26 жовтня, Гузар Дмитро (1823—1908) — священик УГКЦ, почесний крилошанин митрополичої капітули, парох у Завалові від 1856 р.
23 листопада, Бунге Микола Християнович (1823—1895) — вчений-економіст, академік, державний діяч; міністр фінансів і голова Комітету міністрів Російської імперії.
28 листопада, Миколай Зиблікевич (1823—1887) — польський політик і юрист, граф, президент Кракова, голова Галицького сейму.
29 листопада, Матвій Номис (справжнє прізвище — Симонов) — український етнограф, фольклорист, письменник і педагог, укладач і видавець одного з найповніших і найавторитетніших зібрань-антології українського усного фольклору малих жанрів. (пом. 1901).
4 грудня, Іван Гушалевич — український поет, письменник і драматург, політичний діяч, журналіст, видавець, теолог. (пом. 1903).
29 грудня, Модест (Стрільбицький) (1823—1902) — духовний письменник, магістр Київської духовної академії, архієпископ Волинський та Житомирський Відомства православного сповідання Російської імперії. Священноархімандрит Свято-Успенської Почаївської лаври.
Гогоцька Євдокія Іванівна (1823—1888) — українська громадська діячка, меценатка, відома завдяки своєму внеску у видавничій та освітній справах у Києві у другій половині XIX століття.
Генрик Стецький (1823—1895) — нумізмат, археолог. Власник маєтків у Романові і Межичах.
1 квітня, Гриневецький Мелетій Модест (1758—1823) — церковний діяч (УГКЦ), богослов та історик, джерелознавець, професор і ректор Львівського університету.
28 березня, Іов Потьомкін (1752—1823) — єпископ Відомства православного сповідання Російської імперії, архієпископ Катеринославський.
Повстання гетьмана реєстрового козацтва (1598—1599) Федора Полоуса проти польської влади, того ж року морський похід на Кілію, Білгород, Тягиню і Сілістрію.
січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз.
переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648)[4].
11 листопада — Хотинської битви (у ході польсько-турецької війни), в якій об'єднане польське і литовське військо під командуванням коронного великого гетьмана Яна Собеського розбило турецьку армію на чолі з Хусейном-пашею.
25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні[4], де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар»[17].
народження Івана Брюховецького, українського військового, політичного і державного діяча, гетьмана Лівобережної України (1663—1668 рр.). (пом. 17 червня 1668).
народження Романа Ракушка-Романовського — державного і церковного діяча другої половини 17 століття. (пом. 1703).
31 жовтня — народження Йова (Базилевича) — ректора Переяславського і Харківського колегіумів, єпископа Переяславського та Бориспільського безпатріаршої РПЦ. (пом. 1776).
народження Василя Григоровича Туманського — Генерального писаря в 1762—1781 роках, бунчукового товариша, дійсного статського радника. (пом.. 1809).
народження Василя Назаровича Каразіна — українського вченого, винахідника, громадського діяча. Засновника Харківського університету (1805), ініціатора створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти. (пом. 1842).
24 травня — смерті Ольгерда Гедиміновича, великого князя литовського, який за понад 40 років свого правління створив найбільшу державу Європи, що простягалась від Балтійського до Чорного моря (нар. бл. 1296)[26].
19 листопада — смерті Петра Дорофійовича Дорошенка — українського військового, політичного і державного діяча; Гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави на Правобережній Україні (1665—1676 рр.). (нар. 14 травня 1627 р.).
23 листопада — смерті Івана Григоровича Донець-Захаржевського — українського козацького військового діяча, наказного полковника Харківського слобідського козацького полку.
↑За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
↑Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3