Халім Ґерай (історик)
Халім Ґерай (1772, Румелія —1823, Чаталджа) — кримський і турецький хроніст, історик Криму та поет[1], представник династії кримських правителів Ґераїв, син Шахбаз Ґерая. БіографіяХалім Ґерай народився 1772 року в Османській провінції Румелія, був принцом династії Ґераїв — кримських правителів. Через захоплення Криму Російською імперією його сім'я змушена була втекти, а батько Шазбаз Ґерай залишився управляти Буджаком. Узяв участь у російсько-турецькій війні (1806–1812 рр.). Халім Ґерай помер і був похований в містечку Чаталджа (тепер це район Стамбулу)[2]. Будучи представником династії і здобувши гарну освіту, принц Халім з перших уст знав історію свого роду. Маючи здібності до віршування, він склав історію свого роду — «Gülbün-i hânân yahud Kırım tarihı» («Гюльбюн-і Ханан»). Твір написаний прозою і містить біографії 44 кримських ханів. Книга була написана в 1811 році, а видавалась в Стамбулі два рази: в 1870 і 1909 роках.
В Україні планується перевидання українською та кримсько-татарською мовами за оригіналом «Gülbün-i hânân yahud Kırım tarihı». Ініціаторами стали Фонд підтримки бібліотек міста Сімферополя та Криму та Міжнародний фонд «Відродження»[5]. ТвориХалім Ґерай мав здібність до навчання та літератури: писав вірші та музикував. До нащадків дійшли: «Рожевий квітник ханів або Історія Криму» та «Диван», лише дві праці принца династії Ґераїв:
Головне надбання принца Халім Ґерая — його «Рожевий квітник ханів або Історія Криму». Книжку, яку він написав староосманською мовою дослівно не перекладено жодною мовою світу, навіть кримськотатарською. Першим хто зацікавився цим твором був Ільмі Аблякімов, який і переказав книгу новоосманською мовою (якою послуговувалися на межі XIX–XX століть) зі своїми коментарями та розясненнями у 1909 році в Стамбулі. І вже в 2001 році Кемаль Усеїнов зробив свій переклад, переказу Ільми Аблякімова на переклад російську мову та зі своїми роз'яснення окремих термінів і подій, підібрав копії документів та проілюстрував «Рожевий кущ ханів». Це видання ще більше відрізнялося від оригіналу, оскільки автор часто використовував в поясненнях матеріали з праць: Мухаммеда Різи, Абдульгаффара Киримі, творів турецьких істориків та Миколи Карамзіна. Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|