Донець-Захаржевський Іван Григорович

Іван Донець-Захаржевський
Герб роду Донець-Захаржевських
Харківський наказний полковник
 
Народження: 1695
Смерть: 1723(1723)
Релігія: православний
Рід: Донці-Захаржевські
Батько: Григорій Єрофійович Донець
 
Військова служба
Приналежність: Слобідська Україна
Рід військ: козацтво
Звання: полковник
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Донець-Захаржевський.

Іван Григорович Донець-Захаржевський (1695(1695) — 23 листопада 1723) — український козацький військовий діяч. Наказний полковник Харківського слобідського козацького полку

Біографія

Іван Григорович народився в сім'ї видатного козацького діяча Слобожанщини полковника Харківського полку Григорія Єрофійовича Донця, був молодшим сином.

За часи полковництва свого брата Харківського полковника Федора Григоровича Донця (1690—1706) неодноразово був наказним полковником.

У 1693 році передав Курязькому монастирю млин на річці Уди, який його батько незабаром перед смертю заповідав монастирю[1].

У 1695 році — Харківський полк очолюваний полковником Федором Григоровичем Донцем-Захаржевським бере участь в поході на Кизикермен та Тавань. Разом з ним був й Іван Григорович, але в зв'язку с тим, що їх мати була при смерті повертає назад, щоб бути з нею.

У 1697 році — Федір Григорович очолив похід козаків Харківського полку на Кизикермен, наказним полковником зоставивши Івана Григоровича. В той же час татари зробили напад на землі полку, але були розбиті Іваном Григоровичем[2].

Наступне згадування Івана Григоровича стосується початку ворожнечі між двома слобідськими старшинськими родами. У 1712 році Харківський полковник Прокопій Куликовський відібрав у Івана Григоровича слободу Бірки (в наш час селище міського типу Бірки), на підставі того, що воно було загарбане з полкових земель без дозволу[3]. Це навело розбрід між Донцями-Захаржевськими та Куликовськими, який тривав до кінця XVIII сторіччя.

23 листопада 1723 році померлого Івана Григоровича було поховано в Курязькому монастирю, ктитором якого він був за життя[1].

Родинні зв'язки

Мав двох братів Федора та Костянтина, а також сестру.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.]-Розділ «Курязький Преображенський монастир»
  2. ↑ Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882. — С. 61. — 366 с.
  3. ↑ Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.] — Розділ «Бірки і Гуляй-поле»

Джерела