Парфеній (Левицький)

Парфеній
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився10 (22) жовтня 1858 Редагувати інформацію у Вікіданих
Гадяцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер16 січня 1922(1922-01-16) Редагувати інформацію у Вікіданих (63 роки)
Полтава, Українська СРР
ПохованняХрестовоздвиженський монастир (Полтава) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьсвященник
Alma materКиївська духовна академія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладМосковська духовна семінарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаєпископ Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяправослав'я Редагувати інформацію у Вікіданих

Архієпископ Парфеній (у миру — Памфил Андрійович Левицький, або Памфіл Левицький; 28 вересня 1858, Плішивець, Гадяцький повіт, Полтавська губернія — січень 1922, Полтава) — український і російський православний релігійний діяч. Випускник Київської духовної академії, ректор Московської духовної семінарії. Відомий діяльною підтримкою української мови, вивчення історії, обрядів, пісень і української літератури. Редактор видання українського перекладу Чотириєвангелія.

Єпископ Подільський і Брацлавський РПЦ, єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої), архієпископ Тульський і Белевський РПЦ.

Біографія

Народився 28 вересня 1858 року в селі Плішивець, Гадяцького повіту, Полтавської губернії.

Закінчив Полтавську духовну семінарію, у 1884 році Київську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я.

Ще з семінарії був відомий своєю цікавістю до української мови, історії, обрядів, пісень і української літератури.

З 14 серпня 1884 — помічник доглядача Переяславського духовного училища.

У січні 1894 року пострижений у чернецтво, 26 січня рукоположений у сан ієромонаха і призначений наглядачем Звенигородського духовного училища.

У цьому ж році призначений інспектором Віфанської духовної семінарії. У 1895 році возведений у сан архімандрита і призначений ректором Віфанської духовної семінарії.

Еміграція до Московії

З 1897 року — ректор Московської духовної семінарії.

10 жовтня 1899 р. хіротонізований в єпископа Можайського, вікарія Московської єпархії.

З 8 червня 1901 року — перший вікарій тієї ж єпархії.

16 березня 1902 р. — понадштатний член Московської Синодальної Контори і вікарій тієї ж єпархії.

З 1 грудня 1904 року — єпископ Подільський і Брацлавський.

У 1905–1912 рр. — редактор видання українського перекладу Чотириєвангелія.

З 15 лютого 1908 року — єпископ Тульський і Белевський.

6 травня 1911 р. — возведений у сан архієпископа.

З 1917 року на спокої.

У березні 1920-го року патріархом Тихоном РПЦ МП призначений керуючим Полтавською єпархією. Керував — до 1921 року.

Помер в 1922 році і був похований в Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі.

Джерела та література

Посилання