На Львівсько-Чернівецько-Ясській залізниці по п'ять паротягів 1866 поставили віденська фабрика StEG серії IIIa (№18-22)та фабрика Sigl серії IIIb (№23-27). Вони отримали відповідно імена PIORUN, GROM, STRZAŁA, WIATR, POSPIECH та ISKRA, SWIT, CWAŁ, DZIEŃ, ZMROK. Британська фабрика Neilson & Company з Глазго поставила 1870 паротяги серії IIIb (№ 46–48) з іменами ZORZA, CONIEC, RUCH. Системи котлів паротягів були модернізовані 1880 з підвищенням тиску пару до 8,0 атм. Після націоналізації 1889 паротяги отримали позначення KkStB 18.01–13. Паротяги модернізували 1890 із заміною котлів серії 13, циліндрів, розширенням кабіни. KkStB використовувала паротяги 18 серії до 1908 року.
Впродовж 1861-1864 років 13 паротягів поставили Богемській Західній залізниці. Після націоналізації залізниці 1894 вони отримали позначення kkStB18.51–61.
Lokomotiv-Typen der k.k. landesbef. Maschinen-Fabrik in Wien der priv. österreichisch-ungarischen Staats-Eisenbahn-Gesellschaft. M. Engel & Sohn, k.k. Hof-Buchdruckerei und Hof-Lithographie, Wien 1888.
Verzeichnis der Lokomotiven, Tender, Wasserwagen und Schneepflüge der k.k. österreichischen Staatsbahnen und der vom Staate betriebenen Privatbahnen nach dem Stande vom 31. Dezember 1903. Verlag der k.k. österreichischen Staatsbahnen, Wien 1904.
Karl Gölsdorf: Lokomotivbau in Alt-Österreich 1837–1918. Verlag Slezak, Wien 1978, ISBN 3-900134-40-5.
Erich Hoch: Verzeichnis der Lokomotiven, Triebwagen, Tender und Wasserwagen der kkStB Österreich 1886–1904. Wien.
Franz Pinczolits: Die Dampflokomotive – Die Geschichte der Wiener Neustädter Lokomotivfabrik 1842–1930. Weilburg Verlag, Wiener Neustadt 1987, ISBN 3-900100-56-X.
Johann Stockklausner: Dampfbetrieb in Alt-Österreich. Verlag Slezak, Wien 1979, ISBN 3-900134-41-3.