|
Азербайджанський чай  Азербайджанський чай (азерб. Azərbaycan çayı) — сорт чаю, що вирощується в Азербайджані. Розвиток чайного виробництва припадає в основному на Ленкорань-Астаринський економічний регіон, що розташований на півдні країни, де у містах Ленкорань, Астара, Масалли, селах Пенсар і Машхан розташовані чайні фабрики переважно чорного байхового чаю.[1] ІсторіяНаприкінці XIX століття ентузіаст М.О. Новоселов заклав в Ленкоранському районі дослідні ділянки чайного дерева. У 1896 році він вперше посадив чайний кущ в Азербайджані, в Ленкоранському районі, де до 1900 року були закладені уже невеликі дослідні ділянки. Проте вони не набули характеру промислового виробництва, більш того — загинули у 1920 році. Розвиток чайної справи в радянські роки призвело до того, що в 1928—1929 рр. в Ленкоранській, а також в Закатальскій зонах знову висаджені саджанці чаю, а в 1932—1934 рр. розпочалась промислова закладка плантацій. У 1937 році випущені перші пачки азербайджанського чаю.[2] Вважалось, що в радянські роки азербайджанський чай привертав до себе зростаючу увагу споживачів Ленінграду, Москви, Прибалтійських республік та багатьох інших регіонів Раянського Союзу.[3] У 1983 році в Азербайджані під чайними культурами було зайнято 9,3 тис. га.[4] До 1989 року радянські чаї, в тому числі й азербайджанський поступали на зовнішні ринки: в Польщу, НДР, Угорщину, Румунію, Фінляндію, Чехословаччину, Болгарію, Югославію, а також багато азійських країн — Афганістан, Іран, Сирію, Південний Ємен, Монголію. У 1990-ті роки внаслідок Карабаського конфлікту виникла криза у виробництві чаю, чайні фабрики почали закриватися. Об'єм виробництва чаю, переважно чорного, впав з 38,5 тис. т у 1988 році до 1,2 тис. т у 1995 році. З розвитком ринкових відносин, виробництво чаю почало відроджуватись, зокрема завдяки спільним підприємствам з Туреччиною та ОАЕ, а виробництво зеленого чаю отримало споживачів всередині країни. Чайні бренди Азербайджану
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
