Запровадження нових більших і масивніших вагонів потребувало більш потужних паротягів. На основі паротяга серії 2 розробили паротяг серії 4. KkStB 4 випускався доволі значною серією з 213 локомотивів основними локомотивобудівними фабриками Австро-Угорщини - віденськими Wiener Neustädter Lokomotivfabrik, Lokomotivfabrik Floridsdorf, Lokomotivfabrik der StEG та Krauss. Linz.
Паротяги 4.01–180 використовувала Ц.к. австрійська державна залізниця (kkStB). Паротяги 4.181–193 були модернізованими паротягами kkStB 3.01–13. Для Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниці (LCJE) призначались 4.194–195. Для Богемської Західної залізниці (нім.Böhmischen Westbahn) (BWB) паротяги 4.196–199, які отримали імена "GERSTNER", "REDTENBACHER", "SCHNIRCH", "VIGNOLES". Серія 4.201–214 виникла внаслідок перейменування kkStB 104.01–14 і призначалась для Залізниці імені імператора Франца Йосифа (нім.Kaiser-Franz-Josephs-Bahn). Паротяги 4.100–199 перевели у серію 5.00–99 (1905).
Після завершення війни паротяги потрапили до залізниць новоутворених держав - PKP як серія Od13 з 24 паротягів, ČSD - серія 254.2 (з 52 експлуатували 38), FS - серія 543.001-012[1], JDŽ - 18, CFR - 10, декілька в УРСР, решта в BBÖ. У BBÖ паротяги використовували до 1930, у ČSD до 1937,. Декілька паротягів потрапило до DR, де в час війни отримали позначення 36.70.
Паротяги KkStB 4 на Львівсько-Чернівецько-Ясська залізниці
Karl Gölsdorf: Lokomotivbau in Alt-Österreich 1837–1918. Verlag Slezak, Wien 1978, ISBN 3-900134-40-5. (нім.)
Helmut Griebl, Josef Otto Slezak, Hans Sternhart: BBÖ Lokomotiv-Chronik 1923–1938. Verlag Slezak, Wien 1985, ISBN 3-85416-026-7. (нім.)
Heribert Schröpfer: Triebfahrzeuge österreichischer Eisenbahnen - Dampflokomotiven BBÖ und ÖBB. alba, Düsseldorf 1989, ISBN 3-87094-110-3. (нім.)
Johann Stockklausner: Dampfbetrieb in Alt-Österreich. Verlag Slezak, Wien 1979, ISBN 3-900134-41-3. (нім.)
Johann Blieberger, Josef Pospichal: Enzyklopädie der kkStB-Triebfahrzeuge, Band 1. Die Reihen 1 bis 228. bahnmedien.at, 2008, ISBN 978-3-9502648-0-7. (нім.)
Jan Piwowoński, Parowozy kolei polskich, WKiŁ, Warszawa 1978. (поль.)
Jindřich Bek, Zdenek Bek, Parní lokomotivy ČSD [1], Praga, 1999, ISBN 80-86116-13-1 (чех.)