Черкаська єпархія УПЦ (МП)

Черкаська єпархія
Української Православної Церкви

Основні дані
Церква УПЦ МП Редагувати інформацію у Вікіданих
Заснована 1992[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Юрисдикція місто Черкаси, Городищенський, Драбівський, Золотоніський, Кам'янський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Смілянський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський, Шполянський райони.
Єпархіальний центр Черкаси Редагувати інформацію у Вікіданих
Кафедральний собор Михайлівський кафедральний собор Редагувати інформацію у Вікіданих
Парафій 191
Монастирів 7
Священиків 162
Сайт cherkasy-orthodox.com.ua Редагувати інформацію у Вікіданих
18015, м. Черкаси, вул. Ільїна, 230[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Правлячий архієрей

Черкаський і Канівський

митрополит Феодосій (Снігірьов)
Вікарні архієреї
архієпископ Золотоніський Іоан (Вахнюк)
єпископ Корсунь - Шевченкіський Антоній (Пухкан)
 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Черкаська єпархія УПЦ у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Черка́ська єпа́рхія — православна єпархія РПЦвУ. Єпархія була створена у 1992 році й охоплювала територію усією Черкаської області.

Історія

До 1992 року ця територія відносилася до Київської єпархії.

8 травня 2008 року зі складу Черкаської була виділена Уманська єпархія. Після цього у складі Черкаської єпархії залишилися: місто Черкаси, Городищенський, Драбівський, Золотоніський, Кам'янський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Смілянський, Черкаський, Чигиринський, Чорнобаївський, Шполянський райони. У складі Уманської: Жашківський, Звенигородський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Тальнівський, Уманський, Христинівський райони.

Кафедральним собором Черкаської єпархії був собор на честь Різдва Богородиці у Черкасах.

Правлячі Архиєреї

Сучасність

Черкаську єпархію, з часу створення і до своєї смерті 22 червня 2020 року, очолював митрополит Софроній (Дмитрук). Під час виборів 2010 року він дуже жорстко відгукнувся про кандидата в президенти Віктора Януковича. Кафедральним собором єпархії після завершення будівництва став Михайлівський.

У 2000 році Черкаська єпархія налічувала 320 парафій і 5 монастирів, у 2004—411 парафій, 224 священнослужителя (220 священиків і 4 диякона).

У листопаді 2022 року, під час обшуків на об'єктах РПЦвУ у Херсонській, Черкаській, Житомирській та Волинській областях, було виявлено підробні документи, російську пропагандистську літературу, російські паспорти та інші докази співпраці місцевих працівників та керівництва із російськими окупантами[3].

У лютому 2024 року митрополит Снігірьов, що керував єпархією, отримав підозру у розпалюванні міжрелігійної ворожнечі, а саме за порушення рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань, вчинене службовою особою повторно. За даними СБУ, це стало четвертою підозрою для Снігірьова, яку він вчинив під час роботи в єпархії[4].

В серпні 2024 року на проросійській діяльності було викрито керівника одного із храмів Корсунь-Шевченківського благочиння. Він поширював відео з закликами не брати участь у спротиві російській агресії та покинути Україну[5].

Монастирі

Мотронинський монастир у 2007 році.

Див. також

Примітки

  1. http://www.patriarchia.ru/db/text/76186.html
  2. ЧЕРКАССКАЯ ЕПАРХИЯ // Энциклопедия «Древо» — 2020.
  3. СБУ знайшла у храмах МП російські паспорти, викрадені ікони та прапор "Новоросії". РБК-Украина (укр.). Процитовано 8 грудня 2022.
  4. Розпалював ненависть до неприхильників: керівнику Черкаської єпархії УПЦ оголосили підозру. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  5. Виправдовував російську агресію. В Черкаській області викрито клірика УПЦ МП. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 вересня 2024.

Посилання

 

Index: pl ar de en es fr it arz nl ja pt ceb sv uk vi war zh ru af ast az bg zh-min-nan bn be ca cs cy da et el eo eu fa gl ko hi hr id he ka la lv lt hu mk ms min no nn ce uz kk ro simple sk sl sr sh fi ta tt th tg azb tr ur zh-yue hy my ace als am an hyw ban bjn map-bms ba be-tarask bcl bpy bar bs br cv nv eml hif fo fy ga gd gu hak ha hsb io ig ilo ia ie os is jv kn ht ku ckb ky mrj lb lij li lmo mai mg ml zh-classical mr xmf mzn cdo mn nap new ne frr oc mhr or as pa pnb ps pms nds crh qu sa sah sco sq scn si sd szl su sw tl shn te bug vec vo wa wuu yi yo diq bat-smg zu lad kbd ang smn ab roa-rup frp arc gn av ay bh bi bo bxr cbk-zam co za dag ary se pdc dv dsb myv ext fur gv gag inh ki glk gan guw xal haw rw kbp pam csb kw km kv koi kg gom ks gcr lo lbe ltg lez nia ln jbo lg mt mi tw mwl mdf mnw nqo fj nah na nds-nl nrm nov om pi pag pap pfl pcd krc kaa ksh rm rue sm sat sc trv stq nso sn cu so srn kab roa-tara tet tpi to chr tum tk tyv udm ug vep fiu-vro vls wo xh zea ty ak bm ch ny ee ff got iu ik kl mad cr pih ami pwn pnt dz rmy rn sg st tn ss ti din chy ts kcg ve 
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9