Дронь Анатолій Андрійович
Анатолій Андрійович Дронь (нар. 18 березня 1945, селище Седнів, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР) — український державний та політичний діяч, дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України. Член Парламентської асамблеї Ради Європи (1996—1998). Дійсний член Академії будівництва України (1994), АЕНУ (1996), Заслужений працівник житлово-комунального господарства України. БіографіяНародився 18 березня 1945 року в селищі Седнів на Чернігівщині. Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1972), Київську вищу партійну школу (1979). Кандидат економічних наук. Володіє іноземними мовами — білоруською, французькою, російською. Працював робітником бетонником домобудівного комбінату N 1 м. Києва. Служба в Радянській Армії. Працював на цілині в Казахській РСР. Заступник голови виконкому Дарницької районної Ради м. Києва. Інструктор, завідувач сектором міського господарства в апараті ЦК Компартії України. У 1986 учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. З 1987 по 1991 — заступник міністра житлово-комунального господарства УРСР. З 1990 по 1998 — Народний депутат України 1-го[1] та 2-го скликань[2]. З 1991 по 1994 — голова Державного комітету України по житлово-комунальному господарству. З 1994 по 1997 — голова підкомітету Комітету ВР України з питань базових галузей та соціально-економічного розвитку регіонів. З січня 1998 по червень 2003 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Білорусь. З липня 2003 по червень 2005 — Перший заступник міністра закордонних справ України у зв'язках з Верховної Ради України. З 2007 [3] — заступник Голови виконкому - Виконавчого секретаря Співдружності незалежних держав. В 2014 році подав у відставку. Автор наукових працьАвтор понад 30 наукових праць.
Дипломатичний ранґ
Нагороди та відзнаки
Див. такожПримітки
Посилання
|