Цвікевич Олександр Іванович
Олександр Іванович Цвікевіч (біл. Аляксандр Іванавіч Цвікевіч; 22 червня 1888[2] (за іншими даними, 1883[3]), Брест, Російська імперія — 30 грудня 1937, Мінськ, Білоруська РСР, СРСР) — білоруський громадсько-політичний діяч, дипломат. Жертва Сталінського терору. БіографіяНародився 22 червня 1888 року в Бресті в сім'ї фельдшера залізничної лікарні. Закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету; працював присяжним повіреним в Пружанах та Бресті. Під час Першої світової війни — в евакуації в Тулі. У 1917 році брав участь у створенні Білоруської народної громади; пізніше був делегатом і доповідачем з проблем біженців на I Всебілоруському з'їзді. У 1918 році виконком уже розігнаного з'їзду відправив Цвікевіча і Семен Рак-Михайлівського брати участь у мирних переговорах в Бресті, проте їм вдалося брати участь лише в складі делегації Української Народної Республіки. 25 березня 1918 року Олександр Цвікевіч очолив спеціальну дипломатичну місію БНР в Україні. У Києві вів переговори про визнання незалежності БНР. Крім того, Цвікевіч організував газету «Білоруське луна» та Білоруську торговельну палату. Влітку 1918 року очолив місію БНР в Москві. З 1918 року — член помірної Білоруської партії соціалістів-федералістів. Після закінчення Першої світової війни та еміграції Ради БНР, Цвікевіч навесні 1919 року був направлений з місією до Німеччини. У жовтні 1919 їздив у Кам'янець-Подільський на чолі посольства Білорусі. У 1920–1923 був міністром закордонних справ, а в 1923–1925 очолював уряд Білоруської Народної Республіки в еміграції. У 1925 році склав з себе повноваження і переїхав до Мінська. Працював у Народному комісаріаті фінансів, Інбелкульті, Інституті історії Білоруської академії наук (реформованої з Інбелкульта), вивчав розвиток громадської думки в XIX столітті. У 1929 році вийшла його найбільш відома праця «Західно-русизм: Нариси з гісториі грамадзкай мисьлі на Беларусі ў XIX и пачатку XX ст.», Практично весь тираж якої був знищений. 14 липня 1930 заарештований за сфабрикованою справою Саюза визвалення Беларусі; висланий до Пермі (пізніше — в Ішим та Сарапул). 17 грудня 1937 заарештований знову, 30 грудня 1937 розстріляний в Мінську. Реабілітований у 1988 (по першій справі) і в 1989 (по іншій справі). Автор праць
Примітки
Посилання
|