Смоліне

селище Смоліне
Герб Смоліного Прапор Смоліного
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Новоукраїнський район
Тер. громада Смолінська селищна громада
Код КАТОТТГ UA35060230010026884 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засновано 1972
Статус із 2024 року
Населення 9 243 (01.01.2022)[1]
Поштовий індекс 26223
Телефонний код +380 5258
Географічні координати 48°36′6″ пн. ш. 31°17′41″ сх. д. / 48.60167° пн. ш. 31.29472° сх. д. / 48.60167; 31.29472
Водойма р. Кильтень
День селища Остання неділя серпня, в день шахтаря
Відстань
Найближча залізнична станція: Капустине
До станції: 21 км
Селищна влада
Адреса 26223, Кіровоградська обл., Новоукраїнський р-н., смт Смоліне, вул. Козакова, 39
Голова селищної ради Мазура Микола Миколайович
Карта
Смоліне. Карта розташування: Україна
Смоліне
Смоліне
Смоліне. Карта розташування: Кіровоградська область
Смоліне
Смоліне
Мапа

Смоліне у Вікісховищі

Вид міської частини Смоліного
Захід у Смоліному. На передньому фоні — став Кильтень. Позаду — дамба, яка перекриває одноймену річку.

Смо́ліне — селище в Україні, центр Смолінської селищної громади Новоукраїнського району Кіровоградської області. Розташоване на річці Кильтень. Населення — 9709 осіб (2024). Орган місцевого самоврядування — Смолінська селищна рада.

Історія

Рідна мова населення Смоліного за даними перепису 2001 року

Перші згадки про поселення на цьому місці з'явилися в 1790 році після закінчення російсько-турецької війни і ліквідації Запорізької Січі, коли почалося масове заселення Дикого Поля. Спочатку тут були села Уманське (пізніше перейменоване в Янопіль) і Червоний Кут. У XIX столітті тут збудували храм, який не працював у період радянської влади. Лише в 1990 році храм було передано громаді.

У 1964 році в районі села Березівка геологорозвідувальною партією № 47, де головним геологом був Микола Смолін, було знайдено декілька радіоактивних аномалій, в результаті чого у 1966 році після проведення попередніх геологічних досліджень було відкрите промислове уранове родовище. Микола Смолін наполягав на продовженні пошуків саме в цьому регіоні і сам вказав місце буріння свердловини. Наприкінці 1967 року на околицях села Березівка було відкрито уранове родовище, назване згодом Ватутінським.

28 квітня 1972 року було організовано рудоуправління № 3 Східного гірничо-збагачувального комбінату Міністерства середнього машинобудування СРСР, а 7 червня цього року створено колектив шахти № 1, до якого увійшли 46 осіб з-поміж гірників геологорозвідувальної партії № 47. Основна вага робіт, пов'язаних із розвідкою та підготовкою матеріалів для підрахунку запасів, лягла на плечі Смоліна. Захист запасів Ватутінського родовища у травні 1973 року пройшов блискуче. Родовищу було присвоєно проектну потужність у 800 тисяч тонн руди на рік, а запаси затверджено на рівні 19,2 мільйона тонн руди. У тому ж році родовище було введено у промислову експлуатацію.

Не чекаючи завершення геологорозвідувальних робіт, розпочалося широкомасштабне промислове та житлове будівництво. У 1971 році почалося будівництво першого селища, яке надалі було назване селищем «Будівельників». Зараз це вулиці Будівельників та Шкільна.

4 грудня 1973 року був закладений перший блок стін житлового будинку населеного пункту, якому 20 липня 1976 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР присвоєно назву — селище Смоліне на честь Миколи Смоліна, головного геолога геологорозвідувальної партії № 47, лауреата Ленінської премії та Героя Соціалістичної Праці. 10 серпня 1976 року рішенням виконкому Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих селищу було присвоєно статус селища міського типу.

Через видатний внесок Миколи Смоліна у розвиток геологорозвідувальних робіт, у 1997 році шахта № 1 Східного гірничо-збагачувального комбінату, що розробляє Ватутінське родовище, отримала назву Смолінської.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 7405 80.14%
російська 1775 19.21%
вірменська 26 0.28%
румунська 14 0.15%
білоруська 11 0.12%
болгарська 1 0.01%
угорська 1 0.01%
польська 1 0.01%
інші/не вказали 6 0.07%
Усього 9240 100%

Інфраструктура

Найбільше підприємство, що розташоване поблизу селища і є основним центром зайнятості населення — Смолінська шахта з видобутку уранової руди, котра є складовою державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (СхідГЗК).

На території селища діють: Смолінська медико-санітарна частина, громадська бібліотека, дві загальноосвітні школи, музична школа, два дитячих садки, стадіон і спортивний комплекс «Шахтар», автостоянка, СТО. Селище газифіковане. В селищі є котельня та зерносховище. Також залізнична станція, що не діє.

Банківські послуги надають 3 філії: Ощадбанк; Приватбанк; Південний.

Також у місті є футбольна команда «Шахтар». Команда була заснована в 1972 році й почала виступати на першість Маловисківського району під назвою «Геолог» з квітня 1972.У 1982 році команда отримала теперішню назву «Шахтар».

Великих успіхів команда на-гора не видавала. Багаторазовий чемпіон Маловисківського району та володар кубка. Триразовий чемпіон області (по другій групі). Вище досягнення в першій групі — 6-е місце. 

У 2002 році команда «Шахтар» офіційно має назву Футбольний Клуб «Шахтар» (Смоліне).

Уранові перспективи

«Ядерне паливо України» і «ТВЕЛ» у жовтні 2010 року підписали угоду про будівництво на території Україні підприємства з перероблення уранової руди.

Комісія з вибору майданчика для розміщення підприємства з виробництва ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000 на підсумковому засіданні 18 серпня 2011 рекомендувала розмістити об'єкт в районі смт Смоліне (Маловисківський р-он Кіровоградської обл.). Про це рішення говориться в пресрелізі на сайті державного концерну «Ядерне паливо України».

Таке рішення прийнято за підсумками вивчення трьох можливих майданчиків: в районі Жовтих Вод (Дніпропетровська обл.), Славутичі (Київська обл.) та Смоліне (Кіровоградська обл.)[3].

Вартість спорудження на території України підприємства з виробництва ядерного палива для реакторів типу ВВЕР-1000 оцінюється в $ 370 млн.

В перспективі підприємство може стати значним наповнювачем бюджету району та області.

Персоналії

  • Смолін Микола Васильович — геолог, керівник геологорозвідувальної партії № 47. Розвідав місцеве уранове родовище та сприяв будівництву Смолінської Шахти. Селище носить назву у честь нього.
  • Григорій Черниш — геолог, член геологорозвідувальної партії № 47. Зробив значний внесок в розвиток гірничо-видобувної промисловості селища.
  • Лашкул Віталій Леонідович — старший солдат, командир інженерно-саперного відділення інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 57-ї мотопіхотної бригади ЗСУ. Загинув у Луганський області від вибуху гранати під час проведення розмінування, рятуючи життя молодшого товариша по службі.
  • Пашко Олександр Іванович (1982—2015) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

  1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 вересня 2011. Процитовано 19 серпня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

 

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia