Варсонофій (Столяр)
Митрополит Варсонóфій (справжнє ім'я Стóляр Васи́ль Петрóвич; 1 серпня 1972, Ладижин, Тростянецький район, Вінницька область) — архієрей РПЦвУ, митрополит Вінницький і Барський. За даними OSINT-розслідування групи Molfar є громадянином Росії[1]. Життєпис1993 - 1997 — навчання у Київській духовній семінарії. 1997 - 2001 — навчання у Київській духовнії академії Московської патріархії. 28 листопада 1998 — зарахований послушником до Свято- Успенської Києво-Печерської Лаври. 24 грудня 1998 — пострижений у рясофор з іменем Варсонофій на честь Варсонофія Великого. 7 квітня 1999 — рукоположений в сан ієромонаха. 5 лютого 2001 — обраний членом Духовного Собору та призначений на послух скарбника Києво-Печерської Лаври. 7 квітня 2001 — возведений в сан ігумена. 14 березня 2004 — возведений в сан архімандрита. 8 липня 2011 — учасник Собору УПЦ МП від Київської єпархії[2]. 25 серпня 2012 — рішенням синоду УПЦ МП обраний єпископом Бородянським, вікарієм Київської митрополії.[3] 28 серпня 2012 — в Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври відбулась архієрейська хіротонія. 26 березня 2013 — указом митрополита Сабодана призначений ключарем кафедрального собору на честь Воскресіння Христового. 25 квітня 2013 — призначений на посаду голови Адміністративно-господарського управління.[4] 25 вересня 2013 — керуючий Бородянським вікаріатством Київської єпархії Української Православної Церкви (Московського патріархату). 17 серпня 2018 — з уваги до архіпастирських трудів Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм возведений у сан архієпископа. 17 грудня 2018 — перепризначений на Вінницьку кафедру у зв'язку з переходом попереднього голови єпархії митрополита Симеона (Шостацького) до ПЦУ. 17 серпня 2019 —в Успенському соборі Києво-Печерської лаври, з нагоди 5-ї річниці інтронізації митрополита Київського і всієї України Онуфрія, зведений у сан митрополита. 31 жовтня 2024 в числі 17 (із 53) правлячих і 14 (із 58) вікарних архієреїв УПЦ МП підписав заяву, в якій засудив анексію Російською Православною церквою Донецької єпархії, зняття її керівника митрополита Іларіона і заміни на росіянина, уродженця Рязанської області Росії, архієрея з Далекого Сходу.[5] Нагороди
Фотогалерея
Джерела
Лінки
|