Битакове Озеро
Битакове О́зеро — село в Україні, у Глобинській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 4 особи. ГеографіяСело Битакове Озеро знаходиться на березі річки Крива Руда, яка за 1,5 км впадає у річку Сухий Кагамлик, вище за течією за 2 км розташоване село Сидори. Річка у цьому місці пересихає, на ній зроблено кілька ставків. ІсторіяКиївська РусьУ добу середньовіччя ця місцевість займала прикордонне положення між Руськими землями (Переяславське князівство) та Диким Полем, де кочували печеніги, хозари, татари. Про це свідчать гідроніми Кагамлик, Кагамличок (з тюркської «Каган-ерлик» — володіння Кагана) та топоніми села Битакове Озеро — Черкаси, Черкеси (з тюркської «Чири-Киси», «Чири-Киши»- люди воїни). Тому вважають, що село Битакове Озеро було заселене ще за часів набігів на руські землі кочових тюркомовних народів. А виник він як форпост у боротьбі Русі з кочовиками. Географічне положення кутка Черкеси таке, що саме тут була нейтральна земля між Кагамликом та Сулою. Далі за Сулою жили слов'яни, а за річками Кагамлик, Омельник, Псел — кочівники, бо названі гідроніми та майже всі на сході та півдні України — тюркського походження.[1][неавторитетне джерело] ГетьманщинаОднак існує й інша версія заснування Битакового Озера та походження його назви. За переказами місцевих довгожителів, село було засноване за часів гетьмана Богдана Хмельницького (чи дещо пізніше) сім'ями двох козаків - Бугайця та Таранця, які осіли на вільних землях, що стали "нічийними" після того, як на цю територію перестала поширюватись влада Речі Посполитої. А назва села походить від імені воєначальника (чи командира загону) кримських татар Битака. Цей загін у ті часи допомагав війську Богдана Хмельницького у війні з Польщею, і декілька разів зупинявся табором у цій місцевості біля розливу річки. Місцевим жителям в ті часи знаходитися там було небезпечно, оскільки кримські татари брали ясир. Російська імперіяДо 1923 року село належало до Пирогівської волості Кременчуцького повіту. Радянська владаПо сільській раді, до якої входили село Битакове Озеро з хуторами Бугайцівкою, Відногами, Гнатенківкою, Пащенками, Рудівкою, Таранцівкою,Сокурами — 533 двори, 2600 жителів.[1] У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 63 жителі села загинули від голоду.[2] У 1939 році в Опришківській сільській раді налічувалось 1747 жителів — наслідок голодомору 1932—1933 років.[1] Радянсько-німецька війнаПісля визволення від німців на хуторі Битакове Озеро працював 5221-й інфекційний пересувний польовий шпиталь.[1] На фронтах загинули з села Битакове Озеро — 40 чоловік[1]. Незалежна Україна12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Глобинської міської громади[3]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Глобинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району[4]. НаселенняНаселення станом на 1 січня 2021 року становить 4 особи. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 111 осіб, з яких 43 чоловіки та 68 жінок.[5] За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 57 осіб.[6] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
Особистості
Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia