Желіба Володимир Іванович

Желіба Володимир Іванович
Народився	24 лютого 1934(1934-02-24) село Журавка, Варвинський район, Чернігівська область
Помер	21 жовтня 2013(2013-10-21) (79 років)
Країна	Україна
Національність	українець
Діяльність	державний діяч, політик
Alma mater	Академія суспільних наук при ЦК КПРС^[d] і Уманський сільськогосподарський інститут (1957)
Членство	Верховна Рада України I скликання
Посада	народний депутат України[1]
Партія	КПРС
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Володимир Іванович Желіба (24 лютого 1934, село Журавка, Варвинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР — 21 жовтня 2013[2]) — радянський і український політичний діяч, дипломат. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Народний депутат України 1-го скликання. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1981—1986 р. Член ЦК КПУ в 1986—1991 р.

Освіта

У 1952 — вступив до Уманського сільськогосподарського інституту. Закінчив:

• Уманський сільськогосподарський інститут імені О. М. Горького (1957).
• Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1980).

Кар'єра

Член КПРС з 1956 року.

З червня 1957 року — агроном-ентомолог Тростянецької МТС Заложцівського району Тернопільської області.

З червня 1958 року — головний агроном, начальник районної сільськогосподарської інспекції у Заложцівському районі.

З квітня 1961 року — головний державний інспектор по закупівлі у Заложцівському районі Тернопільської області.

З квітня 1962 року — 2-й секретар Заложцівського районного комітету КПУ; заступник секретаря парткому колгоспно-радгоспного управління.

З травня 1963 року — інструктор, консультант відділу організаційно-партійної роботи, інспектор ЦК КПУ.

З листопада 1971 по 1973 рік — 1-й заступник голови виконавчого комітету Тернопільської обласної Ради депутатів трудящих.

З квітня 1973 по 1978 рік — секретар Чернігівського обласного комітету Компартії України.

З вересня 1978 по 1980 рік — слухач Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

З березня 1980 року — голова виконкому Кіровоградської обласної Ради народних депутатів.

З 6 квітня 1990 року — голова Кіровоградської обласної Ради народних депутатів.

З 4 березня 1990 року — Народний депутат України 1-го скликання

З лютого 1991 по лютий 1992 — сумістив посаду голови Кіровоградської обласної Ради та голови Кіровоградського облвиконкому.

З лютого 1992 року — член комісії ВР України з питань розвитку місцевого самоврядування.

З березня 1992 по січень 1998 — Надзвичайний та Повноважний посол України в Республіці Білорусь[3][4].

З квітня 1998 — радник міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Нагороди

• два ордени Трудового Червоного Прапора (1974, 1976)
• орден «Знак Пошани» (1971)
• орден Дружби народів (1984)
• орден «За заслуги» 3-го ст. (.06.1997)[5]
• почесна грамота Кабінету Міністрів України (.02.2004)[6]
• медалі

Див. також

• Посольство України в Республіці Білорусь

Література

• В. М. Матвієнко. Желіба Володимир Іванович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання

• Офіційна Україна сьогодні [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

Примітки

1. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
2. Пішов з життя один із колишніх керівників області Володимир Іванович Желіба. Кіровоградська ОДА. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 31 серпня 2020.
3. Указ Президента України від 4 березня 1993 року № 74/93 «Про присвоєння дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посла України»
4. Указ Президента України від 3 січня 1998 року № 1/98 «Про звільнення В. Желіби з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Білорусь»
5. Указ Президента України від 27 червня 1997 року № 586/97 «Про відзначення народних депутатів України»
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2004 року № 206 «Про нагородження Желіби В.І. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».