Королець жовтий

? Королець жовтий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Підряд: Співочі птахи (Passeri) Інфраряд: Corvida Надродина: Corvoidea Родина: Тоутоваєві (Petroicidae) Підродина: Королечні (Eopsaltriinae) Рід: Королець (Eopsaltria) Вид: Королець жовтий
Біноміальна назва
Eopsaltria australis (Shaw, 1790)
Підвиди
E. a. australis (Shaw, 1790) E. a. chrysorrhos Gould, 1869
Синоніми
Motacilla australis Shaw, 1790
Посилання
Вікісховище: Eopsaltria australis Віківиди: Eopsaltria australis ITIS: 559923 МСОП: 22704849 NCBI: 44318

Королець жовтий[2] (Eopsaltria australis) — вид горобцеподібних птахів родини тоутоваєвих (Petroicidae). Ендемік Австралії.

Опис

Довжина птаха становить від 13,5 до 17 см, розмах крил до 22,5 см, вага від 18 до 20 г. Самка дещо менша за самця, однак має ідентичне забарвлення. Тривалість життя жовтого корольця в дикій природі становить чотири роки.

Верхня частина тіла птаха сірого кольору, груди і живіт яскраво-жовті. Горло світло-сіре. Дзьоб маленький і міцний, чорного кольору. Лапи чорні.

Поширення і екологія

Жовтий королець є ендеміком Австралії. Його ареал простягається від південно-східних кордонів Південної Австралії через більшу частину штату Вікторія і західну частину штату Новий Південний Уельс до Куктауна в штаті Квінсленд. Цей вид птахів мешкає у різноманітиних природних середовищах, що включають пустища, маллі-скреби, чагарники, акацієві зарості, евкаліптові і склерофітні ліси, однак частіше він трапляється у вологих районах, поблизу річок і струмків.

Таксономія

Виділяють два підвиди жовтого корольця:

• E. a. chrysorrhos Gould, 1869 (Північний схід і схід Австралії);
• E. a. australis (Shaw, 1790) (Південний схід і схід Австралії).

В минулому вони вважалися окремими видами птахів.[3][4] Деякі дослідники вважають, що розділення жовтого корольця на два види є обґрунтованим, і що цей вид насправді є видовим комплексом.[5][6] Генетичні дослідження підтвердили статус підвидів як окремих видів, однак більшість систематиків досі вважає жовтого корольця одним видом.[7]

Розмноження

Сезон розмноження триває з липня по січень. За сезон може вилупитися до трьох виводків. В кладці 2-3 яйця, інкубація триває 12-13 днів.

Примітки

1. BirdLife International (2012). Eopsaltria australis. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Ford, Julian (1979). Speciation or Subspeciation in the Yellow Robins?. Emu. 79 (3): 103—06. doi:10.1071/mu9790103.
4. Schodde, Richard; Mason, Ian J. (1999). The Directory of Australian Birds: Passerines. A Taxonomic and Zoogeographic Atlas of the Biodiversity of Birds in Australia and its Territories. Collingwood, Australia: CSIRO Publishing. с. 365. ISBN 978-0-643-06456-0.
5. Loynes, Kate; Joseph, Leo; Keogh, J. Scott (2009). Multi-locus phylogeny clarifies the systematics of the Australo-Papuan robins (Family Petroicidae, Passeriformes). Molecular Phylogenetics and Evolution. 53 (1): 212—19. doi:10.1016/j.ympev.2009.05.012. PMID 19463962.
6. Christidis, L.; Irestedt, M.; Rowe, D.; Boles, W.E.; Norman, J.A. (2011). Mitochondrial and nuclear DNA phylogenies reveal a complex evolutionary history in the Australasian robins (Passeriformes: Petroicidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 61 (3): 726—738. doi:10.1016/j.ympev.2011.08.014. PMID 21867765.
7. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2019). Australasian robins, rockfowl, rockjumpers, Rail-babbler. World Bird List Version 9.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 16 June 2019.

Посилання

• Handbook of Australian, New Zealand and Antarctic Birds. Oxford University Press, Melbourne. ISBN 0-19-553244-9. Pages 770-788
• Pavlova, A.; Amos, J. N.; Joseph, L.; Loynes, K.; Austin, J.; Keogh, S.; Stone, G. N.; Nicholls, J. A.; Sunnucks, P. (2013). Perched at the mito-nuclear crossroads: Divergent mitochondrial lineages correlate with environment in the face of ongoing nuclear gene flow in an australian bird. Evolution. 67 (12): 3412—3428. doi:10.1111/evo.12107. PMID 24299397.
• Morales, H.; Pavlova, A.; Joseph, L.; Sunnucks, P. (2015). Positive and purifying selection in mitochondrial genomes of a bird with mitonuclear discordance. Molecular Ecology. 24 (11): 2820—2837. doi:10.1111/mec.13203. PMID 25876460.
• Hernan, M.; Pavlova, A.; Sunnucks, P.; Major, R.; Amos, N.; Joseph, L.; Wang, B.; Lemmon, A. R.; Endler, J. A.; Delhey, K. (2016). Neutral and selective drivers of colour evolution in a widespread Australian passerine. Journal of Biogeography. 44 (3): 522—536. doi:10.1111/jbi.12942.
• Знімки і записи жовтого корольця. eBird (англ.). Cornell Lab of Ornithology.