Довжина птаха становить в середньому 11,5 см. Виду не притаманний статевий диморфізм.[5]
Номінативний підвид M. f. flavigaster має характерну лимонно-жовту нижню частну тіла, біле горло, сіре обличчя з білими "бровами" і оливково-коричневу верхню частину тіла. Представники підвиду M. f. tormenti більшого розміру, вони мають білу нижню частину тіла, сірувату верхню частину тіла, їх дзьоби і хвости загалом довші. Підвид M. f. flavissima більш схожий на номінативний, однак його верхня частина тіла і горло мають жовтуватий відтінок, його "брови" жовті а хвіст коротший. Представники підвиду M. f. laetissima більшого розміру, ніж M. f. flavigaster; мають коротший хвіст і довший дзьоб.[6][7]
Поширення і екологія
Жовтогруді гвінейниці мешкають в рівнинних тропічних і мангрових лісах Нової Гвінеї і північної Австралії.
Підвиди
Виділяють шість підвидів жовтогрудої гвінейниці:[8]
M. f. laetaSalvadori, 1878 (північ Нової Гвінеї);
M. f. tararaRand, 1940 (південь Нової Гвінеї);
M. f. flavissimaSchodde & Mason, 1999 (аівденний схід Нової гвінеї і півострів Кейп-Йорк);
M. f. laetissimaRothschild, 1916 (східний Квінсленд);
M. f. flavigasterGould, 1843 (північна Австралія);
M. f. tormentiMathews, 1916 (північно-західна Австралія).
Раціон
Жовтогруда гвінейниця харчується комахами, які вона шукає між листя або, рідше, на землі.[9]
Розмноження
Сезон розмноження триває з серпня по лютий. За рік може вилупитися один або два виводки пташенят. Жовтогруді гвінейниці будують невелике гніздо з сухої трави і листя, яке скріплюють павутинням. В кладці одне яйце біло-блакитного кольору з коричневими плямками розміром 19×14 мм.[10]
↑Schodde, Richard; Mason, I.J. (1999). The Directory of Australian Birds : Passerines. A Taxonomic and Zoogeographic Atlas of the Biodiversity of Birds in Australia and its Territories. Collingwood, Australia: CSIRO Publishing. с. 375—77. ISBN9780643102934.
↑Slater, Peter (1974). A Field Guide to Australian Birds: Passerines. Adelaide: Rigby. с. 167. ISBN0-85179-813-6.