Пирогівська волость

Пирогівська волость
Центр	Пироги
Площа	15 202 (1885)
Населення	7992 осіб (1885)
Густота	48.1 осіб / км²
Наступники	Пирогівська сільська рада

Пирогівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременчуцького повіту Полтавської губернії з центром у селі Пироги.

Склад волості

Станом на 1885 рік — складалася з 39 поселень, 16 сільських громад. Населення 7992 — особи (3950 осіб статі та 4042 — жіночої), 1138 дворових господарств[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, десятин
Сільських громад	7552	6869
Приватної власності	7176	5189
Іншої власності	131	128
Загалом	15202	11172

Історія

Основні поселення волості:

• Пироги — колишнє державне та власницьке село при річці Кагамлик за 36 верст від повітового міста, 1100 осіб, 189 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 3 лавки, 18 вітряних млинів, маслобойний завод, 23 квітня — щорічний ярмарок. За 7 верст — цегельний завод.
• Бориси — колишнє державне село при річці Кагамлик, 1290 осіб, 176 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 лавки, 23 вітряних млини, 3 маслобійних заводи.
• Мусіївка — колишнє державне село при річці Кагамлик, 980 осіб, 158 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 лавки, 18 вітряних млинів, маслобойний завод.
• Опришки — колишнє державне село, 286 осіб, 50 дворів, 2 вітряних млини, винокурний завод.
• Устимівка — колишнє державне село при річці Кагамлик, 336 осіб, 88 дворів, православна церква, постоялий будинок, лавка, 7 вітряних млинів, маслобойний, цегельний і винокурний завод.
• Яроші — колишнє державне село при річці Кагамлик, 970 осіб, 143 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 лавки, 18 вітряних млинів, маслобойний завод.

У 1900 році у Пирогівській волості проживало 9428 осіб (4605 осіб чоловічої статі та 4823 особи жіночої статі), нараховувалося кілька сотень козацьких дворів, діяв один ярмарок.[2][3]

До Пирогів належали хутори: Балакланове, Гнойове, Дегтяреве, Здорикове, Зінченкове, Макайдине, Торубарине, Череваніве, Шепелявщина. У Пирогах та його хуторах проживало 1508 осіб (734 особи чоловічої статі та 774 особи жіночої статі), було 205 козацьких дворів.[2][3]

До Ярошів належали хутори: Кочергіне, Левченкове, Святеликове, Степаненкове, Шпагатове Озеро. У Ярошах та його хуторах проживало 1643 особи (804 особи чоловічої статі, 839 осіб жіночої статі).[2][3]

У селі Бориси з хуторами Башилівка, Василенкове, Натягайлівка проживало 1563 особи (771 особа чоловічої статі та 792 особи жіночої статі).[2][3]

До Пирогівської волості також входили: село Опришки з 7 хуторами; село Битакове Озеро з хуторами при Гострій Могилі, Таранцеве; село Велика Устимівка (зараз Устимівка), до якого входили Мойсеївка та Іванівка; село Мала Устимівка з хуторами Декове, Котляревщина, Куп'єватий, Попівщина.[2][3]

Влада

Старшинами волості були:

• 1900–1904 роках Петро Семенович Котляр[4],[5];
• 1913 року Діомид Іванович Котляр[6];
• 1915 року Кирило Миколайович Денисенко[7].

Примітки

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. Матвієць Олександр, Школа і долі. — Глобине: Поліграфсервіс, 2005. — 496 с.
3. Пирогівська сільська рада [Архівовано 2014-02-21 у Wayback Machine.]  — офіційний сайт Глобинської районної ради
4. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
5. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
6. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
7. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)