|
Віктор (Коцаба)
Митрополит Віктор (справжнє ім'я Володимир Дмитрович Коцаба; 5 червня 1983, Старі Кути, Косівський район, Івано-Франківська область) — митрополит Хмельницький та Старокостянтинівський; голова Адміністративного апарату Київської митрополії УПЦ , Голова представництва УПЦ при європейських міжнародних організаціях. Тезоіменитство — 24 листопада (мч. Віктора Дамаського). БіографіяНародився 5 червня 1983 року в селі Старі Кути Косівського району Івано-Франківської області. У 1998 році закінчив Старокутську неповну середню школу. У 2000 році закінчив Косівську гімназію, де отримав повну середню освіту. З 1992 по 1997 роки навчався в Кутській дитячій музичній школі. З 2000 по 2004 роки навчався в Київській духовній семінарії. З 2004 по 2007 роки навчався в Київській духовній академії, яку закінчив зі ступенем кандидата богослов'я за наукову роботу на тему: «Предстоятель Української православної церкви Блаженніший Митрополит Володимир — видатний діяч Православ'я», яка до 15-річчя Первосвятительського служіння Митрополита Володимира була видана книгою під назвою «Право правящий слово Истины». З 2002 по 2008 роки навчався на заочному відділенні юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, по закінченні якого отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство». 3 липня 2007 року прийнятий на викладацьку діяльність в Київську духовну академію і семінарію. 1 вересня 2007 року призначений завідувачем канцелярією КДАіС. 10 квітня 2008 року — вчений секретар Київської духовної академії. 20 липня 2008 року митрополитом Сабоданом в Трапезному храмі Святої Успенської Києво-Печерської Лаври рукоположений у сан диякона. 28 липня 2008 року, в день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Алексієм II (Рідігером) в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври рукоположений в сан священника з возложенням наперсного хреста. 21 вересня 2008 року, в день престольного свята академічного храму Різдва Пресвятої Богородиці, возведений в сан протоієрея. У 2009 році до дня Святої Пасхи нагороджений хрестом з прикрасами. З 1 вересня 2010 року настоятель парафії на честь ікони Божої Матері «Неопалима Купина» в селі Плюти Обухівського району Київської області. 18 березня 2012 року в Хрестопоклонну неділю до дня Святої Пасхи нагороджений митрою. 19 червня 2012 року указом Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира призначений головою Адміністративного апарату Київської Митрополії УПЦ. 29 серпня 2012 року, в зв'язку з новим призначенням, звільнений з посади вченого секретаря Київської духовної академії. З травня 2013 року ведучий офіційної телепрограми Української православної церкви «Православний вісник». 9 листопада 2014 року рішенням Вченої ради Київської духовної академії надано вчене звання доцента. 20 березня 2015 року у храмі преподобного Феодосія Печерського в Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм пострижений у чернецтво з іменем Віктор, на честь мученика Віктора Дамаського (пам'ять 24 листопада). 10 квітня 2015 року до дня Святої Пасхи нагороджений хрестом з прикрасами, а 17 травня 2015 року возведений в сан архімандрита. 28 липня 2016 року, в день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, з нагоди святкування 1000-ліття давньоруського чернецтва на Афоні нагороджений другим хрестом з прикрасами. Архиєрейське служіння27 травня 2017 року на засіданні синоду (журнал № 14), яке проходило в рамках святкування 25-річчя Харківського собору єпископів у м. Харкові, обраний єпископом Баришівським, вікарієм Київської Митрополії і призначений головою новоутвореного Представництва Української православної церкви при європейських міжнародних організаціях. 3 червня 2017 року в Свято-Троїцькому домовому храмі при резиденції Предстоятеля УПЦ у Свято-Пантелеімонівському жіночому монастирі в Феофанії відбувся чин наречення у єпископа. 5 червня 2017 року у Свято-Троїцькому соборі м. Києва відбулася архієрейська хіротонія, яку очолив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій у співслужінні 20 архієреїв УПЦ. 4 січня 2018 року призначений керуючим Східним Київським вікаріатством Київської єпархії. В червні 2019 року відвідав православну Асамблею в Грузії з депутатом ОПЗЖ Вадимом Новинським, було позначено як єпископа РПЦ в англійському і російському варіантах[1]. 11 травня 2021 року призначений настоятелем Свято-Ольгинського собору Києва. 17 серпня 2022 року був удостоєний сану архієпископа. 3 квітня 2023 року синод призначив його архієпископом «Хмельницьким і Старокостянтинівським»[2]. 17 серпня 2024 року був удостоєний сану митрополита. 31 жовтня 2024 в числі 17 (із 53) правлячих і 14 (із 58) вікарних архієреїв УПЦ підписав заяву, в якій засудив анексію Російською Православною церквою Донецької єпархії, зняття її керівника митрополита Іларіона і заміни на росіянина, уродженця Рязанської області Росії, архієрея з Далекого Сходу.[3] Нагороди
Наукові праці
Примітки
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
