (станом на кінець 1930-х рр.). 99 жителів села були членами читальні[4]. 1928 року в Дибкові було створено кооператив "Народний дім"[5]. На 01.01.1939 в селі проживало 1190 мешканців, з них 700 українців, 460 поляків, 30 євреїв[6]. Село належало до ґміни Сенява Ярославського повіту Львівського воєводства. Греко-католики належали до парафії Сінява Сінявського деканату Перемишльської єпархії. У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак вже 28 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село у складі правобережної частини Ярославського повіту в ході утворення Львівської області включене до Любачівського повіту[7], а 17 січня 1940 року включене до Синявського району. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село знову було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в жовтні 1944 року правобережжя Сяну зі складу Львівської області передано Польщі. У 1945-46 роках з села було переселено 49 українських сімей (91 особа). Переселенці опинилися в селах Станіславської, Львівської, Тернопільської, Одеської та Херсонської областей[8]. Решту українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі[9]. У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства. Місцеві пам'ятки
ДемографіяДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:
Примітки
|