Аравак (мова)
Аравак (Arowak, Aruák) або Локоно (Lokono Dian, буквально «народна мова») — мова народу локоно, що належить до аравацьких мов. Нею розмовляють у Венесуелі, Гаяні, Суринамі та Французькій Гвіані[1]. Мова локоно є активною мовою[en]. ІсторіяЛоконо є критично загроженою мовою[2]. Кількість живих носіїв мови, що активно нею користуються та вільно нею володіють, оцінюється у 5 % від населення її етносу[3]. Існують малі спільноти людей із різним рівнем володінням мови, що підтримують її життєдіяльність[4]. За оцінками, кількість мовців (із вільним та частковим володінням мови) — 2500 осіб[5]. Спад використання мови локоно викликаний тим, що старші покоління не передають її своїм нащадкам. Діти змалку не говорять цією мовою, бо при їх навчанні натомість віддається перевага офіційним мовам держав, у котрих вони живуть[2]. КласифікаціяМова локоно — частина сім'ї аравацьких мов, якими говорять тубільці Південної та Центральної Америки, та Карибських островів[6]. Мови цієї сім'ї представлені у чотирьох країнах Центральної Америки: Белізі, Гондурасі, Гватемалі та Нікарагуа; та восьми країнах Південної Америки — Болівії, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Венесуелі, Колумбії, Перу, Бразилії (у минулому також в Аргентині та Парагваї). З урахуванням 40 досі живих мов, ця мовна сім'я є найбільшою у Латинській Америці[7]. ЕтимологіяАравак — індіанська назва головного сільськогосподарського продукту у регіоні, маніока. Маніок — основний харчовий продукт для мільйонів мешканців Південної Америки, Азії, Африки.[8] Це деревистий кущ, що росте у тропіках та субтропіках. Носії мови аравак також називають себе «Lokono», що перекладається, як «люди». Свою мову вони звуть «Lokono Dian», «народна мова»[9]. Також можна зустріти такі назви, що стосуються саме цієї мови: Arawák, Arahuaco, Aruak, Arowak, Arawac, Araguaco, Aruaqui, Arwuak, Arrowukas, Arahuacos, Locono, та Luccumi[10]. ФонологіяПриголосніВільям Пет зазначає, що у запозиченнях трапляється фонема /p/[12].
Голосні
Пет зауважує, що вимова фонеми /o/ варіюється між [o] та [u][12].
ГраматикаНижче наведено перелік особових займенників. Існує по дві форми: вільні займенники, що вживаються самі по собі (зліва) та у вигляді префіксів, що прикріплюються до дієслів, іменників та післяйменників[13].
Узгодження афіксівУсі дієслова поділяються на перехідні, активні перехідні та стативні неперехідні[11].
A = Sa = префікс узгодження O = So = суфікс узгодження ЛексикаРідУ мові локоно є явний поділ на чоловічий та жіночий рід. Він простежується в афіксах узгодження, у демонстративах, при субстантивації та в особових займенниках. Наприклад, типовий розподіл на роди у займенниках — жіночий та не-жіночий. На прикладі маркерів узгодження третьої особи однини: жіночий рід: «-(r)u», чоловічий: «-(r)i»[10]. ЧислоУ аравацьких мовах розрізняється однина і множина, проте множина необов'язкова для вжитку, окрім випадків, коли мова йде про особу. Вживаються такі маркери: *-na/-ni (про живих/особу, множина) and *-pe (про неживе/живих не-людей, множина)[10]. ПрисвійністьІменники в локоно поділяються на такі, що можуть бути відчужно та невідчужно належними[en]. До іменників невідчужної належності входять назви частин тіла, родичі, та більш поширені слова, по типу їжі. Субстантивовані дієслова теж належать до цієї категорії. Обидві форми належності позначаються префіксами A/Sa). Невідчужно належні іменники приймають так звану «неналежну» форму, також відому, як «абсолютну», та позначаються суфіксом *-tfi або *-hV. Відчужно належні іменники використовують один із наступних суфіксів: *-ne/ni, *-te, *-re, *i/e, або *-na[14]. ЗапереченняАравацькі мови мають заперечувальний префікс ma- та атрибутивний префікс ka-. Наприклад: ka-witi-w (дослівно «жінка з гарними очима») та ma-witti-w («жінка з поганими очима», тобто сліпа). Приклади[15]
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia