Кракор південний

? Кракор південний
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Підряд: Співочі птахи (Passeri) Інфраряд: Corvida Надродина: Corvoidea Родина: Тоутоваєві (Petroicidae) Підродина: Кракорні (Drymodinae) Рід: Кракор (Drymodes) Вид: Кракор південний
Біноміальна назва
Drymodes brunneopygia Gould, 1841
Посилання
Вікісховище: Drymodes brunneopygia Віківиди: Drymodes brunneopygia EOL: 45518332 ITIS: 559812 МСОП: 22704928 NCBI: 626378

Кракор південний[2] (Drymodes brunneopygia) — вид горобцеподібних птахів родини тоутоваєвих (Petroicidae).[3][4] Ендемік Австралії.

Опис

Довжина південного кракора може досягати 22 см, з яких третину складатиме довгий хвіст. Птах сірого кольору, за винятком тьмяно-рудого хвоста і смугастих чорно-білих крил. Ноги незвично довгі в порівнянні з іншими горобцеподібними. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Поширення

Південний кракор мешкає на півдні Австралії, де мешкає в заростях маллі, а також в напівпустельних пустищах, від національного парку Намбунг в Західній Австралії до національного парку Вайперфельд в штаті Вікторія.

Раціон

Південний кракор харчується комахами.

Розмноження

Південний кракор будує гніздо на землі, роблячи його з гілочок. Самка відкладає яйця з липня по грудень. В кладці зазвичай лише одне яйце, що незвично для горобцеподібних. Воно сіро-зеленого кольору і добре маскується в навколишній склерофітній рослинності. Інкубація триває 15 днів.

Примітки

1. BirdLife International (2012). Drymodes brunneopygia. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Australian Robins: Petroicidae: Southern Scrub-Robin. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 червня 2021.
4. Family Petroicidae. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 16 червня 2021.