Хрестовоздвиженський жіночий монастир (Полтава)

Хрестовоздвиженський жіночий монастир
49°35′44″ пн. ш. 34°34′37″ сх. д. / 49.5956° пн. ш. 34.57706° сх. д. / 49.5956; 34.57706
Тип спорудимонастир і жіночий монастир
Розташування Україна, Полтава
Початок будівництва1650[1]
Кінець будівництва1650 р.
Стильукраїнське бароко
НалежністьУПЦ МП
Станпам'ятка архітектури національного значення України
Адресам. Полтава, вул. Паїсія Величковського, 2-а
ЕпонімВоздвиження Хреста Господнього[1]
Хрестовоздвиженський жіночий монастир (Полтава). Карта розташування: Україна
Хрестовоздвиженський жіночий монастир (Полтава)
Хрестовоздвиженський жіночий монастир (Полтава) (Україна)
Мапа
CMNS: Хрестовоздвиженський жіночий монастир у Вікісховищі

Хрестовоздвиженський жіночий монастир — православний жіночий монастир розташований у Полтаві, заснований у XVII столітті. Розташований на Монастирській горі в селищі Червоний Шлях, домінуючи над містом і околицями.

27 вересня храмове свято Хрестовоздвиженського монастиря[2].

Історія

1650 року, на честь перемоги козаків над військами Речі Посполитої, поблизу міста, на високій горі, вкритій віковим лісом, з дозволу київського митрополита, відомого українського церковного діяча і письменника Сильвестра Косіва було засновано Полтавський Хрестовоздвиженський монастир, спершу як чоловічий монастир. Він став найпівденнішим серед так званих городянських, тобто полкових монастирів Гетьманщини XVII століття. Очолював будівництво ігумен Лубенського Мгарського монастиря Калістрат.

Перші монастирські споруди зводилися з дерева в лісовій гущавині, куди вела лише вузенька стежина. Серед ініціаторів спорудження цієї обителі були полтавський полковник Мартин Пушкар, козацький старшина Іван Іскра, міщанин Іван Крамар та інші козаки й міщани, які внесли значні пожертвування на цю справу. 1 Полтавський монастир став значним просвітницьким центром Півдня Гетьманщини, у джерел якого стояв архієпископ Слов'янський та Херсонський Євгеній Булгаріс — особистий приятель французького просвітника Вольтера, колишній бібліотекар Катерини II. Завдяки його старанням монастир мав найбільшу в регіоні книгозбірню.

Собор на честь Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього споруджений як головний храм монастиря 1689–1709. Зведення головного храму обителі велося коштом декількох полтавських полковників, у тому числі Генерального судді В. Л. Кочубея та його сина, полтавського полковника В. В. Кочубея, та двох українських гетьманів — І. Самойловича й І. Мазепи. Ймовірно, що під час свого візиту до Полтави 13 липня 1650 р. в монастирі побував Богдан Хмельницький.У полтавський період Великої Північної війни, з 28 квітня по 27 червня 1709 р. монастир був резиденцією шведського короля Карла XII. Вже після Полтавської битви 28 червня монастир оглянув і Петро І. Відтоді відвідування полтавської обителі представниками правлячої династії царської Росії були включені до обов'язкової програми перебування вінценосних у Полтаві. 3 грудня 1941 р. під час своєї поїздки до Полтави, в монастирі побував Адольф Гітлер[3].

За деякими даними освячений 1759. Пам'ятка архітектури українського бароко.

Троїцька церква монастиря споруджена 1750 поряд із соборною. Зруйнована під час Другої світової війни. У 1999 відновлена на попередньому місці коштом Троїцької громади УПЦ м. Полтава (фундатор та її голова Олександр Сабко)[4].

У першій половині XIX ст. в межах монастиря було засновано Монастирське кладовище.

Симеонівська церква на території монастиря збудована 1887 неподалік Троїцької церкви, з південного боку. Споруджена коштом купця І. С. Котельникова в пам'ять свого єдиного сина Семена, який помер у Полтаві.

Архітектурний ансамбль

До сучасного архітектурного ансамблю Хрестовоздвиженського монастиря належать пам'ятки архітектури національного значення:[5]

  • Воздвиженський собор (1699—1709 рр.)
  • Дзвіниця (1786)
  • Братський корпус (1886)
  • Будинок настоятеля (1889)
  • Трапезна церква (1886)
  • Господарчий корпус (к. XIX ст.)

Відновлені споруди:

  • Троїцька церква (1999)

Галерея

  • Загальний вигляд (1900)
    Загальний вигляд (1900)
  • Світлина (1900)
    Світлина (1900)
  • Малюнок Тараса Шевченка Хрестовоздвиженського монастиря
    Малюнок Тараса Шевченка Хрестовоздвиженського монастиря
  • Дзвінниця
    Дзвінниця
  • Загальний вигляд
    Загальний вигляд
  • Головний іконостас
    Головний іконостас
  • Зворотня сторона
    Зворотня сторона
  • Вигляд з висоти пташиного польоту
    Вигляд з висоти пташиного польоту
  • Вид на монастир з Соборного майдану
    Вид на монастир з Соборного майдану
  • Могила єпископа Полтавського і Переяславського Іларіона (Юшенова)
    Могила єпископа Полтавського і Переяславського Іларіона (Юшенова)
  • Троїцька церква
    Троїцька церква
  • Могили біля входу до монастиря
    Могили біля входу до монастиря

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Жук В. Н. ПОЛТАВСЬКИЙ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР // Полтавіка. Полтавська енциклопедія — Полтава: 2009. — Т. 12 — Релігія і церква. — С. 576. — 756 с. — ISBN 978-966-192-047-6
  2. ↑ Полтава. Історичний нарис. — Полтава: Полтавський літератор, — 280 с, іл. + 24 с. вкл. ISBN 966-7462-22-6.
  3. ↑ Знакові місця в Полтаві часів Другої світової війни. zmist.pl.ua (ua) . 21 червня 2019. Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 5 листопада 2019.
  4. ↑ Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.— Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— 576.
  5. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. N 1761. Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України


Джерела та література

Посилання