Площа області становить 24,6 тис. км² (4,1 % від території України). Протяжність області з півночі на південь становить майже 148 км, із заходу на схід — 335 км.
Рельєф
Область розташовується на південних схилах Придніпровської височини. Таке місцерозташування обумовлює дуже нерівний горбистий рельєф, на території області знаходиться велика кількість балок і ярів. Дуже актуальною проблемою є водна ерозія ґрунтів.
Ґрунти області характеризуються високою родючістю. Ґрунтовий покрив області характерний для перехідної зони від південного лісостепу до північного степу.
У північній частині області переважають чорноземи потужні малогумусні із вмістом гумусу 5,0 % та середньогумусні із вмістом гумусу трохи більше 5,5 %. Значні площі тут займають чорноземи в різному ступені реградуровані, а також чорноземи опідзолені, темно-сірі опідзолені та сірі опідзолені ґрунти.
Для південно-східних районів найпоширенішими ґрунтами є чорноземи звичайні, середньо — та малогумусні, а в південній частині — чорноземи звичайні малогумусні малопотужні, присутні незначні поклади карпатських ґрунтів.
За механічним складом ґрунти північних районів — важкосуглинисті, південних — легкосуглинисті, а в Придніпров'ї — легко — та середньосуглинисті.
Водні ресурси Кіровоградщини представлені річками, водосховищами, ставками та підземними водами. В області нараховується 438 великих і малих річок протяжністю 5,6 тис.км, серед яких найбільші — Інгулець, Синюха, Велика Вись, Інгул, Ятрань. За кількістю водосховищ та ставків (85 та 2185 відповідно[1]) область займає третє місце серед областей України. Зате вона має найменші запаси природних підземних вод.
Клімат
Клімат: помірно-континентальний, помірно-теплий. Зима м'яка, з частими відлигами, а літо спекотне. Середня температура липня + 21 — 22 °C, січня —2 — 5 °C. Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів. Їх середньорічна кількість становить від 450 до 520 мм.
Природні ресурси
Область має порівняно великі запаси деяких мінеральних ресурсів.
З паливних ресурсів тут є поклади бурого вугілля в м. Олександрія.
Вагоме енергетичне значення мають значні (світового масштабу) поклади уранових руд.
На лісові та водні ресурси область бідна. Гідроресурси річок обмежені. Є значні запаси підземних вод.
Окрасою краю та місцем відпочинку є лісові насадження, 400-літні дуби, цілющі джерела. Загальна площа лісового фонду становить 179,1 тис. га. Основні рекреаційні ресурси на Кіровоградщині — оздоровчі (м'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ). Діють 3 санаторії та пансіонати з лікуванням, 4 будинки і пансіонати відпочинку, численні бази відпочинку, профілакторії та дитячі табори відпочинку.
Мінерально-сировинний потенціал області має понад 340 родовищ корисних копалин, із яких 107 — розробляються. Це буре вугілля, рудна сировина (залізо, нікель), сировина для атомної енергетики (уран), нерудні корисні копалини.
Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища — основа для створення у майбутньому золотовидобувної та золотопереробної галузі в області. За даними геологів, існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, хрому та рідкісних металів.
Флора
Рослинний світ області відображає типову екосистему лісостепу, хоча велика її частка розкопана і в даний час представлена ріллею. Серед дерев в області переважають[2]:
Кіровоградська область є цікавою і багатою в археологічному плані — тут знайдено викопні пам'ятки, що засвідчують перебування людини на землях сучасної Кіровоградщини з часів пізнього палеоліту[3]. Особливо ж цікавими є знахідки поховань пізнішого часу, наприклад, предмети з розкопок кургану неподалік села ВеселівкиНовомиргородського районудоби бронзи (2 тисячоліття до н. е.). Розкопки поховань, кількість яких обраховується десятками, провадяться не лише на периферії, а й у межах обласного центру — так, у 2000-х сенсаційні знахідки були виявлені в ході розкопок на кропивницькій вулиці космонавта Попова[4].
Назва
У зв'язку з перейменуванням м. Кіровоград на Кропивницький 2018 р через декомунізацію в Україні у Верховну Раду було внесено законопроєкт про перейменування області на Кропивницьку, який був схвалений. 5 лютого 2019 р. Конституційний суд затвердив рішення Верховної радияке?[5]. Місцева облрада підтримала пропозицію про перейменування в березні 2021 року, однак відтоді вона застопорилася у Верховній Раді.[6][7]
Населення області на 1 січня2005 року становило 1085,7 тис. чол. (2,3 % населення України). Середня густота населення — 45,3 чол./км² при 80 чол./км² в Україні.
27 жовтня2023 року, у День української писемності та мови, під час другого засідання Консультативної ради з питань розвитку та функціонування української мови[14] були презентовані результати соціологічного дослідження "Мова (не) на часі?", яке тривало в Кіровоградській області з 12 до 22 жовтня 2023 року й у якому взяли участь 3768 жителів області. 96,7 % опитаних заявили, що вважають українську мову рідною, 2,6 % — що вважають такою російську. Українською в побуті розмовляли 66,4 % респондентів, суржиком — 29,4 %, російською — 3,4 %. Про перевагу української у своєму середовищі сказали 63,5 % опитаних, про перевагу суржику — 32,9 %, про перевагу російської — 3,2 %. 96,3 % респондентів заявили, що вважають українську мову важливим атрибутом незалежності України. Окрім цього, результати опитування виявили, де в суспільстві переважають порушення мовного законодавства: 52 % респондентів вказали, що часто зустрічаються з ситуацією порушення використання української мови як державної у сфері обслуговування, 42,8 % — що книг та друкованих видань українською мовою у бібліотеках або у вільному продажу недостатньо, 25,7 % — що бачили порушення у сфері телебачення, радіомовлення, ЗМІ та рекламі. На запитання «Які існують бар'єри на шляху переходу з російської на українську мову?» 36,6 % відповіли «Відсутність розуміння важливості спілкування українською», 28,6 % — «Споживання російськомовного контенту», 24 % — «Відсутність мотивації і бажання вивчати українську», 23,2 % — «Сім'я/родина спілкується російською», 15,3 % — «Відсутність українськомовного оточення». Водночас 34,9 % заявили, що бар'єрів на шляху переходу з російської на українську немає. На запитання «Які заходи потрібно запровадити задля збільшення використання української мови в суспільстві?» 42,3 % відповіли «Посилення відповідальності за порушення мовного закону», 32,8 % — «Тренінги, онлайн-курси з вивчення української мови», 31,7 % — «Видання та поповнення бібліотек українськими книжками», 26,2 % — «Культурно-мистецькі (концерти, вистави тощо)», 26,1 % — «Освітні телепрограми». 21,7 % респондентів заявили, що достатньо заходів впроваджено. Щоб посилити позиції української мови, члени ради рекомендували людям насамперед створити українськомовне оточення, для цього:
налаштувати гаджети українською мовою;
слухати українську музику й дивитися фільми українською;
спілкуватися державною мовою;
бути активними у заходах, пов’язаних з українськими традиціями, фольклором, культурою;
збільшувати свій словниковий запас — читати українськомовну літературу[15][16].
Найбільші населені пункти
Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,0 тисяч за даними Держкомстату[17][18]
Кіровоградська область по структурі економіки є аграрно-індустріальною. На території Кіровоградської області розміщені об’єкти уранодобувної, харчової, машинобудівної, енергетичної промисловості та підприємства агропромислового комплексу.
У структурі валового випуску продукції займають:
сільське господарство — 32,1 %
промисловість — 28,1 %
транспорт і зв'язок — 11,6 %
житлово-комунальне господарство — 5,1 %
інші галузі матеріального і нематеріального виробництва — 23,1 %
У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів. Серед галузей харчової промисловості провідна роль належить цукровому виробництву, в області працює 11 цукрових заводів. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 83 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 254 промислові підприємства, функціонує 455 малих промислових підприємств.
Сільське господарство
Кіровоградська область здавна відома як регіон із добре розвинутим сільськогосподарським виробництвом. У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого становить 73 %, тваринництва — 27 %.
У садівництві переважними напрямками є вирощування яблук, груш, слив, вишень і ягідних культур.
Основою тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці.
Питома вага виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у загальному обсязі її виробництва в Україні становить: по соняшнику — 10 %, зернових і зернобобових — 6,7 %, цукровому буряку (фабричному) — 5,2 %, м'ясу — 3,0 %, молоку — близько 2,8 %.
Розведенням племінних коней займаються 2 кінні заводи і 2 племінні ферми. Основні породи, що розводяться у кінзаводах і племфермах — чистокровна верхова і українська верхова.
Площа зрошуваних земель у Кіровоградській області становить 51,3 тис. га, з них — 21,2 тис. га міжгосподарських систем
У Кіровоградській області наукові дослідження проводяться переважно академічними і галузевими науковими організаціями та науковими підрозділами вищих навчальних закладів І—IV рівнів акредитації.
У 2000 р. в області зосереджувалося 13 організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, де в основній діяльності зайнято 0,7 тис. осіб, в тому числі 0,4 — дослідники. Всього чисельність фахівців становить 0,5 тис. осіб, із них із науковим ступенем докторів наук — 17 осіб і кандидатів наук — 38. Чисельність працівників-сумісників, які виконують наукові та науково-технічні роботи, становить 200 осіб, із них 22 доктори і 58 кандидатів наук.
В області працює 14 академіків і членів-кореспондентів, а також 34 доктори і 449 кандидатів наук, які зайняті в економіці області.
Фінансування наукових та науково-технічних робіт становить 3,4 млн грн, у тому числі за рахунок держбюджету — 1,2, власних коштів — 0,9, коштів замовника — 1,3, тобто в структурі фінансування за джерелами переважають власні кошти. Обсяг робіт, виконаних власними силами наукових організацій, становить 3,3 млн грн (у фактичних цінах), основна частина яких — це науково-технічні розробки (2,7 млн грн). Фундаментальні, прикладні дослідження і науково-технічні послуги становлять відповідно 0,09, 0,46 і 0,11 млн. гривень.
Туризм у Кіровоградській області поки що розвинений слабо. Але завдяки зручному географічному положенню (у центрі України), сприятливому клімату, значному рекреаційному потенціалу, можна сподіватися на стрімкий розвиток туризму.
Станом на 2010 рік в області було 18 готелів, із зальною кількістю номерів 859[26]
Найцікавіші об'єкти туризму:
Залишки укріплень Чорноліського городища VII ст. до н. е.;
Фортеця святої Єлисавети XVIII ст.;
Комплекс кавалерійського юнкерського училища XIX ст.;
Свято-Покровська церква 1849 р.;
Грецько-Володимирська церква (Кафедральний Собор) XIX ст.;
Хрестовоздвиженська церква — усипальниця Раєвських 1833—1855 р.;
Комплекс лікарні Св. Анни Червоного Хреста — неоросійський стиль XIX-ХХ ст.;
Краєзнавчий музей в обласному центрі — приватний будинок у стилі модерн 1885—1905 рр.;
Свято-Вознесенська церква в Бобринці 1898—1912 рр.;
Свято-Миколаївська церква в Бобринці 1853—1873 рр.;
Онуфріївський парк XVIII ст.
Відомі люди
В області народились
Кропивницький Марко Лукич (1840—1910) — український письменник, драматург, театральний актор. З іменем Кропивницького пов'язані створення українського професійного театру на підросійській частині України й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.
Яновський Юрій Іванович (1902—1954) — український поет та романіст. Один із найвизначніших романтиків в українській літературі першої половини XX століття. Редактор журналу «Українська література», військовий журналіст. Ветеран Армії УНР.
Сердюк Анатолій Григорович (*1939) — відомий вчений та педагог, професор, член-кореспондент НААН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 13 грудня 2011. Процитовано 25 січня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Кіровоградщина у дзеркалі часу: Архітектурне мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. А.М. Надєждін]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. : іл. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-263-6.
Кіровоградщина у дзеркалі часу: Декоративно - ужиткове мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. Б.П. Куманський, Н.В. Деміхова, І.Л. Солуянова]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. : іл. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-264-3.
Кіровоградщина у дзеркалі часу: Музичне мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. О.І. Полячок, М.В. Долгіх]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. : іл. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-262-9.
Кіровоградщина у дзеркалі часу: Образотворче мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. А.М. Надєждін]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-265-0.
Кіровоградщина у дзеркалі часу: Театральне мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. В.П. Шурапов, С.А. Ушакова]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-267-4.
Кіровоградщина у дзеркалі часу: Хореографічне мистецтво : [фотоальбом / авт.-упоряд. В.Ф. Похиленко]. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 76 с. : іл. – (Кіровоградщина у дзеркалі часу). – Укр., рос. та англ. мовами. – ISBN 966-189-261-2.
Легка атлетика Кіровоградщини : до 100-річчя легкої атлетики на Кіровоградщині / О. П. Березан, І. О. Шостак. – Кіровоград : Рекламне агентство РіК-Медіа, 2015. – 295 с. – ISBN 966-2294-39-2.
Малі міста України. Кіровоградська область : бібліогр. покажч. [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант В. І. Дмитрук. - Київ: ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2016. - 127 с. : іл.
Літературний словник Кіровоградщини / Авт.-упоряд. Л. Куценко; Кіровоградська організація Спілки письменників України. — Кіровоград, 1995. — 126 с.
Рекреаційно-туристські ресурси Кіровоградської області / О. Колотуха ; Кіровоград. облдержадмін., Комун. закл. "Кіровоград. обл. центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнів. молоді". — Кропивницький : [б. в.], 2016. — 144 с. : іл., табл., картосхеми — ISBN 978-966-97630-0-6
Бурдиян Борис Гаврилович. Там, на нехоженых тропинках. Краеведческие очерки. — Днепропетровск : «Промінь», 1987. — 112 с. — 20 000 прим.(рос.)