|
Бабичівка (Кременчуцький район)
Баби́чівка — село в Україні, у Глобинській міській громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення села на 1 січня 2011 року становить — 590 осіб. День села 19 серпня.[1] ГеографіяСело розташоване на правому березі річки Сухий Кагамлик за 30 км від райцентру Кременчук[1], вище за течією на відстані 2,5 км розташовано село Яроші, нижче за течією примикає село Набережне, на протилежному березі — село Устимівка. На річці велике водосховище. Поруч проходить автошлях Т 1716. Площа населеного пункту — 213,3 га.[1] ІсторіяХутір Бабичівка існував вже у 17 столітті, частина жителів була кріпаками Київського Пустинно-Миколаївського монастиря. За переписом 1781 року с. Бабичівка входило до складу Городиської сотні Миргородського полку, налічувало 71 двір, 195 жителів чоловічої статі.[1] З 1781 року Бабичівка у складі Городиського повіту Київського намісництва, з 1789 року — Градизького повіту Катеринославського намісництва, з 1796 — Кременчуцького повіту Малоросійської (з 1802 — Полтавської) губернії.[1] 1859 р. у с. Бабичівка — 25 дворів, 180 жителів. За переписом 1900 р. у селі було 2 сільські громади, у яких налічувалося 72 двори, 459 жителів. У 1910 році — 96 дворів, 554 жителів. У січні 1918 році встановлено Радянську владу.[1] З березня 1923 року — у складі Кохнівського району Кременчуцького округу. 584 жителя. У 1926 році — 134 двори, 614 жителів.[1] У середині ХХ століття хутір Твердохліби, що був розташований на березі річки Сухий Кагамлик ближче до села Устимівка, став частиною села Бабичівка. У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 21 житель села загинув від голоду.[2] Під час німецько-нацистської окупації гітлерівці стратили 6 жителів села, вивезено но примусові роботи до Німеччини 120 чоловік.[1] 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Глобинської міської громади[3]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Глобинського району, село увійшло до складу новоутвореного Кременчуцького району[4]. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 682 особи, з яких 252 чоловіки та 430 жінок.[5] За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 583 особи.[6] Населення села на 1 січня 2011 року становить 590 осіб у 327 дворах.[1] Графік зміни чисельності населення Бабичівки починаючи з 1859 року[1]  МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
Влада
ЕкономікаДіє господарство — ПСП АФ «Вітчизна».[1] ІнфраструктураНа території села Бабичівка знаходяться[1]:
Село газифіковане.[1] ОсвітаНа території села є школа[1]:
МедицинаДіє Бабичівський фельдшерсько — акушерський пункт[1]. Фельдшер — Шевченко Мирослава Леонідівна. КультураДіють сільський клуб[1] та бібліотека:
Пам'ятки та похованняНа околицях села знайдено курганні поховання Скіфської доби та археологічні пам'ятки періоду Київської Русі.[1] Див. такожПримітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
