Ільницький Василь Степанович

Ільницький Василь Степанович
Народився22 квітня 1823(1823-04-22)
Підпечери
Помер15 квітня 1895(1895-04-15) (71 рік)
Підпечери
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-Угорщина
Національністьукраїнець
Діяльністькатолицький священник, історик, письменник, директор школи, греко-католицький священник
Галузьлітература[1][1], історія[1][1] і викладання[1][1]
Знання мовукраїнська[1][1]
Конфесіякатолицька церква[1][1]
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ільницький.

Васи́ль Степа́нович Ільницький (псевдоніми Стефанович В., Стефанович В. Д., Василько Мудрагель, Денис з-над Серету, Денис з Покуття; 22 квітня 1823, Підпечери Тисменицького повіту, тепер Тисменицький район, Івано-Франківська область — 15 квітня 1895, Підпечери Тлумацького повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) — український історик, культурний діяч, педагог, письменник, театральний критик, священник УГКЦ.

Могила о. Василя Ільницького

Життєпис

Народився 22 квітня 1823 року в с. Підпечери Тисменицького повіту (нині Тисменицький район, Івано-Франківська область, Україна). Походив з родини священика.

Навчався у гімназіях міст Станиславова (цісарсько-королівська), Тернополя (єзуїтська), Львова. 1840 року став студентом Львівського університету, 1841 року переїхав до Відня, навчався у «Цісарському конвікті».

У 1846 чи 1847[2] році висвячений на священника, служив у селі Воскресинцях під Коломиєю.

30 травня 1848 р. брав участь в «народному руському фестині» Руської Ради у м. Станиславів.[3] 1848 року в часі «Весни народів» входив до складу львівського «Собору руських учених».

1858 року очолив Другу українську гімназію у Львові, з 1861 — директор вищої гімназії в Тернополі, 1868 — перший директор Львівської академічної гімназії. Член краєвої шкільної ради.

Його науково-публіцистичні записки:

  • «Собор учених русинів 19–26 жовтня 1848»,
  • «Проект органу Матиці»,
  • «Рік 1848»,
  • «Зав'язане ради руської в Станіславові. Буча польська»,
  • «Виклад про слов'янську філософію»,
  • «З'їзд учених в Львові»,
  • «Записки руського путешественника», 1864,
  • «Способи, якими поляки галицькі намагаються розслабити організм народний русинів».

Друкувався у виданнях «Батьківщина», «Діло», «Газета шкільна», «Зоря», «Ластівка».

Обраний до першого виділу «Просвіти» у Львові.

Писав історичні розвідки та нариси-дослідження:

  • «Олександр, князь Белзький»,
  • «Стародавній Звенигород», 1861,
  • «Стародавня Теребовля», 1862,
  • «Перші напади татар на Русь»,
  • «Князь Лев»,
  • «Початок Русі»,
  • «Нестор — перший літописець руський»,
  • «Перегляд південно-руської історії від 1337 до 1450», 1875,
  • «Історія України за часів Петра Великого. Павло Полуботок. Петро Калнишевський» — 1886,
  • «Уступи з історії України і козацтва. Україна перед роком 1646. Дві облоги Львова Хмельницьким (1648 і 1655)»
  • серія публікацій «Життя знаменитих князів, гетьманів, героїв і інших мужів руських».

Як літератор написав повість «Рогніда-Горислава» та драму «Настася».

Іван Франко повідомляв, що завершував роботу над триактовою політично-літературною комедією «Жаби», в якій мали бути висміяні В. Ільницький, І. Шараневич, О. Огоновський, О. Партицький, В. Площанський. Комедію не надрукували, її рукопис невідомий.[4]

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и к л Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Кушнерик Г., Медведик П. Ільницький Василь Степанович… — С. 682.
  3. ↑ Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 631—632.
  4. ↑ Нахлік Є., Кравець О. Барвінський (Барвіньскій, Барвіньский) Володимир Григорович // Франківська енциклопедія : в 7 т. / редкол.: М. Жулинський, Є. Нахлік, А. Швець та ін. — Львів : Світ, 2016. — Т. 1 : А — Ж / наук. ред. і упоряд. Є. Нахлік ; передмова М. Жулинський, Є. Нахлік. — С. 80. — ISBN 978-966-914-034-0.

Джерела та література

Посилання


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.