Варлаам (Борисевич)

	Варлаам (Борисевич)
	Архієпископ Варлаам (Борисевич)
	Архієпископ Мінський і Білоруський
	Архієпископ Мінський і Білоруський
5 липня 1961 — 4 серпня 1963
Церква:	РПЦ
	Архієпископ Мукачівський і Ужгородський.
	Архієпископ Мукачівський і Ужгородський.
5 вересня 1956 — 4 липня 1961
Церква:	УПЦ МП
	Єпископ Хмельницький і Кам'янець-Подільський
	Єпископ Хмельницький і Кам'янець-Подільський
1 лютого 1955 — 4 вересня 1956
Церква:	УПЦ МП
	Єпископ Ізмаїльський і Болградський
	Єпископ Ізмаїльський і Болградський
27 грудня 1951 — 31 січня 1955
Церква:	УПЦ МП
	Єпископ Кам'янець-Подільський і Проскурівський.
	Єпископ Кам'янець-Подільський і Проскурівський.
3 червня 1948 — 26 грудня 1951
Церква:	УПЦ МП
	Єпископ Волинський і Рівненський
	Єпископ Волинський і Рівненський
січень 1946 — 2 червня 1948
Церква:	УПЦ МП
	Єпископ Вінницький і Брацлавський
	Єпископ Вінницький і Брацлавський
13 травня 1945 — січень 1946
Церква:	УПЦ МП
Попередник:	Максим (Бачинський)
Наступник:	Яків (Заїка)
Альма-матер:	Кременецька духовна семінарія
Діяльність:	священник
Ім'я при народженні:	Борисевич Павло Павлович
Народження:	22 березня 1899; Холм, Люблінська губернія, Польща
Смерть:	9 травня 1975; Київ, Україна
Похований:	Міський цвинтар м.Київ
Єп. хіротонія:	13 травня 1945

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Борисевич.

Архієпископ Варлаам (у миру Павло Павлович Борисевич; 22 березня 1899, Холм, Люблінська губернія — 9 травня 1975, Київ) — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Мінський і Білоруський.

Брат архієпископа Вселенського патріярхату Кипріяна Борисевича.

Біографія

Народився 22 березня 1899 року в місті Холмі, Люблінської губернії.

У 1913 році закінчив Холмське духовне училище, 26 вересня 1921 року по закінченні Кременецької духовної семінарії висвячений на диякона.

6 січня 1933 висвячений на ієрея і призначений настоятелем приходу Руда-Блаженік Володимирського Повіту (Волинська єпархія).

У березні 1923 року був настоятелем приходу Конюхи, Волинській єпархії.

У 1924 році був помічником повітового місіонера Горохівського Повіту тієї ж єпархії. У 1929 році призначений повітовим місіонером того ж повіту. Боровся з сектантством і протистояв натиску католицтва, у зв'язку з цією діяльністю був судимий польськими властями.

У 1938 році був благочинним Поберезского округу, Волинської єпархії ПАПЦ.

У 1942 році доручено одночасно і. о. Благочинного Локачевского району.

У 1944 році від удару снаряда загинула його дружина.

У 1944 року був настоятелем і благочинним приходу Локачі, Волинської єпархії УАПЦ.

13 травня 1945 хіротонізований на єпископа Вінницького і Брацлавського.

Постійною турботою єпископа Варлаама було забезпечення приходів духовенством. Незважаючи на складні часи їм були організовані православні курси, на які в 1945–1946 роках було прийнято 40 осіб [1].

З січня 1946 року — єпископ Волинський і Рівненський.

3 червня 1948 призначений єпископом Кам'янець-Подільським і Проскурівським.

27 грудня 1951 — єпископ Ізмаїльський і Болградський.

З 1 лютого 1955 року — єпископ Хмельницький і Кам'янець-Подільський.

З 5 вересня 1956 року — єпископ Мукачівський і Ужгородський.

25 лютого 1957 возведений у сан архієпископа.

Капітулянтська політика архієпископа перед обличчям радянської влади привела до подачі колективного листа-скарги Патріарху Алексію I на архієрея з проханням змістити його. Серед тих, хто підписав лист був архімандрит Іов Угольський.

З 5 липня 1961 року — архієпископ Мінський і Білоруський.

Його служіння в межах Білоруської РСР збігся з новою хвилею гонінь на Церкву: в республіці було закрито близько 500 храмів, припинилися заняття в Мінській духовній семінарії, під загрозою закриття опинився єдиний на всю республіку Жировицький монастир.

Переніс інсульт, після чого 4 серпня 1963 звільнений на спокій.

Помер 9 травня 1975 року в Києві. Похований на київському міському кладовищі.