|
Демчук Йосип Васильович
Йо́сип Васи́льович Демчук (псевдо «Стріла», «Луговий», «Яструб»; 1923, с. Петриків, тепер Великоберезовицька селищна громада, Тернопільська область — 22 жовтня 1952, катівня НКВС) — український військовик, вояк Української Повстанської Армії, надрайоновий провідник Вінницької округи ОУН в 1949—1951 роках. ЖиттєписНародився Йосип Демчук у 1923 році в селі Петриків Тернопільського району. Входив до складу «Просвіти», з 1940 року — член ОУНР. Липнем 1941 року закінчує підстаршинські курси ОУН в Поморянах (Львівська область), наприкінці 1941 року заарештований Гестапо. 1942 року переходить в підпілля. З липня того ж року — провідник молодіжної мережі ОУН Микулинецького району. Протягом 1942—1943 років — працівник референтури СБ Тернопільського обласного проводу ОУН. У 1943—1944 роках — референт СБ Гримайлівського районного проводу ОУН та Тернопільського повітового проводу. Цілком правдоподібним є твердження, що він був у сотні «Сірі Вовки» — під псевдом «Стріла» — як стрілець та вістун. Протягом 1944—1945 року перебував в охороні Кам'янець-Подільського обласного провідника ОУН Зенона Голуб'яка — «Бориса». Близько весни 1945 року приступив до виконання обов'язків помічника Кам'янець-Подільського окружного референта СБ. Серпнем 1946 року очолив Дунаївецький провід — до грудня 1948 — входили в підпорядкування Дунаївецький, Миньковецький, Новоушицький райони Кам'янець-Подільської та частина Вінницької області[1]. У тому часі працював тісно з Хомою Мартюком — «Алкідом». З грудня 1948 року займався розбудовою підпілля на Вінниччині як надрайоновий провідник. Протягом 1949—1951 років займався розбудовою структури надрайонної Вінницької округи ОУН. 8 лютого 1951 року схоплений чекістами у Вінниці на вулиці Лєніна. При обшуку у нього знайшли пістолет ТТ із двома запасними обоймами, гранату та згорток з отрутою.  Після 10 днів допитів із тортурами назвав своє ім'я та прізвище. З 8 лютого 1951 року до 18 червня 1952 року Йосип Демчук пережив близько ста допитів, які проводили у Вінниці, потім в Києві, врешті знов у Вінниці. 18 червня 1952 року почався завершальний допит[2]. 22 вересня 1952 року військовий трибунал Прикарпатського військового округу засудив Йосипа Демчука — «Лугового» до розстрілу. 22 жовтня 1952 року помер від катувань. У незалежній Україні не реабілітований. Нагороди
Див. такожДжерела
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
