Позаненко Василь Васильович

Василь Васильович Позаненко
Василь Васильович Позаненко
Василь Васильович Позаненко
1-й секретар Кіровоградського обкому КПУ
1950 — 1952
ПопередникСтоянцев Олексій Андрійович
НаступникНайдек Леонтій Іванович
Заступник міністра сільського господарства УРСР
На посаді з1955

Народився1912
Новогеоргіївськ, Олександрійський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Померне раніше 1985
Відомий якполітик
ГромадянствоУРСР, СРСР
Політична партіяКПРС
Нагороди
Орден Леніна — 1958Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1945Орден Вітчизняної війни II ступеня — 1985Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Червоної ЗіркиМедаль «За відвагу»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»

Василь Васильович Позаненко (1912, Новогеоргіївськ, Херсонська губернія — не раніше 1985) — український радянський і партійний діяч. 1-й секретар Кіровоградського обласного комітету Компартії України (1950–1952). Заступник міністра сільського господарства Української РСР. Депутат Верховної ради СРСР 3-го скликання.

Життєпис

Народився в 1912 році в селі Крилів Київської губернії.

У 1928—1930 роках — тракторист колгоспу «Всесвітній Жовтень» села Вітрівка Щорського району Дніпропетровщини.

У 1930—1933 роках — студент Одеського фінансового технікуму.

У 1933—1935 роках — інспектор з бюджету Петровського районного фінансового відділу.

З 1935 по 1937 рік — завідувач Петровського районного фінансового відділу Миколаївської області.[1]

Член ВКП(б) з 1936 року.

У 1937 році — слухач курсів при Ленінградській фінансовій академії.

З 1937 по 1939 рік — завідувач Петровського районного фінансового відділу Миколаївської області.

З травня 1939 по 1941 рік — завідувач обласного фінансового відділу виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих.

З 1941 по 1946 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У 1941—1942 роках — військовий комісар будівельного батальйону № 1038 Північно-Кавказького фронту. З 1942 по 1943 рік — слухач Сталінградського військово-політичного училища в місті Новоузенськ Саратовської області. У 1943 році — інструктор відділення кадрів політичного відділу 12-ї армії Південно-Західного фронту. З 1943 по 1944 рік — слухач танкового училища в місті Горькому. У 1944 році — командир танкового взводу 252-го танкового полку 5-го механізованого корпусу 6-ї танкової армії 2-го Українського фронту; командир танкового взводу 60-го гвардійського окремого танкового полку 63-ї кавалерійської дивізії 5-го гвардійського кавалерійського корпусу 3-го Українського фронту. У 1944—1946 роках — офіцер розвідки 60-го гвардійського окремого танкового полку 5-го гвардійського кавалерійського корпусу 3-го Українського фронту.

З липня 1946 по 1947 — заступник голови виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих із державного забезпечення — завідувач відділу із державного забезпечення і побутового облаштування родин військовослужбовців Кіровоградського облвиконкому.

У 1947 — грудні 1949 року — 1-й секретар Онуфріївського районного комітету КП(б)У Кіровоградської області.

З 23 грудня 1949 по вересень 1952 року — 1-й секретар Кіровоградського обласного комітету КП(б)У. Звільнений за те, що не дозволив бути присутнім на бюро кореспонденту газети «Правда».[2]

У вересні 1952 був делегатом XVII з'їзду КП(б)У - Київ, 23-27 вересня 1952 р., у жовтні 1952 року — делегатом XIX-го з'їзду ВКП(б) 5 - 14.10.1952.[3]

У вересні 1952—1955 роках — слухач курсів перепідготовки перших секретарів обкомів при ЦК ВКП(б) у Москві; слухач Партійної школи при ЦК КП України.

У квітні 1955 — липні 1957 року — заступник міністра сільського господарства Української РСР Співака Марка Сидоровича із кадрів та начальник Управління керівних кадрів Міністерства сільського господарства Української РСР.

З липня 1957 року — начальник Управління керівних кадрів Міністерства сільського господарства Української РСР. З березня 1959 року — начальник Головного управління кадрів Міністерства сільського господарства Української РСР.

Потім — на пенсії.

Звання

Нагороди

Примітки

  1. Фінансова газета 12 листопада 1938р. №154(5568) 3 сторінка. фото. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 17 липня 2011.
  2. Старий лист. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 14 липня 2011.
  3. Делегати XIX-го з'їзду ВКП(б) 5 - 14.10.1952. Архів оригіналу за 21 вересня 2012. Процитовано 14 липня 2011.

Джерела