Змішаний тривожний та депресивний розлад |
---|
Спеціальність | Психіатрія та клінічна психологія |
---|
Лікування | Конгнітивно-поведінкова психотерапія та психофармакотерапія |
---|
Препарати | Антидепресанти |
---|
|
МКХ-11 | 6A73 |
---|
МКХ-10 | F41.2 |
---|
Змішаний тривожний та депресивний розлад або тривожно-депресивний розлад, тривожна депресія — розлад невротичного спектру, що поєднанує симптоми як тривоги, так і депресії, при цьому жоден із цих симптомів не є достатньо вираженим для встановлення самостійного діагнозу тривожного розладу або депресії.[1][2]
Епідеміологія
Суміш тривоги та депресії — доволі частий феномен. Серед хворих, які звертаються для отримання амбулаторної психіатричної допомоги, в 19,2 % виявляють один із ізольованих тривожних розладів, у 10,3 % — діагностується депресивний розлад, в 42,3 % — змішаний тривожно-депресивний розлад, у 28,2 % — коморбідні тривожний розлад і депресія.[3]
Діагностика
- Постійна або періодична дисфорія, зниження настрою з супутньою тривогою тривалістю до 1 місяця і довше;
- Тривожно-депресивний настрій упродовж понад 1 місяця, що супроводжується хоча би 4 симптомами з наведених:
- Порушення концентрації уваги чи відчуття "порожньої голови" і сповільненості плину думок;
- Порушення сну (неможливість заснути увечері, часті прокидання серед ночі, дуже ранні пробудження);
- Постійна надмірна втома, зниження енергійності і працездатності (посилене надмірне бажання пасивного відпочинку, небажання рухатись);
- Порушення апетиту (відсутність з наступним зменшенням маси тіла або підвищення з наступним збільшенням маси тіла, коливання ваги)
- Відчуття змін у загальному стані здоров'я (посилена пітливість, посилене серцебиття, часте сечовипускання, сухість у роті, підвищення частоти дихання, розлади травлення);
- Неможливість розслабитись, часті занепокоєння з різних причин, навіть дріб'язкових;
- Підвищена емоційність, лабільність психіки, плаксивість;
- Відчуття настороженості, напруженості, загрози, поява сильних страху або тривоги, нападів паніки, тривожних нав'язливих думок;
- Відчуття безнадії, зневіра у майбутнє;
- Зниження самооцінки;
- Ідеї самозвинувачення, самоприниження;
- Думки про власну смерть, бажання завершити життя (суїцидальні думки, у важчих випадках — планування та іноді завершені спроби);
- Бажання завдати собі шкоди (гризіння нігтів, виривання волосся, самопошкодження у вигляді нанесення на тіло порізів, подряпин);
- Втеча від болісних психологічних симптомів (зловживання тютюном, алкоголем, наркотиками).
3. Перелічені симптоми не повинні бути наслідком вживання психоактивних чи наркотичних речовин та проявами фізичних захворювань.
4. Стан хворого(-ї) не повинен відповідати діагностичним критеріям депресивного розладу, панічного розладу, генералізованого тривожного розладу або інших тривожних розладів, афективних розладів чи іншого психічного розладу.[3]
5. Перелічені симптоми викликають значний вплив на життя людини, що проявляється у соціальній та трудовій дезадаптації.
Особливості встановлення діагнозу
Діагноз змішаного тривожного і депресивного розладу встановлюється, коли присутні симптоми як тривоги, так і депресії, але ні ті, ні інші окремо не є чітко домінуючими або вираженими настільки, щоб виправдати діагноз. Якщо є важка тривога з меншим ступенем депресії, використовують одну з інших категорій для тривожних або фобічних розладів. Коли одночасно наявні депресивні й тривожні симптоми, і вони достатньо виражені для роздільної діагностики, тоді повинні бути встановлені обидва діагнози, а дана категорія не повинна використовуватися. Якщо з практичних міркувань можна встановити тільки один діагноз, депресії віддають перевагу.
Якщо симптоми, що відповідають критеріям цього розладу, виникають у тісному зв'язку зі стресовими подіями життя, тоді слід використовувати категорію «Розлади адаптації» (F43.2).[1]
При тривалому хронічному перебігу хвороби, яка складно піддається лікуванню та рецидивує, оцінюють анамнез хвороби та життя хворого, його вік. Може бути доцільно розглянути категорії розладу особистості або (F90-F98).
Лікування
Найбільш ефективним та доказовим методом лікування тривожно-депресивного розладу є когнітивно-поведінкова психотерапія. Можуть бути використані також інші методи психотерапії з дещо меншою ефективністю, як-от гештальт терапія, психодинамічна короткотривала терапія, сімейна терапія, психодрама. Психотерапія може бути єдиним варіантом лікування цього розладу, або може проводитись сумісно з використанням психофармакологічного лікування.
Також лікування може проводитись лише фармакологічними методами. Засобами першого вибору для лікуваня є антидепресанти з груп СІЗЗС, СІЗЗС та Н: сертралін, есциталопрам, циталопрам, пароксетин, флуоксетин, дулоксетин, венлафаксин, десвенлафаксин. Можливе застосування трициклічних антидепресантів або антидепресантів різних хімічних груп: амітриптилін, міансерин, міртазапін, доксепін, іміпрамін, тразодон. Терапія антидепресантами може загострювати симптоми захворювання на початку лікування, особливо тривожного компоненту, тому часто вдаються до супутнього короткотривалого використання похідних бензодіазепіну: гідазепам, феназепам не довше 2-3 тижнів через ризики толерантності та залежності, або використовують інші протитривожні засоби: прегабалін, гідроксизин, мебікар. Буває доцільним супутнє призначення стабілізаторів настрою (нормотиміків): карбамазепін, вальпроєва кислота та вальпроат натрію, ламотриджин, є дані про обмежене ефективне використання топірамату. При розладах сну використовують: зопіклон, залеплон, левана, препарати мелатоніну, низькі дози кветіапіну. Лікарями також можуть призначатись нейролептичні засоби: флупентиксол, сульпірид, хлорпротиксен, тіоридазин. Проте використовують нейролептики при тривожних розладах обмежено.[1]
Прогноз
Прогноз захворювання сприятливий. При отриманні якісної психотерапевтичної допомоги та вдало підібраних ліків настає повне одужання.
За відсутності лікування симптоматика захворювання може загострюватись, переходити в хронічну форму, зростає ризик суїциду.[1]
Див. також
Примітки
Література
- Психіатр, Сучасна діагностика і лікування в психіатрії. Довідник ООО «Здоров'я України»[1]