Хронологія історії Дніпра

Дніпро́ (у 1926—2016 роках — Дніпропетровськ) — місто в Україні на обох берегах річки Дніпро, адміністративний центр Дніпропетровської області, Дніпровського району. Четверте за населенням місто України, один з її найважливіших промислових і наукових центрів. Датою заснування вважається 1776 рік, коли для захоплених Російською імперією козацьких земель степової України знадобився адміністративний центр (Первинно місто з'явилось у пониззі Самари, а 1787 року було перенесено на теперішнє місце на Дніпрі). Але на цей час тут вже існувала низка козацьких поселень (зокрема, слобода Половиця) і містечко Новий Кодак, які поступово були поглинуті Катеринославом. А взагалі на території Дніпра багато тисячоліть мешкали люди різних культур, про що свідчать археологічні знахідки на території і на околицях сучасного міста.

У таблиці в хронологічному порядку наведені всі значущі для даної місцевості події, в тому числі які відбувались тут ще до заснування сучасного міста.

До середніх віків дати наведені приблизно.

Час	Подія
Доісторичні і античні часи
300 тис.р.до н. е.	Датування стоянок людини на Дністрі (Сокіл), Дніпрі (Круглик біля Запоріжжя), Сіверському Донці (Ізюм)
300—30 тис. р. до н. е.	Середній палеоліт (мустьє) на території України: понад 80 стоянок, зокрема в районі м.Дніпро Ненаситець, Романкове, Василівка-1, Вільнянка, Орел тощо
250—170 (100) тис. р. до н. е.	Дніпровське (максимальне) зледеніння: крижаний панцир по Дніпру просунувся до порогів.
80-10 тис р. до н.е.	Останнє велике європейське зледеніння.
40-35 тис. років тому	Датуються знахідки залишків мисливських таборів на березі Дніпра в районі сучасноних ж/м Придніпровськ та Ігрень.
35—9 тис.р. до н. е.	Верхній палеоліт на території України; в районі Дніпрових порогів відомі стоянки мисливців: Ворон, Ненаситець, Осокорівка, а також стрілецької культури (35-25 т.років до н.е.)
10 - 8 тис. до н.е.	пам'ятки східноукраїнської осокорівської палеолітичної культури у районі Дніпрових порогів
9 - 7 тис. до н.е.	пам'ятки східноукраїнської зимівниківської мезолітичної культури у Подніпров'ї
8 - 6 тис. до н.е.	пам'ятки південноукраїнської кукрецької мезолітичної культури в районі Ігрені і порогів
6 - 4 тис. до н.е.	пам'ятки східноукраїнської Сурської ранньонеолітичної культури в районі Дніпра
5 - 4 тис. до н.е.	пам'ятки Азово-Дніпровської неолітичної археологічної культури в районі Дніпра
5 - 3 тис. до н.е.	пам'ятки Києво-черкаської неолітичної археологічної культури в районі Дніпра
сер.4 - сер. 3 тис. до н.е.	пам'ятки Середньостогівської енеолітичної культури скотарів в районі Дніпра
3600 - 2300 рр. до н.е.	пам'ятки Ямної енеолітичної культури скотарів в районі Дніпра
2500 - 2000 рр. до н.е.	пам'ятки Катакомбної культури скотарів в районі Дніпра, зокрема, Інгульської культури (2100 - 1700 рр. до н.е.)
1800 - 1300 рр.до н.е.	пам'ятки культури багатопружкової кераміки
1700 - 1100 рр. до н.е.	пам'ятки зрубної культури
1400 - 1100 рр.	пам'ятки сабатинівської культури
1300 - 1000 рр. до н.е.	пам'ятки білозерської культури
900 - 700 рр. до н.е.	пам'ятки чорноліської культури в Присамар'ї
900 - 650 рр. до н.е.	кіммерійські пам'ятки (кургани) в районі Дніпра
650 - 300 рр. до н.е.	скіфські пам'ятки в районі Дніпра
300 р до.н.е. - 350 р.н.е.	сармати у степах Подніпров'я
до 100 н. е.	За переказами, на Монастирському острові зупинявся Андрій Первозванний.
230 - 375 рр.	пам'ятки черняхівської культури в районі Дніпра
375	Під тиском гунських загонів готи і сармати залишають Придніпров'я і рушають на захід, на Балкани, в межі Римської імперії. Початок Великого переселення народів
Середньовіччя і козацька доба
500 - 800 рр.	В районі Дніпра - поселення Пеньківської культури (анти) і поховання кочовиків
560 р.	Через Придніпровські степи, розбивши утигурів (булгар), пройшли на захід загони аварів. Незабаром вони створили свою державу у Паннонії
632 - 665 рр	Південно-Східна Україна під владою Великої Булгарії хана Кубрата
668 - 679 рр	Частина булгар на чолі з ханом Аспарухом під тиском хозар відступила через Придніпровські степи з Приазов'я на захід, у пониззя Дунаю
830 - 1100 рр	Існування Шляху із варягів у греки по Дніпру
870	Дата заснування монастиря на Монастирському острові візантійськими ченцями (за легендою). За іншими припущеннями монастир існував біля містечка на Ігреньському півострові.
бл. 1000 - 1240	Існування на Ігреньському півострові давньоруського містечка, за думкою деяких дослідників - літописного міста уличів Пересічень, який мав численні і потужні гончарні, металеві та скляні майстерні, розвинуту торгівлю.
1223	Після битви на Калці татаро-монгольські загони зруйнували монастир на острові (або 1240 р.)
1240	Монголо-татарська навала на Піденну Русь — руйнування поселення на Каменуватому острові (Лоц-Кам'янка), міста уличів Пересічень.
13 - 14 ст.	На місці давньоруського міста на Ігреньському півострові існує торговельне поселення монгольської доби.
з 1392 р.	По Дніпру і Самарі проходить межа між землями Великого князівства Литовського і ногайцями Кримського ханства (Диким полем)
16 ст	Утворення по Дніпру і у пониззі Самари "уходів" - переважно Черкаського замку.
1500 (або 1550, або 1564)	заснування містечка Самар (Самара, Самарь, Старий Самар) в пониззі р. Самари (нині — околиця сел. Шевченка)
1564	згадка про козацькі курені на місці Таромського. Заснування Томаківської Січі на Дніпрі за порогами - посилення запорозького козацтва, що дало поштовх заселенню краю.
1568	В гирлі Самари (можливо, на Кінському острові) закріпився отаман Андрій Лях із ватагою.
1578	Універсал польського короля Стефана Баторія, за яким низовому козацтву надається «городок старинный же запорожский Самарь с перевозом и землями в гору Днепра по речку Орель, а вныз до самих степов ногайських и крымских на десять миль»
1596	згадка про переправу через Дніпро у Кам'янці на лівому березі  (нині — у складі міста)
1600	згадка про Богородицькі хутори (нині район Підгородного)
1635	заснування польською владою Кодацької фортеці (Старі Кодаки). 18 серпня 1635 року запорізькі козаки під проводом Івана Сулими оволоділи Кодацькою фортецею, гарнізон було страчено, а фортеця — частково зруйнована.
1639	Відновлено Кодацьку фортецю, при якій виникло поселення на 60 дворів з церквою, костелом, базаром, монастирем. Також почали освоюватися і прилеглі землі вище по Дніпру і Самарі.
1640	Невдала спроба татар захопити Кодак
1645 (або 1660)	заснування Нового Кодака (згодом — центр запорізької паланки, в 1784-1797 частково виконував функції губернського міста)
1648	Спроба татар атакувати Кодак
1648-1654	Хмельниччина, облога Кодака козацьким загоном
01.10.1648	Після 4-х місячної облоги козацьким загоном під командуванням полковника Максима Нестеренка (за іншою версією — полковника Ніжинського полку Прокопа Шумейка), Кодак капітулював
1660	Отаман Іван Сірко розбив в районі Ігреньського півострова татар, які повертались у Крим зі здобиччю і звільнив близько 15 000 бранців
1688	заснування Богородицької фортеці і Новобогородицька (поруч зі старовинним Самаром, що викликало його занепад) — першої московської колонії на запорозьких землях
1704	заснування слободи Таромської  (нині — у складі міста)
1707-1708	У Кодаку перебував бунтівний козацький отаман Кіндрат Булавін з загоном донських козаків.
1709	В результаті каральної експедиції Кодак і Новий Кодак були захоплені московськими військами, а їх мешканці частково страчені, частково переселені.
1710 - 1713	Московсько-турецька війна за участі запорозьких козаків.
1711	За умов Прутського договору Росії і Туреччини було ліквідовано (зрито) низку фортець, у тому числі Кодак, Богородицьку та інші по Самарі; територія Запорожжя потрапляє під протекторат Османської імперії
1720-ті	Татари руйнують Кодак
1734	В рамках підготовки до нової війни з Османської імперією - будівництво Богородицького та Усть-Самарського ретраншементів, відновлення слободи Старий Кодак
1735	Початок нової війни 1735-39 рр. з Османською імперією:
1741	На місці Богородицької фортеці було дозволено оселитися отаману Барану із товариством
1743	Заснування слободи Половиця, територію якої пізніше (до 1795 р.) поглине Катеринослав  (нині — у складі міста). Стара Самарь стала сотенним містечком Полтавського полку
1744	заснування Мануйлівки  (нині — у складі міста)
1750	відоме поселення лоцманів перед порогами - Лоцманська Кам'янка  (нині — у складі міста)
1755	заснування Діївки (нині — у складі міста)
1762	запорожці провели згін старосамарців, які не бажали переходити у підданство Війська. Внаслідок цієї операції Стара Самарь втратила статус сотенного містечка, міське самоврядування і більшу частину жителів.
1766	Відомий зимівник Івана Самойлова та Івана Гуржія біля витоків Бобрової (Довгої) балки (нині район вул.Казакова), а також інші козацькі зимівники на території м.Дніпра, с.Чаплі
1768—1774	Російсько-турецька війна за участі запорозьких козаків.
1770	заснування Сухачівки (нині — у складі міста)
1773	спорудження в Нових Кайдаках Свято-Миколаївської церкви
10.07.1774	Кучук-Кайнарджийський мирний договір, згідно якого Росія отримувала Керч, Єні-Кале, землі між Південним Бугом та Дніпром, фортецю Кінбурн на березі Дніпровського лиману. Крим оголошувався незалежним від Османської імперії. Запорізьке самоврядування, незважаючи на участь козаків у війні, було ліквідоване у 1775 р., Січ зруйновано.
1775	після перемоги у черговій війні з Османською імперією — ліквідація Запорізького війська і ліквідація вольностей.
1776	Заснування Катеринослава-I на Кільчені (офіційно прийнята за радянських часів дата заснування); заснування с.Одинківка. Землі запорожців розділені по Дніпру між Новоросійською і новоствореною Азовською губерніями
1779	Населення Нового Кодаку становить близько 4000 осіб, Половиці - понад 1 500 осіб, Лоцкам'янки — близько 500 осіб, в Старих Кайдак — десь 1200 осіб.
1780-81	На землях князя О.А.Прозоровського заснувано с.Огрень (Стара Ігрень) та с.Чаплі
1781 - 1783	Спорудження у Половиці дерев'яного храму Петра і Павла (згорів напередодні освячення)
10.04.1783	З Новоросійської і західної частини Азовської губерній утворено Катеринославське намісництво
19.04.1783	Захоплення і анексія Кримського ханства Російської імперією
1783 - 1791	Генерал-губернатор Катеринославського намісництва - князь Григорій Потьомкін
1784	22 січня - Указ про заснування Катеринослава на новому місці. Старий Катеринослав на Кільчені перейменовано в Новомосковськ (в 1794 р. залишки міста переведені на місце сучасного м.Новомосковська — до козацької слободи Новоселиця). Заснування Мандриківки (нині — у складі міста); ліквідація Усть-Самарського ретраншементу; Козак Лазар Глоба продає свій сад на Горі князю Г.Потьомкіну
Катеринославський період
1787	Заснування Катеринослава-II на нинішньому місці (закладення Преображенського собору Катериною ІІ під час її подорожі до тільки-но захопленого Криму)
01.07.1789	Переведення губернських установ з Кременчука та Нового Кодаку до Катеринослава
1789	Заснування німецьких колоній в пониззі Самари — Кронсгартен (нині — частина Підгороднього), Йозефсталь (нині — Самарівка), Фишерсдорф (нині — Рибальське, частина Нової Ігрені).
1791 - 1794	Спорудження у Таромському Свято-Покровського храму
28.04.1793	Відкриття головного народного училища (в подальшому - Катеринославська губернська гимназія)
Червень 1793	На базі похідної друкарні князя Григорія Потьомкіна відкрито першу в місті друкарню
15.11.1794	Проведено освячення та відкрито богослужіння у Покровській церкві села Таромське.
1794	У Катеринославі побудовану перше промислове підприємство - казенну суконну мануфактуру, За указом Катерини ІІ ліквідовані Богородишне (Стара Самарь) та Новомосковськ-І (переведений до слободи Самарчук/Новоселиця)
03.07.1795	Приєднання до Катеринослава Нових Кайдаків
1796
	23 грудня Видано указ про створення Новоросійської губернії (другої). В місті налічувалось 11 кам'яних будівель (у т. ч. одноповерховий губернаторський дім довжиною 55 сажнів, побудований 1790 р.), близько 430 дерев'яних на кам'яних фундаментах будинків. Також у місті налічувалось 43 лавки у гостинному ряду, 13 кузень, 2 свічних заводи, 11 водяних і 13 вітряних млинів. У фабричній зоні налічувалось 130 будівель; у Новому Кодакові - 239 дерев'яних будинків і мазанок. У катеринославській друкарні надруковано першу в місті книгу — Володимира Золотницького «Повчання синові». Заснування с.Краснопілля (нині — у складі міста).
1796 - 1798	побудовано дерев'яний Успенський собор (перевезений з Полтавського чоловічого монастиря)
1796 -1802	За бажанням імператора Павла І Катеринослав носив назву "Новоросійськ"
1797	У Новоросійську з'явилась річкова пристань, яку стали використовувати для обслуговування пасажирів, перевантаження та перевезення сільськогосподарських продуктів, лісу й солі.
22.05.1798	Заснування губернської земської лікарні
1800	У Катринославі налічувалось 6 389 мешканців
1801	Місто знов перейменовано на Катеринослав
08.10.1802	Після ліквідації Новоросійської губернії була утворена Катеринославська губернія в складі Бахмутського, Катеринославського, Маріупольського, Новомосковського, Павлоградського повітів, а також Ростовського (з Нахічеванським вірменським округом) і Таганрізького градоначальництв.
1802 - 1814	Катринославська губернія у складі Новоросійського генерал-губернаторства
1803 - 1812	Спорудження у Діївці Свято-Хрестовоздвиженського храму (з 26.07.1803)
1804	Населення Катеринослава становить 6 389 осіб. До Катеринослава переведено духовну семінарію
13.08.1805	Відкрито Катеринославську класичну гімназію
1805 - 1814	Новоросійський генерал-губернатор - герцог де Рішельє (Одеса)
1810	Завершено будівництво кам'яного Свято-Миколаївського храму у Нових Кайдаках
1811	Затверджено герби Катеринослава і 8 повітових міст
28.04.1817	Затверджено новий план Катеринослава, складений архітектором Вільямом Гесте
1817	У Катеринославі, з ініціативи керуючого німецькими колоніями статського радника Контеніуса, було засноване училище садівництва, у ведення якого передали парки міста.
18-28.05.1820	Перебування у Катеринославі поета та драматурга Олександра Пушкіна під час заслання на Південь. 28 травня вирушив далі у Крим і на Кавказ разом з Раєвськими
1822 - 1830	Катринославська губернія знов у складі Новоросійського генерал-губернаторства
1823 - 1844	Новоросійський генерал-губернатор - граф Воронцов Михайло Семенович (Одеса)
1825	У Катринославі налічувалось 8 412 мешканців
02.05.1830	Вторинна закладка Спасо-Преображенського Собору
1830	На розі проспекту і вул.Проточної (Воскресенської) споруджено будинок губернатора
1830 - 1835	На місці фундаментів, закладених при заснуванні міста у 1787 р., побудували головний Собор Катеринослава.
1832	На вул. Ливарний заснований чавуноливарний та механічний завод Заславського
1833	Перебування у місті знаменитого художника І. К. Айвазовського
22.05.1834	Відкрито публічну бібліотеку
1835	Освячення Спасо-Преображенського кафедрального собору
1837	Закрилась Катеринославська суконна фабрика; Недобудований палац Потьомкіна подаровано імператором Миколою І місцевим дворянським зборам, після чого його було відновлено і добудовано.
1837 - 1848	Праворуч Собору було зведено триповерхову будівлю лікарні (нині — ім. І. І. Мечникова)
1837 - 1852	На місці дерев'яної синагоги, що згоріла 1833 р., побудовано кам'яну
Лютий 1838	У Катеринославі відкрилась пароплавна компанія
1838-1919	в Катеринославі виходить газета «Катеринославські губернські відомості» (з 19.01.1838)
1839 - 1850	Спорудження Свято-Успенського кам'яного собору
Вересень 1843	Ймовірне відвідування Катеринослава поетом Т.Г.Шевченком під час його подорожі з Полтавщини на Хортицю[1]
1845	Завершено будівицтво Свято-Троїцького кафедрального собору
1846	На Соборній площі встановлено мідний пам'ятник Катерині ІІ
1847	У Катеринославі налічувалось 57 кам'яних і 1461 дерев'яних будинків. Відкриття першого постійного театру у місті
1847 - 1857	Очільник Катеринославської губернії - Андрій Фабр, при якому, зокрема, капітально реконструйовано центральний проспект
01.02.1849	В одному з приміщень Потьомкінського палацу відкрито Музеум старожитностей Катеринославської губернії
1850	В Катеринославі мешкає 13 000 осіб, діє декілька салотопних, миловарних заводиків, суконна мануфактура.
Липень 1852	Відкрилась хоральна синагога
1853 - 1856	Під час Кримської війни До міста було доставлено 11 000 поранених солдатів і офіцерів. Багато з них померли і були поховані в братських могилах на кладовищі, яке згодом отримало назву Севастопольське. Під шпиталь було обладнано Потьомкінський палац
18.02.1854	Оголошення на військовому стані Катеринославської губернії та Таганрозького градоначальства у зв'язку з Кримською війною (04.10.1853 - 13.02.1856)
1855	Відкрито першу фотографічну майстерню
1857	У с.Ігрень відкрито Миколаївську церкву; Знесено стару дерев'яну Успенську церкву у середмісті
1858 - 1861	ліворуч Собору зведено двоповерхову будівлю першої класичної чоловічої гімназії (нині — корпус Дніпровського Медуніверситету).
1858 - 1890	Діяльність у Катеринославі підприємця і краєзнавця Олександра Поля (1832 - 1890)
08.08.1859	Встановлено постійний телеграфний зв'язок із найважливішими містами європейської частини Росії
1859	В Катеринославі налічується 1761 будівля і 16 929 мешканців. Відкриття в Катеринославі книгарні. Відкриття регулярного пароплавного сполучення
1862	В місті було 315 кам'яних і 3060 дерев'яних будинків. Діяла низка заводиків: цегляних, свічкових, миловарних, салотопних, шкіряних та чавуноливарний.
1865	В Катеринославі мешкає 22 816 осіб
1866	Освячення євангелічно-лютеранської церкви Святої Катерини на проспекті
04.07. - 07.12.1869	Під керівництвом інженера Гартмана побудовано першу чергу водопроводу від пл. Соборної до вул.Первозванівської (близько 2 км)
02.10.1870	Відкрито фельдшерську школу
Травень 1872	Розпочато будівництво залізничної гілки від Синельниково (станцію відкрито 1869 р.) до Нижньодніпровська
16.11.1872	Відкрито Катеринославський міський громадський банк
1872	У місті почало виходити друге періодичне видання-журнал «Катеринославські єпархіальні відомості»
15.11.1873	До Нижньодніпровська прокладено залізничну гілку, там відкрито станцію "Катеринослав". Відкриття Катерининської залізниці.
1873	У Катеринославі з'явилось перше підприємство харчової промисловості - паровий пивоварений завод Боте.
03.10.1874	Засновано Катеринославське медичне товариство
22.04.1875	Затверджено проект спорудження залізниці та постійного мосту через Дніпро
1877	На центральному проспекті Катеринослава з'явилася нова споруда — римо-католицький костьол
30.10.1883	У Катеринославі відкрилась Міська жіноча прогимназія
30.05.1884	Відкрито двоярусний міст через Дніпро, вокзал у Катеринославі і залізничне сполучення Ясинувата - Синельникове - Кривий Ріг (Долинська). Міст на той час був найбільшим у Європі (довжина - 1,5 км, вага - 9525 тонн) і отримав назву - "міст Імператора Олександра III". Його будівництво коштувало 4 млн. рублів. На Всесвітній виставці в Парижі у 1889 р. міст отримав золоту медаль.
Липень 1884	Почали працювати паровозоремонтні майстерні
1885	В місті мешкає 46 876 осіб. Утворився ринок "Озерка"
22.05.1887	У Катеринославі став до ладу залізоробний Олександрівський Південно-Російський завод ("Брянський", згодом «Петрівка») - задута перша доменна піч.
1887	Населення міста - 48 000 осіб. На базі своєї колекції підприємець О.Поль створив приватний археологічний музей у Катеринославі.
17.10.1889	Освячена Олександро-Невська церква на вул.Робочій
16.11.1889	У Катеринославі змішаним франко-бельгійським акціонерним товариством російських трубопрокатних заводівзасновано трубний завод «Шодуар-А»
1889 - 1890	На проспекті споруджено будівлю реального училища (нині - корпус ДНУ)
1891	Біля станції Горяїнове відкрито цвяховий завод Гантке, в 1909 р. перенесений на лівий берег Дніпра (в подальшому - Нижньодніпровський трубопрокатний);
19.05.1895	В місті розпочала роботу телефонна станція і телефонна мережа; Засновано завод «Езау», пізніше - комбайновий завод
1896	Відкрито Свято-Благовіщенський храм на початку вул.Робочої. Початок спорудження електричного трамваю
09.02.1897	В Катеринославі мешкає 121 216 осіб
20.02.1897	Прибуття з Петербурга під гласний нагляд поліції І.В.Бабушкіна після розгрому Петербурзького "Союзу боротьби за визволення робітничого класу".
24.04.1897	В Катеринославі в "Аудиторії народних читань" (нині вул.Половицька,5) відбувся перший кіносеанс
26.06.1897	Бельгійські підприємці запустили в Катеринославі електричний трамвай (3 маршрути в середмісті)
Грудень 1897	Створено Катеринославський «Союз боротьби за визволення робітничого класу» на чолі із зісланим І.В.Бабушкіним та І.Х.Лалаянцом
1897	На Катерининському проспекті встановлені електричні ліхтарі. Відкрито Катеринославське відділення Азово-Донського комерційного банку,
Травень	Робочі заворушення на Чечелівці
19-20.06.1898	Велика повінь у Катеринославі
Червень 1898	За Амуром відрито 4 цехи вагоноремонтних майстерень (пізніше Дніпровський вагоноремонтний завод).
1898	Відкрився перший у місті пологовий будинок Засновано щоденну газету “Придніпровський край” Лікар медицини Н.С. Ерліх на вул.Козачій відкрив приватну хірургічну лікарню Засновано Катеринославське юридичне товариство Створено музичне училище У Катеринославі 171 підприємство із сумарним обсягом виробництва – 108,2 млн. руб.
Січень 1899	Катеринославський «Союз боротьби за визволення робітничого класу» перетворено на комітет РСДРП (утвореної в Лондоні за рік до цього)
02.04.1899	Біля с.Амур став до ладу завод «Шодуар-В» (пізніше - ім.Комінтерну)
12.10.1899	У Катеринославі відкрилось Вище гірниче училище (У подальшому гірничий та металургійний інститути/академії).
07.02.1900	Вийшов перший номер газети "Південний робочий"
1900 - 1901	Спорудження на центральному проспекті будівлі Міської думи
17.09.1901	У Катеринославі відкрилось Комерційне училище
14.10.1901	На Пушкінському проспекті встановлено пам'ятник (погруддя) Олександру Пушкіну.
Грудень 1901	Відбулася перша політична демонстрація робітників та студентів Вищого гірничого училища.
1901	Засноване наукове товариство
06.05.1902	У Катеринославі було створено Обласний музей імені О. М. Поля
14.06.1902	В приватному будинку по вул.Скаковій (зараз вул.Володимира Антоновича), відкрито залізничне технічне училище і були прийняті перші 30 учнів
1902-1933	Історичним музеєм керував Д.І.Яворницький
07.08.1903	Загальний страйк на півдні України. Страйк робочих місцевих підприємств. Кількість страйкуючих досягла 9 000. Розгін страйкуючих і суд над ними.
16.10.1903	Почала виходити газета «Вісник Катеринославського земства»
1903 - 1905	Зведено будівлю Катеринославського крайового історико-археологічного музею ім. О. М. Поля.
31.07.1904	Під час російсько-японської війни загинув у бою катеринославський губернатор генерал-лейтенант граф Ф. Е. Келлер
01.10.1904	Відкрито земську Пастерівську станцію
1904 - 1905	на Проспекті було зведено нову будівлю поштово-телеграфної контори
17.01.1905	У відповідь на розстріл демонстрації в Санкт-Петербурзі і на призов катеринославського комітету РСДРП (керівник - П.М.Лепешинський) від 12 січня катеринославські робітники оголосили страйк
19.01.1905	До страйку долучився найбільший з місцевих Брянський завод. Загальна кількість страйкаючих робітників досягла 7000 осіб.
18.03.1905	Створено товариство Швидкої медичної допомоги
19.06.1905	на Чечелівці на пустирі біля скотобійні комітетом РСДРП було скликано збори, на яких було вирішено розпочати страйк на підтримку повсталого броненосця «Потьомкін». Страйк тривав з 20 по 28 червня (за новим стилем – 3-11 липня). У ньому взяли участь понад 10 тисяч осіб – залізничники, трамвайники, робітники пекарень. Почалися перебої із продовольством.
20.06.1905	Демонстрація робітників на знак солідарності з повстанцями на броненосці «Потьомкін»; 21 червня - зіткнення на Брянській площі;
10.10.1905	У місті розпочався загальний страйк; вже надвечір страйкували майже всі великі підприємства. Було зупинено міський транспорт, зачинилися магазини, не вийшли газети, телеграфний зв'язок було перервано.
11 - 25.10.1905	Масові демонстрації та барикадні бої, для придушення яких були викликані війська. У центрі міста, навпроти будівлі міської думи, на Катерининському проспекті, барикаду спорудили учні середніх освітніх закладів та студенти гірничого училища. 8 людей було вбито, 10 поранено після залпу солдат і козаків. Незабаром армія розстріляла демонстрацію залізничників та робітничих заводів Амур-Нижньодніпровська на вул. Філософській, було вбито 11 людей. цей же час у робочому кварталі міста, на першій Чечелівці, виросла ще одна барикада, де бій йшов до вечора. У бою було вбито 22 людини, багато поранено.
17.10.1905	На загальноміських зборах робочих депутатів було обрано Раду робітників. Вона була створена з ініціативи Катеринославського комітету більшості, і у її практичній роботі брали участь робітники різних заводів. Загалом було обрано 400 депутатів, у тому числі 100 – від Брянського заводу. Було обрано Виконавчий комітет із 7 осіб, до складу якого увійшли кілька більшовиків: Григорій Іванович Петровський, Іван Калинович Шевченко, Іван Ігнатович Меренков та інші. Головою Ради було обрано меншовика Басовського, секретарем Петровського.
Жовтень 1905	Після видання17 жовтня "Маніфесту про вдосконалення державного порядку" в Катеринославі було створено організації всеросійських політичних партій — Конституційно-демократичної та «Союзу 17 жовтня». Катеринославський відділ «октябристів» очолив Михайло Родзянко – майбутній голова Державної Думи. Противники Маніфесту (переважно соціал-демократи) організували мітинги, маніфестації, збори, де оратори вимагали остаточного скасування монархії. У відповідь на це почалися розправи над революціонерами, головним чином євреями, їх здійснювали прихильники самодержавства — чорносотенці. Під час погромів у Катеринославі було вбито 64 особи, постраждали 122 міські крамниці, 64 магазини, 135 кіосків.
11.11.1905	Мітинг на Брянській площі;
08.12.1905	За гудком Брянського заводу зупинилися всі підприємства заводського району. До кінця дня страйк охопив усі райони міста. 9 грудня після полудня припинили роботу урядові установи. Функціонували лише банк та ломбард. Чечелівка, Кайдаки, Фабрика і район, що примикає до вокзалу, повністю опинилися в руках створеного Бойового страйкового комітету; На Катерининській залізниці робітничі загони страйкарів захопили дві залізничні станції. Штаб повстанців розташовувався на Першій Чечелівці, буд.69.
08-22.12.1905	"Чечелівська республіка"
16.12.1905	Губернатор Нейдгардт О.Б. оголосив у місті військовий стан
28.12.1905	Під тиском переважаючих урядових сил робітники припинили опір і страйк на Чечелівці
1905 - 1907	Біля вокзалу зведено управління Катерининської залізниці
21.04.1906	у Катеринославі було відкрито альтернативну ("муніціпальну") трамвайну мережу (Пушкінський проспект, вул.Гимнастична)
1906 - 1907	На центральному проспекті побудовано Зимовий театр
04.05.1907	Повінь у Катеринославі
1908	Спорудження казарм Феодосійського полку
1909	Підприємець Зайлер збудував на головному проспекті дерев'яну будівлю «Електро-біоскопа Зайлера», яка у 1912 році повністю згоріла. Незабаром на його місці у новому кам'яному будинку у стилі модерн відкрився кінотеатр «Гігант», в подальшому - "Родина". У тому ж році біля "Будинку губернатора" відкрито сінематограф «Roll» (з 1913 - "Колізей", з 1920 - Комінтерн", з 1945 - "Перемога")
1909 - 1912	Споруджено будівлю комерційного училища (нині - будівля обласної ради)
01.07 - 30.09.1910	в Міському саду Катеринослава проходила південно-російська сільськогосподарська, промислова та кустарна виставка.
13.07.1910	В Катеринославі відбувся перший політ аероплана
01.10.1910	Вихід першого номера українського тижневика «Дніпрові хвилі»
28.11.1910	Відбулося урочисте освячення будинку Працьовитості на розі вул. Керосинної та Церковного провулка (нині вул. Леванєвського та просп. Нігояна)
18.12.1910	У селищі Мануйлівка відбулося освячення будинку «Просвіти»
1910	В Катеринославі - 252,5 тис. мешканців. В Нових Кайдаках відкрито кінотеатр ""Вулкан"" (нині пр.Свободи, 77)
19.05.1911	Відкрився перший іподром
1911 - 1914	Спорудження "Будинку Хреннікова" (нині відомий як "Гранд-отель Україна")
12.05.1912	Вище гірниче училище перетворене на Гірничий інститут.
1912	Починає діяти трамвайна лінія від Міської управи до артилерійських лагерів. На вул. Клубний (нині – Воскресенська) споруджено Будинок громадських зборів (пізніше – ПК Залізничників)
03.01.1914	В тільки-но зведеному "Будинку Хреннікова" відкрито кінотеатр "Палас".
30.05.1914	Відкрився завод «Шодуар-С» (в подальшому - "Дніпроважмаш").
1914	Засновано Художній музей. На лівому березі Дніпра фабриканти Г. Кофман і Я.Фурман побудували паперову фабрику.
1915	Відкрито Брянську Свято-Миколаївську церкву
15.09.1916	При Вищому гірничому училищі створені Вищі жіночі курси з 2-х відділень - медичного і фізіко-математичного (з 1920 Медичний інститут)
16.12.1916	Освячена гімназія в с.Катерининське (Ігрень)
1916	утворені майстерні стрілочної продукції Катерининської залізниці, на базі яких пізніше створено стрілочний завод (1934-36 рр.)
31.01.1917	У Катеринославі розпочав роботу політехнічний інститут
23.02.1917	Початок революції в Росії.
02.03.1917	В Петрограді утворено Тимчасовий уряд Росії
04.03.1917	Створення у Києві Української Центральної Ради
19-24.05.1917	Перепис населення: у Катеринославі - 216 810 мешканців
10.06.1917	І Універсал УЦР проголошував автономію України в складі Росії:
25.10.1917	Більшовицький переворот і захоплення влади у Петрограді
УНР і громадянська війна
07.11.1917	У відповідь на спробу більшовиків захопити владу в Києві Українська Центральна Рада видала ІІ Універсал, яким, зокрема, Катеринославщина серед інших 8 губерній оголошувалася частиною автономної Української Народної Республіки.
27 - 29.12.1917	Бої між гайдамаками УНР та більшовицькими загонами за Катеринослав
29.12.1917 - 09.01.1918	В Катеринославі - більшовицькі загони
12.02.1918	На четвертому обласному з'їзді Рад робітничих депутатів Донецького і Криворізького басейнів у Харкові утворена Донецько-Криворізька Радянська Республіка (лютий-квітень 2018), куда більшовиками було включено і Катеринославську губернію.
27.01. (09.02).1918	Берестейський мир - мирна угода між Українською Народною Республікою з одного боку та Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією, Османською імперією і Болгарським царством з іншого. Визнання Центральними державами УНР. УНР виходила з Першої світової війни. Німецька та Австро-Угорська імперії зобов'язувались допомогти УЦР звільнити територію УНР від більшовиків.
04.04.1918	Більшовики залишили Катеринослав під тиском німецько-автрійських військ. Катеринослав у складі гетьманської держави П.Скоропадського
Жовтень 2018	Заснування в Катеринославі на базі Вищих жіночих курсів університету, Потьомкінський палац став першим навчальним корпусом
18.11-11.12.1918	«Чотиривладдя» (німецькі війська, УНР, Добровольча армія, більшовики)
11-19.12.1918	Місто контролюють німецькі війська, УНР, більшовики
19-27.12.1918	УНР і більшовики в Катеринославі
27-30.1918	Бої за місто між Армією УНР з одного боку і більшовиками і махновцями — з іншого.
27-31.12.1918	Катеринослав зайняли загони Нестора Махна
31.12.1918 — 23.01.1919	Влада в місті належить УНР
1918	При Брянському робітничий індустріальний технікум утворилась футбольна команда "БРІТ" - в подальшому "Петровець" - "Сталь" - «Металург» - "Дніпро"
23-27.01. 1919	Бої за місто між Армією УНР з одного боку і більшовиками і махновцями — з іншого.
27.01-11.05.1919	Махновці і більшовики (П.Дибенко) в Катеринославі
12-15.05.1919	Загони отамана Григор'єва в Катеринославі
15.05-29.06.1919	Більшовики захопили Катеринослав
29.06 -28.10. 1919	Катеринослав захоплений "денікінцями" (ЗСПР)
28 .10. - 09.11.1919	Бої за місто між махновцями та ЗСПР
09.11-08.12.1919	Катеринослав зайняли загони Нестора Махна
8-30.12.1919	Катеринослав знов зайняли ЗСПР
Радянський період
01.01.1920	Катеринославом оволоділа Червона армія
07.02.1920	Перший комуністичний суботник у Катеринославі
09.10.1920	В місті утворено Ленінський район
1920	На базі залізничного технічного училища було відкрито політехнікум шляхів сполучення
26.05.1921	Розпочався страйк у вагонних майстернях Катерининської залізниці
Серпень-вересень 1921	Катеринославська НК провела масові розстріли учасників українського повстанського руху на Наддніпрянщині
24.09.1921	у Катеринославі було відкрито Межовий (з 1923 року – землевпорядний) технікум. У грудні 1956 року землевпорядний технікум було реорганізовано у Дніпропетровський технікум електрифікації сільського господарства (ДТЕСГ).
1921	Відкриття Катеринославського вечірнього робітничого будівельного технікуму
05.04.1922	В головному корпусі колишньої тютюнової фабрики засновано швейну фабрику (незабаром - ім.Володарського)
14.08.1923	Центральний Катерининський проспект перейменовано на проспект ім. Карла Маркса
1923 - 1930	Катеринослав (Дніпропетровськ) - центр Катеринославської (Дніпропетровської) округи
22.09.1924	Електрифікація селищ Воронцовка (Бараф), Амур-Піски, Амур-Чорнозем, Сахалін
1924	Трамайну лінію маршруту №3 продовжено від Амурського мосту через Фабрику до заводу ім.Петровського
01.01.1925	В Ігрені працювали 1 кузня, 1 школа соцвосу (соціального виховання) та 1 хата-читальня; село мало 237 господарств і населення 976 мешканців. Сусідні Чаплі мали 605 господарств та 2616 мешканців.
11.03.1925	Відкрито повітряне сполучення Москва – Харків – Катеринослав – Одеса
01.08.1925	Ліквідація Катеринославської губернії
1925	Побудовано селище ім. Фрунзе (нині одноповерхова забудова в районі пр. Петровського/І. Мазепи); На місці Тюремної площі (квартал між вул. Фабра, Старокозацькою та пр. Пушкіна) закладено сквер ім В.І. Леніна. Засновано державне художнє училище.
1925 - 1926	Трамвайну лінію маршрутів 2 і 5 продовжено від трамвайного депо№2 до заводу ім.В.І.Леніна
23.02.1926	У Катеринославі почала працювати перша радіопередавальна станція
20.07.1926	Катеринослав перейменовано на Дніпропетровськ (на честь місцевого більшовицького діяча Г.І.Петровського)
1926 - 1929	Будівництво коксохімічного цеху заводу ім. Г.І. Петровського.
1926 - 1932	побудовано Палац Праці (у подальшому Палац ім. Ілліча/ «Український дім») площею 18 802 кв.м
15.03.1927	Утворення Державного драматичного театру ім. А. М. Горького. Початок будівництва ДніпроГЕСу
1927	Створено Дніпропетровський Музично-драматичний театр ім. Т.Г. Шевченка, першим комісаром якого був О. Довженко Трамвайну лінію маршруту №3 продовжено від Фабрики до Нових Кайдак. У Нових Кайдаках закладено парк ім.В.І.Леніна Введено в експлуатацію залізничну лінію Нижньодніпровськ – Константиноград.
22.03.1929	Хоральна синагога була відібрана у єврейської громади і передана союзу швейників для організації робочого клубу.
16.05.1929	Затверджено рішення про організацію у місті ботанічного саду
1929	Відкрито залізничну станцію Лоцманська і залізничне сполучення до ст.Апостолове
25.03.1930	На базі залізничного технікуму і факультету інженерів шляхів сполучення Київського політехнічного інституту було засновано Дніпропетровський інститут інженерів транспорту.
15.05.1930	Створено Дніпропетровський металургійний та хіміко-технологічний інститути
Червень 1930	Засновано Дніпропетровський завод металевих конструкцій імені Бабушкіна (ДЗМК)
23.11.1930	Відкрито хіміко-механічний технікум (нині – Політехнічний коледж)
Листопад 1930	Прийнято в експлуатацію новозбудовану сортувальну станцію Нижньодніпровськ-Вузол
1930	У Дніпропетровську був заснований Інститут кукурудзяно-соргового господарства, з 1956 року — Всесоюзний Інститут кукурудзи, нині Інститут зернового господарства НААН (з 1996 року). На базі Дніпропетровського вечірнього будівельного інституту створено Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут (ДІБІ).
13.05.1931	Відкрито ботанічний сад на площі 12 га
09.02.1932	На позачерговій сесії Всеукраїнського ЦВК ухвалено рішення про створення в Україні 5 областей: Вінницької, Дніпропетровської, Одеської, Київської і Харківської. 27 лютого засновано Дніпропетровську область, а Дніпропетровськ відповідно став її центром.
Травень 1932	Створено Центральний Нагірний район
Липень 1932	Початок Голодомору
10.10.1932	Введено в експлуатацію перший гідроагрегат ДніпроГЕСу
22.10.1932	В основних хлібозаготівельних регіонах створено Надзвичайні хлібозаготівельні комісії (ЧХК)
21.12.1932	Відкрито залізничний Мерефо-Херсонський міст через Дніпро
Грудень 1932	Завершено будівництво тунелю на лінії Мерефа – Херсон
1932	Трамвай пущено з вокзалу до селища Фрунзе (маршрут №8). Закінчено будівництво Палацу Праці на Чечелівці
25.10.1933	Засновано Дніпропетровський металомеханічний завод
26.10.1933	Красночечелівський район перейменовано на Червоногвардійський
26.12.1933	Почала виходити газета "Дніпро вечірній"
1933	Закрито Свято-Успенський собор
19.04.1934	Київський зоотехнічний інститут разом із групою досвідчених викладачів, бібліотечним фондом, обладнанням було переведено до м. Дніпропетровськ.
27.08.1934	У Дніпропетровську вперше в СРСР видобуто важку воду
1934	Свято-Троїцький Собор був закритий «через відсутність прихожан», також було закрито і Свято-Покровський храм в с.Одинківка (незабаром знищено). Створено першу ділянку гранітної Набережної між вул. Леніна та Миронова
1935	По мосту через Дніпро на лівий берег було прокладено трамвайну колію (маршрут №6)
06.07.1936	У парку В.Чкалова відкрито дитячу залізницю
1936	Трамвайну лінію на Лівому березі продовжено до ст.Нижньодніпровськ.
1937	На лівому березі трамвайну лінію продовжено від Амуру до заводу ім.Артема (маршрут №9 ), а на правому - до селища ім.Крупської (маршрут №8)
1937 - 1941	Будівництво першого на території СРСР цеху, який спеціалізувався на виготовленні сухих сніданків. В подальшому - завод харчових концентратів
10.01.1938	Почала виходити газета "Дніпровська правда"
30.12.1938	У Дніпропетровську відкрито центральний універмаг
1938	У місті з'явились перші автомобілі-таксі
03.05.1939	Відкрито театр ляльок
12.05.1939	Розпочато прийом вечірніх телевізійних програм з Москви
06.08.1939	Перший офіційний футбольний матч на новозбудованому стадіоні «Сталь», який був споруджений на місті старого міського цвинтаря (у 1949 - 2005 — стадіон «Металург»). У рамках 1/16 фіналу Кубка СРСР господарі поступилися 0:1 ленінградському «Сталінцю».
01.09.1939	почалася Друга світова війна
31.12.1940	стала до ладу трамвайна лінія по вул.Робочій (маршрут №11 від пр.Пушкіна до роз'їзду Фабричного)
Березень 1941	Запущено цех сухих сніданків
30.07.1940	У Дніпропетровську на базі артилерійських курсів удосконалення командного складу запасу було створено артилерійське училище.
22.06.1941	почалася німецько-радянська війна
25.08.1941	Правобережну частину Дніпропетровська зайняли німецькі війська
13-14.10.1941	У відрозі Червоноповстанської балки (нині – парк ім. Ю. Гагаріна) гітлерівці розстріляли 11 тисяч мирних жителів
27.09.1943	Звільнено від німецько-фашистських військ лівобережну частину Дніпропетровська - Амур-Нижньодніпровськ
25.10.1943	після руйнівних обстрілів містом заволоділи радянські війська
14.11.1943	Відновлено трамвайний рух по пр.Карла Маркса (маршрут №1)
01.03.1944	Відновлено трамвайний рух по пр.Пушкіна та пр.Калініна (маршрут №2)
21.05.1944	Відновлено трамвайний рух по маршруту №4
Жовтень 1944	Засновано науково-дослідний інститут будівельного виробництва
1944	Засновані будівельний і Гірничий технікуми
28.04.1945	основні промислові об'єкти Дніпропетровська відновлені, розпочалося будівництво радізаводу та автозаводу (в подальшому - ПМЗ)
Червень 1945	Став до ладу Дніпропетровський радіозавод
04.09.1945	Засновано Дніпропетровський лакофарбовий завод
16.08.1946	В місті відновлена робота міської публічної бібліотеки
01.11.1946	Відновлено трамвайний рух по вул.Робочій
07.11.1947	У Дніпропетровську урочисто відкрито тролейбусний рух (центральним проспектом) та відновлено рух по трамвайному маршруту №8 (пр.Петровського)
21.11.1947 - 25.06.1950	Перший секретар Дніпропетровського обласного комітету КПРС - Л.І.Брежнєв
1948	Тролейбусну лінію подовжено від міськвиконкому до парку ім. Т. Шевченка. Тролейбуси почали курсувати від вокзалу до парку — по другому маршруту.
07.11.1949	Відновлено трамвайний рух по маршруту №3 (Центр - Нові Кайдаки)
1949	Збудовано нову тролейбусну лінію від вул. Центральної до виконкому АНД району через Дніпро по дерев'яному мосту.
1950	На розі пр.Карла Маркса і вул.Дзержинського на місці зруйнованої у жовтні 1943 р. міської бібліотеки зведено (1948-1950) нову будівлю Гірничого технікуму
03.11.1951	Закінчено будівництво нового залізничного вокзалу і привокзальної площі
1951 - 1966	Будівництво Придніпровської ГРЕС і селища біля неї
21.03.1952	наказом Міністерства озброєння (МО), друге виробництво (шинний завод) заводу 586 (відома відкрита назва — Південний машинобудівний завод (ПМЗ) виділено в самостійне підприємство «Державний Союзний завод № 933» (п/я № 192), з підпорядкуванням 8-му Головному управлінню Міністерства озброєнь СРСР
04.10.1952	Відкрито перший у СРСР Палац культури студентів
1953	Розпочато спорудження заводу пресів
10.04.1954	На базі конструкторського відділу Південного машинобудівного заводу було створено КБ «Південне»
05.11.1954	Трамвайний маршрут №9 продовжено від заводу ім.Артема до м'ясокомбінату
28.12.1954	Придніпровська ГРЕС дала перший промисловий струм
Червень 1955	Відкрито Севастопольський парк
30.06.1955	Став до ладу завод важких пресів
10.09.1955	Відновлено трамвайний рух по Амурському мосту
1955	Побудовано головний корпус Інституту інженерів залізничного транспорту
Березень 1956	Створено технікум промислового транспорту
02.12.1956	селище при Придніпровській ТЕС отримало статус міста Придніпровськ
1956	Відкрито тролейбусний маршрут № 3 через залізничний міст до заводу ім. Карла Лібкнехта. Відкрито стадіон "Локомотив" Почалося будівництво Вузівського житлового масиву (ряди хрущовок по проспекту Гагаріна від вулиці Казакова до Підстанції) та Кіровського житлового масиву (ряди хрущовок у верхній частині проспекту Кірова, нині Поля).
1956 - 1961	Спорудження 1-ї черги Дніпропетровського шинного заводу
03.03.1957	на розі проспекту Пушкіна та вулиці Філософської відкрили новий кінотеатр — «Червоногвардієць».
03.07.1957	Завершено будівництво газопроводу Шебелинка - Дніпропетровськ
17.08.1957	У Дніпропетровську розпочалася побутова газифікація
06.10.1957	Трамвайну колію по вул.Маяковського продовжено до лакофарбового заводу
27.10.1957	На центральній площі відкрито пам'ятник В.І. Леніну
1957	Побудовано новий аеровокзал Дніпропетровського аеропорту. Відкрито Самарський міст; Нова тролейбусна лінія (маршрут № 4) довжиною 16 км зв'язала робітничий район по проспекту Калініна (сучасний проспект Сергія Нігояна) з парком ім. Т. Шевченка. На Жовтневій площі відкрито кінотеатр "Жовтень"
27.07.1958	На центральному проспекті на першому поверсі нової "сталінки" відкрили широкоекранний кінотеатр "Україна".
06.11.1958	Відкрито трамвайний рух по вул.Дніпропетровській - Сурсько-Литовському шосе (маршрут №12)
30.04.1958	Відбулася перша передача Дніпропетровського телецентру
27.07.1958	На проспекті Карла Маркса відкрито кінотеатр «Україна»
1958	На базі заводу «Промпаровоз» засновано Дніпропетровський електровозобудівний завод
17.05.1959	Відкрито пам'ятник (погруддя) Н.В.Гоголю
05.11.1959	На Комсомольському острові відкрито найбільший в світі монумент Т.Г.Шевченку
07.11.1959	В середмісті відкрито кінотеатр "Панорама"
1959	Населення Дніпропетровська досягло 662 тис.осіб. Утворено місто Ігрень (до якого увійшли також с.Одинківка і с.Рибальське); Розпочалося будівництво Новомосковського житлового району на 150 000 м² житлової площі (вул.Косіора); Напередодні жовтневих свят відкрито новий маршрут № 5, який пролягав від вулиці Сєрова (нині — вулиця Андрія Фабра) до вул. Паркової (вул. Титова).
26.02.1960	По вул.Шмідта, 3, відкрито кінотеатр "Факел"
Жовтень 1960	Утворено проектний інститут "Металургавтоматика"
06.11.1960	Відкрито трамвайний маршрут №16 до шинного заводу (цех ПМШ); у цьому ж році відкрито трамвайний рух по пр.Металургів (маршрут №15)
1960	Введено в експлуатацію тролейбусні маршрути № 6 «Вокзал — просп. Карла Маркса — Підстанція» та № 7 «Вокзал — вул. Холодильна».
01.04.1961	Здано в експлуатацію шинний завод
1961	стало до ладу тролейбусне депо в селищі Нове Клочко на 100 машин, які до цього базувалися на території трамвайного депо № 1. Введено в експлуатацію нові кільцеві маршрути «А» і «Б» загальною протяжністю 32,7 км.
16.05.1962	Відкрито пологовий будинок №1 на вул.Леніна
1962	У Дніпропетровську засновано радіоприладобудувальний технікум
15.08.1963	по вул.Титова, 18 відкрито кінотеатр "Супутник"
1963	Запрацював комбінат дитячих іграшок на пр.Кірова; відкрито тролейбусний маршрут № 8 по пр.Кірова і вул.Дніпропетровській
25.01.1964	на проспекті імені Газети "Правда" відкрили кінотеатр з однойменною назвою.
25.12.1964	У Дніпропетровську засновано «Дніпропетровський завод мостових залізобетонних конструкцій» (вул.Молодогвардійська, 2)
1965	На початку пр.Карла Маркса до 20-ї річниці перемоги у німецько-радянській війні створено Алею Слави
1964 - 1966	Спорудження у Дніпропетровську автомобільного мосту через Дніпро (Міст №2, "Новий"), на той час - найбільшого в УРСР
16.03.1966	В Дніпропетровську відкрито середню школу міліції (З 2005 - Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ)
08.04.1966 — 10.11.1982	Генеральний секретар ЦК КПРС - виходець з Дніпродзержинська Леонід Ілліч Брежнєв. За часів його правління Дніпропетровськ знаходився у привілейованому положенні, зокрема це стосувалось забезпечення товарами.
12.08.1966	Біля ПМЗ на території більше 20 га відкрито спорткомплекс «Метеор».
27.09.1966	Заселення першого дев'ятиповерхового будинку Дніпропетровська на розі сучасних вулиць Воскресенської (вул. Леніна) та Князя Володимира Великого (вул. Плеханова).
05.11.1966	Відкрито новий автодорожній міст (Центральний/Міст №2) через річку Дніпро.
1966	Відкрито центральний автовокзал (біля залізничного вокзалу)
01.05.1967	На Придніпровській залізниці створено 2 фірмові поїзди «Дніпро»
04.08.1967	Відкрито третє трамвайне депо по вул.Войцеховича. Введено в експлуатацію трамвайний маршрут № 17
Серпень 1967	У Дніпропетровську засновано Інститут геотехнічної механіки АН УРСР
30.10.1967	Урочисто відкрито монумент Вічної Слави воїнам, які загинули в роки Другої світової війни
30.08.1968	На вул. Рогальова відкрито Планетарій
25.10.1968	На набережній зведено готель «Дніпропетровськ»
Листопад 1968	На набережній відкрито ресторан "Поплавок"
1968	Вступив у дію Дніпропетровський електровозобудівний завод – ДЕВЗ. Відкрилася канатна дорога на Комсомольській острів
23.05.1969	Створено новий міський район – Індустріальний
03.08.1969	У 58 км від аеропорту Дніпропетровськ розбився Ан-24Б, що виконував рейс Луганськ - Дніпропетровськ - Вінниця - Львів. Загинуло 55 осіб.
01.09.1969	У м. Дніпропетровську засновано Центральні монтажно-заготівельні майстерні харківського тресту «Електропівдмонтаж», нині - ВАТ «Завод монтажних виробів»
29.10.1969	Відбулося відкриття Театру юного глядача
30.11.1969	Стало до ладу експериментальне трикотажне об'єднання («Дніпрянка»)
1969	Розпочато будівництво ж/м "Мандриківський" (нині- ж/м "Перемога" 1,2,3) Відкрито тролейбусний маршрут № 9 «пл. Жовтнева — завод «Полімермаш».
01.05.1970	Трамвайну лінію продовжено до ж,м Західний (маршрути №5, №14)
06.11.1970	У Дніпропетровську відкрито пам'ятник студентам Дніпропетровського медичного інституту, які загинули на фронтах Другої світової війни.
1970	Завершено спорудження нової будівлі Обкому Компартії на пр.Кірова,1 (нині- будівля ОДА), житлового будинку з магазином "Лотос" по пр.Карла Маркса. смт Таромське включену до складу м.Дніпропетровська
09.01.1971	Біля парку Леніна закладено фундамент першої дев'ятиповерхівки ж/м Діївський (нині - Червоний Камінь)
25.06.1971	Відкрито пам'ятник М.Ломоносову біля Горного інституту
1971	Заселено перші 5 дев'ятиповерхівок на 648 квартир і відкрито першу школу на новому масиві "Лоцманський" ("Перемога") Здано в експлуатацію тролейбусний маршрут № 10, протяжністю 9 км «пл. Жовтнева — ж/м «Лоцманський».
1971-1983	Спорудження ж/м "Лоцманський" (з 1975 р. - "Перемога")
1972	Збудовано культурно-спортивний комплекс шинного заводу (нині – Дніпрошина) по вул.Дніпропетровській Відкрито тролейбусний маршрут № 11
1972 - 1974	Спорудження на ж/м "Лоцманській" найдовшого будинку в УРСР - "Китайської стіни" довжиною більше 800 м на 1080 квартир.
12.04.1973	Створено Бабушкінський район міста
23.06.1973	Відкрився обласний музей комсомольської слави імені Олександра Матросова
17.09.1973	У парку ім. Чкалова встановлено пам'ятник засновнику парку Лазарю Глобі
1973	Почалось будівицтво ж/м Тополя. Відкрито тролейбусний маршрут № 12 - він зв'язав середмістя з ж/м «Перемога», а також маршрут № 13 від середмістя до житлового масиву «Червоний Камінь»
Січень 1974	На 12-му кварталі відкрили кінотеатр ім.Бабушкіна (вул.Єрмолової), нині - КДЦ "Дніпропрес"
29.04.1974	Відкрито новий аеровокзал
26.12.1974	У Дніпропетровську відкрився Театр опери та балету;
1974	Відкрито тролейбусні маршрути № 14 «ЦУМ — вул. Осіння» та № 15 «пл. Островського (нині — Старомостова площа) — вул. Осіння».
Лютий 1975	У Дніпропетровську на житловому масиві "Лоцманський" відкрився перший в області продовольчий магазин "Універсам"
Квітень 1975	У місті створено державний проектний інститут «Дніпростальконструкція».
07.05.1975	Урочисто відкрито Діораму «Битва за Дніпро»;
09.05.1975	На вул. Маршала Малиновського, ж/м Сонячний, відкрито пам'ятник льотчикам 17-ї повітряної армії - літак МІГ-19 на постаменті
01.06.1975	На базі станції Лоцманська відкрито споруджений вокзал "Дніпропетровськ-Південний" (знов став станцією у червні 2017 р.)
1975	Відкрито тролейбусний маршрут № 16 від Жовтневої площі до житлового масиву «Тополя». Протяжність — 17,4 км
1975 - 1995	Будівництво на березі Дніпра готелю "Парус"
01.04.1976	Створено виробниче швейне об'єднання «Славутич»
1976	Відкрито новий тролейбусний маршрут від заводу «Полімермаш» до житлового масиву «Тополя». На ж/м "Перемога" відкрився кінотеатр "Салют" На розі пр.Карла Маркса та вул.Дзержинського зведено 18-поверховий житловий будинок баштового типу, довгі роки відомий у місті як «Будинок книги» (за назвою великого книжкового магазину на 1-му поверсі)
06.04.1976	Створено Самарський район Дніпропетровська
06.11.1977	Відкрито регулярний рух другою ділянкою залізничного (Амурського) мосту через Дніпро
1977	До Дніпропетровська були приєднані міста Придніпровськ, Ігрень, селища Фрунзенське, Чаплі, Кіровський лісопарк — на лівобережжі, селища Таромське, Краснопілля — на правобережжі. У дніпропетровському парку ім.Т.Г.Шевченка відкрито літній кінолекторій (театр). На бульварі вулиці Горького встановлено пам'ятник Максиму Горькому. На проспекті ім.Газети "Правда" відкрився торговельний центр "Дім торгівлі" загальною площею 16 000 кв.м.
Липень 1978	До Дніпропетровська з Опочки Псковської області передислоковано вище військове зенітно-ракетне училище ППО, для якого біля Феодосійських казарм на пр.Гагарина було зведено новий корпус.
1978	В парку ім.В.Чкалова побудовано оригінальну конструкцію літнього лекторію-театру на озері
11.08.1979	У небі над Дніпродзержинськом зіткнулися літаки ТУ-134 А, який виконував рейс Ташкент – Гур'єв – Донецьк – Мінськ, та ТУ-134 А, що прямував маршрутом Челябінськ – Воронеж – Кишинів. Загинуло 178 пасажирів, у тому числі гравці футбольної команди "Пахтакор"
1979	У Дніпропетровську завершено будівництво нового аеропорту
15.04.1980	На базі факультету Київського інституту фізкультури створено Дніпропетровський інститут фізичної культури
20.07.1980	Стало до ладу тролейбусне депо № 2 на вулиці Героїв Сталінграда. Відкрито тролейбусне сполучення від Жовтневої площі до цеху КГШ заводу Дніпрошина (маршрут №6).
24.12.1980	У центрі Дніпропетровська відкрито нову будівлю цирку.
1980	Розпочато будівництво житлового масиву «Сокіл-1»
20.02.1981	Урочиста закладка метрополітену у Дніпропетровську
1981	Відкрито Усть-Самарський автомобільний міст; відкрито тролейбусний маршрут № 14А, протяжністю 3,6 км від цеху «Ш» заводу Карла Лібкнехта до просп. ім. Газети «Правда». Тролейбусний маршрут № 17 з'єднав центр міста з житловим масивом «Клочко-6», його протяжність — 17,9 км.
10.11.1982	Відкрито Кайдацький автомобільний міст через Дніпро. Помер Генеральний секретар ЦК КПРС - виходець з Дніпродзержинська Леонід Ілліч Брежнєв. Новим керівником СРСР став Ю.В.Андропов.
06.11.1983	Перемігши основного суперника - московський "Спартак" - у вирішальному матчі з рахунком 4:2 дніпропетровський "Дніпро" вперше став Чемпіоном СРСР з футболу
1983	"На центральному проспекті відкрито нову будівлю міськвиконкому (архітектор П.Нірінберг), а біля залізничного вокзалу - поштамту. Також відкрито універсальний споркомплекс "Метеор" ("Льодовий палац")
11.03.1985	Після смерті К.У.Черненка Генеральним секретарем ЦК КПРС став М.С.Горбачов
23.04.1985	відбувся пленум ЦК КПРС (Квітневий пленум), на якому М. С. Горбачов повідомив про плани перетворень, спрямованих на прискорення соціально-економічного розвитку СРСР
Травень 1985	Постанова Центрального комітету КПРС про заходи щодо подолання пияцтва та алкоголізму - початок антиалкогольної кампанії.
1985	Відкрито Євпаторійський шляхопровід між ж/м Тополя і вул.Героїв Сталінграду
1986	У відреставрованій будівлі Брянської церкви створено Будинок органної та камерної музики. Відкрився кінотеатр ""Комунар"
1986 - 1992	Л.Д.Кучма - генеральний директор ВО "ПМЗ"
1987	Реконструйовано аеропорт, подовжена злітно-посадкова смуга до 2850 метрів. Відкрито оновлений універмаг "Дитячий світ"
1988	Відкрито нову будівлю речпорту. Дніпропетровський "Дніпро" вдруге став Чемпіоном СРСР з футболу
25.06.1989	Дніпропетровський "Дніпро" вперше став володарем Кубка, а також Суперкубка СРСР з футболу
26.12.1989	Актор Михайло Васильович Мельник створив Український театр одного актора «Крик»
1989	На Набережній відкрито пам'ятник воїнам-"афганцям"
1990	Відкрито маршрут № 18 з центру до ж/м «Березинський» та ж/м «Лівобережний-1». Віктор Пінчук заснував у Дніпропетровську науково-виробничу групу "Інтерпайп". На Набережній Перемоги, 5 завершено будівництво нового ""Будинку піонерів і школярів
02.04.1991	Уряд В. С. Павлова пішов на підвищення роздрібних цін у 2-5 разів практично на всі продовольчі та промислові товари повсякденного попиту, сподіваючися, що це зупинить ажіотажний попит на них. При цьому заробітна плата підвищувалася в середньому на 20-30 %, видавалася також одноразова компенсація в розмірі 60 рублів. Крім того, з продажу почали зникати дешеві товари широкого споживання
16.07.1991	Над Дніпропетровськом вперше було піднято синьо-жовтий прапор.
19-24.08.1991	Спроба путчу ДКНС в Москві
Доба незалежності
24.08.1991	Отримання Україною незалежності
03.10.1991	"У Дніпропетровську зареєстровано Акціонерний комерційний банк науково-технічного прогресу ""Дніпро"" (вул.Набережна ім.Леніна, 29-а ), а також Комерційний інвестиційно-іноваційний банк ""Південкомінбанк"" (вул.Тітова, 21)
1991	відкрито тролейбусний маршрут № 19 ж/м Тополя - вул.Робоча
29.01.1992	Над Міською радою вперше піднято синьо-жовтий прапор.
13.02.1992 - 21.09.1993	Гендиректор ВО "ПМЗ" Л.Д.Кучма - другий прем'єр-міністр незалежної України
23.02.1992 - 25.09.1995	Дніпропетровську область очолює П.І.Лазаренко (представник Президента;. Голова облвиконкому, голова ОДА)
19.03.1992	Підприємцями І.Коломойським, Г.Боголюбовим, О.Мартиновим, Л.Мілославським, а також С.Тігіпко зареєстровано комерційний "Приватбанк" (вул.Набережна Перемоги, 50)
06.04.1992	У Дніпропетровську зареєстровано Комерційно-акціонерний банк "Новий" (пр.К.Маркса, 93)
20.05.1992	У Дніпропетровську зареєстровано Акціонерний комерційний банк сприяння підприємництву "Дніпросервісбанк" (вул.Сімферопольська, 17)
24.08.1992	На Театральному бульварі (вул. Леніна) відкрито пам'ятник Т.Г. Шевченка
1992	Відкрито маршрути № 20 з центру до ж/м «Лівобережний-3» та № 21 «ДІІТ — ж/м «Тополя-3».
10.01.1993	У Дніпропетровську зареєстровано Комерційний банк "Геобанк" (вул.Білостоцького, 159)
Квітень 1993 - Грудень 1994	Рішенням міської ради у вигляді експерименту встановлено безкоштовний проїзд в трамваях і тролейбусах.
07.07.1993	У Дніпропетровську В.Пінчуком засновано акціонерний "Муніціпальний банк" (З 1994 - "Кредит-Дніпро", вул.Дзержинського, 25 )
20.08.1993	На ж/м "Тополя" відкрито кінотеатр "Січ"
03.12.1993	У Дніпропетровську зареєстровано Акціонерний банк "Радабанк" (пр.Кірова, 46)
1993	На вул.Курчатова відкрито будівлю нового автовокзалу з готелем. У Дніпропетровську засновано Академію бізнеса та права (нині - Університет ім.Альфреда Нобеля). За адресою вул. Героїв Сталінграду, 111 на місці гастроному відкрився перший магазин «Агротехбізнес» і таким чином було покладено початок становленню всеукраїнської мережі дискаунтерів «АТБ»
31.01.1994	У Дніпропетровську зареєстровано Комерційний банк "Земельний капітал" (вул.Мечникова,7)
20.06.1994	У Дніпропетровську зареєстровано Акціонерний комерційний банк "Югтокобанк"
23.06.1994	У Дніпропетровську зареєстровано Дніпропетровський акціонерний банк "Відергебурт-банк" (вул.Героїв Сталінграду, 106-а)
Червень 1994	Міським головою обрано М.А.Швеця (до 1999 р.)
10.07.1994	Колишній гендиректор ВО "ПМЗ" та прем'єр-міністр України Л.Д.Кучма обраний Президентом України, яким був до 2004 р.
1994	Зведена нова будівля обласного суду на вул. Глінки. Відкрито філію МАУП
27.04.1995	Створено Дніпропетровську торгово-промислову палату
08.11.1995	Відкрито пам'ятник Дмитру Яворницькому біля Історичного музею
29.12.1995	відкрито першу чергу метрополітену з 6 станцій довжиною 7,8 км
1995	Відкрито новий хірургічний корпус на 600 місць обласної лікарні ім. Мечнікова. Закрито кінотеатр "Жовтень"
28.05.1996	Президент Л.Д.Кучма призначає прем'єр-міністром України колишнього губернатора Дніпропетровщини П.І.Лазаренка (на посаді до 02.07.1997)
15.07.1996	Після реконструкції відкрито аеропорт, він отримує статус міжнародного.
17.12.1996	Відкрито трамвайний рух по Кайдацькому мосту - Донецькому шосе (маршрут №18);
1996	Ліквідовано Дніпропетровський коледж автоматики та телемеханіки.
21.02.1997	Відкрито трамвайний маршрут №19 ж/м Лівобережний-3 - Кайдацький міст - пл.Островського
07.06.1997	Стався зсув на ж/м Тополя-1, внаслідок якого було зруйновано багатоповерховий будинок, ЗОШ № 99, дитячий садок; сусідні будинки були відселені.
24.05.1998	Відкрито музей «Літературне Придніпров'я"
27.04.1999	В.о. міського голови, а незабаром (30.01.2000) і міським головою став І.І.Куліченко (до 2014 р.)
Жовтень 1999	У північній частині Монастирського острова побудований православний храм Святого Миколая;
1999	відкрито тролейбусний маршрут № 1 «Жовтнева площа — вул. Титова».
1999 - 2005	Побудовано ЖК "Башти" - 30-поверхові башти-близнята, найвищі будівлі Дніпра; на час завершення будівництва були найвищими житловими будинками в Україні.
02.08.2000	На Набережній відкрито пам'ятник Василю Маргелову
20.09.2000	Урочисте відкриття відреставрованої хоральної синагоги. Вона отримала назву «Золота Роза»
21.12.2000	Відкрито Південний автомобільний міст через Дніпро
2000	Кінотеатр ім.Бабушкіна реконструйовано як КДЦ "Дніпропрес"
13.06.2001	На сесії міської ради було прийнято Статут територіальної громади
Вересень 2001	смт Таромське ліквідоване, його території включено безпосередньо до складу Ленінського району м.Дніпропетровська (у 1992-2001 - самостійне смт у складі Дніпропетровська)
23.04.2002	У Дніпропетровську створено "Агробанк" (В.Костельман, "Фоззі-груп"). З 2012 - Банк "Восток".
16.05.2002	Після реконструкції відкрито кінотеатр "Салют" на ж/м Перемога
14.09.2002	На просп. Карла Маркса біля міскради відкрито пам'ятник Олександру Полю
Січень 2003	Скасовано трамвайний маршрут №10 ДМЗ - вул.Робоча - вул.Виконкомівська
13.09.2003	Відкрито "Алею закоханих" по вул.Столярова
Вересень 2003	Центральну міську бібліотеку переселено з пр.Карла Маркса/Московської на вул.Комсомольську, на її місці розпочато спорудження торговельного центру
15.12.2003	Закінчено будівництво першої черги житлового комплексу "Башти".
2003	Засновано Дніпропетровський гуманітарний університет. Ліквідовано тролейбусний маршрут №8 (тимчасово)
2003 - 2018	Будівництво найбільшої у Східній Європі вірменської церкви (вул.Леваневського)
11.09.2004	Відкрито пішохідний Катеринославський бульвар (вул.Виконкомівська)
26.06.2005	запуск першої в Україні виробничої лінії з виготовлення гранульованої кави на Дніпропетровському комбінаті харчових концентратів
13.09.2005	У середмісті відкрито пішохідний Європейський бульвар (вул.Миронова) і комплекс фонтанів "Лебідь" на Набережній
26.08.2006	В автокатастрофі загинув тренер "Дніпра" Євген Кучеревський
09.09.2006	"Після реконструкції центральної ділянки Набережної відкрито сходи на пішохідний міст до Монастирського острова. Відкрито будівлю Дніпропетровської Єпархії. Відкриття першої черги ТРЦ Міст Сіті Центр
13.10.2007	Внаслідок вибуху побутового газу було зруйновано частину 9-ти поверхового житлового будинку по вул. Мандриківській, 127; загинули 23 мешканці.
2007	Під час реконструкції набережної був закритий маршрут № 13, який з'єднував центр з ж/м Парус.
2007 - 2013	Спорудження на Набережній Леніна храма Іоанна Хрестителя
14.09.2008	На 9-му км Запорізького шосе відкрито меморіал жертвам політичних репресій та голодомору
14.10.2008	На місці стадіона "Металург" відкрито сучасний спорткомплекс - стадіон «Дніпро-Арена»
Жовтень 2008	На місці зруйнованого вибухом газу будинку по вул.Мандриківській,127 відкрито храм
2008	У центрі знесено універмаг "Дитячий світ" і готель "Центральний", на їх місці побудовано ТЦ "Пассаж"
22.09.2009	В результаті пожежі згорів ринковий комплекс "Слов'янський" біля вокзалу.
2009	Знято контактну мережу по вул. Дзержинського (тролейбусний маршрут № 4). Влітку відновлено маршрут № 8 «Завод Металовиробів — проспект Пушкіна».
14.10.2009	У відбудованому Свято-Покровському храмі в Одинківці відбулася перша Божественна Літургія
18.03.2010 - 24.12.2012	Голова Дніпропетровської облдержадміністрації - Олександр Вілкул
Травень 2011	Початок будівництва об'їзної дороги навколо Дніпропетровська (ділянка Південного обходу)
31.05 - 29.09.2011	Капітальна реконструкція вул.Шмідта
10.09.2011	Відкриття реконструйованої набережної (вул. Маршала Малиновського) та фонтану на лівому березі
22.12.2011	Відкриття першої черги Південного обходу об'їзної дороги між Криворізьким і Запорізьким шосе довжиною 18 км
24.02.2012	Відкриття "Льодової Арени" на ж/м Червоний Камінь (замість закритої разом з спорткомплексом "Метеор" ковзанки)
14.04.2012	В середмісті, на вул.Гоголя застрелений відомий дніпропетровський бізнесмен, забудовник Геннадій Аксельрод
27.04.2012	Серія терактів (підриви урн на вулицях) в середмісті Дніпропетровська
05.10.2012	Урочисте відкриття комплексу "Інтерпайп-Сталь" у Нижньодніпровську - найбільшого електросталеплавильного заводу у Східній Європі. Вартість будівництва склала близько $700 млн. В рамках проєкту побудовано вапнякову фабрику та кисневий завод для забезпечення сталевого виробництва необхідною сировиною.
03.09.2014	На базі Академії митної служби України та Дніпропетровської державної фінансової академії утворено Університет митної справи та фінансів
08.09.2012	Біля облдержадміністрації відкрито площу 80-річчя Дніпропетровської області зі стелами відомих діячів
14.11.2012	У Дніпропетровську зупинено останню мартенівську піч
14.09.2013	Відкрито штучний водоспад "Поріг ревучий" на Монастирському острові
11.10.2013	На вул. Троїцька площа, 5-А відкрився Музей українського живопису
29.10.2013	Біля облдержадміністрації відкрито "Парк ракет" зі зразками продукції ПМЗ
26.01.2014	Під час Революції Гідності під будівлею ОДА сталися сутички між антипрезидентськими мітингувальниками і організованими місцевою владою т. зв. «тітушками»
20.02.2014	Початок російсько-української війни (початок захоплення Криму)
22.02.2014	Під час Революції Гідності на центральній площі Дніпропетровська повалено пам'ятник В.Леніну
01.03.2014	У Дніпропетровську проросійські маніфестанти пройшли центром міста і на центральній площі вивісили прапори УРСР та Росії. (аналогічні акції пройшли і в інших великих містах сходу України)
16.03.2014	Росія проводить в Криму незаконний референдум, на підставі якого оголошує Крим свою територією. Проросійські активісти влаштували мітинги на підтримку кримського референдуму в містах сходу України, у т.ч. і в Дніпропетровську
06.04.2014	Проросійські активісти на мітингу вимагали проведення місцевого референдуму
07.04.2014	Проголошення Донецької та Харківської "народних республік". Прихильники «лівого сектора» закликали до захоплення будівлі Дніпропетровської ОДА, проте дніпропетровська міліція цьому завадила.
12.04.2014	Початок збройних сутичок з проросійськими терористами на Донбасі. РНБОУ приймає рішення про початок АТО на сході України.
13.04.2014	Через «підвищення рівня небезпеки на сході та в центрі України» на всіх шляхах в’їзду до Дніпропетровська виставили блок-пости. Про це повідомили в штабі національного захисту регіону.
14.04.2014	Розпочався запис добровольців до батальйону «Дніпро», який відбувався у приміщенні Дніпропетровської облдержадміністрації
16.04.2014	Губернатор Дніпропетровщини Ігор Коломойський та його заступник Борис Філатов оголосили грошову винагороду за затримання сепаратистів та вилучення зброї
27.06.2014	Демонтовано пам'ятник Леніну (барельєф) на пр. Кірова/Пушкіна
13.11.2014	На Мандриківці відкрився приватний технічний музей "Машини часу"
20.04.2014	Початок формування 20-го окремого мотопіхотного батальйону «Дніпропетровськ»
01.05.2014	Виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов підписав указ про відновлення призову до армії.
14.06.2014	Вночі при посадці в аеропорту «Луганськ» російськими терористами був збитий з ПЗРК «Ігла» та великокаліберного кулемета військово-транспортний літак Іл-76МД. На борту перебувало 40 десантників 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади та 9 членів екіпажу, які загинули. Трагедія стала найбільшою з початку АТО і найбільшою одночасною втратою Збройних сил України за період незалежності України.
2014	Закрито кінотеатр "Родина".
20.04.2015	Гранітний меморіал загиблим захисникам України висотою майже 4 метри відкрили на Краснопільському кладовищі – саме тут захоронено майже 200 тимчасово невстановлених учасників АТО.
27.11.2015	Міським головою обрано Бориса Філатова
29.01.2016	На Привокзальній площі демонтовано пам'ятник Г.І.Петровському
16.05.2016	м.Дніпропетровськ перейменовано на Дніпро на виконання згідно з Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки»
11.10.2016	На вул.Артема відкрито єпархіальне управління Української православної церкви Київського Патріархату
18.12.2016	через проблеми з платоспроможністю, була проведена націоналізація ПриватБанку
23.01.2017	Урочисте відкриття Музею «Громадянський подвиг Дніпропетровщини в подіях АТО» на Соборній площі - першого музею АТО в Україні
27.02.2017	Президент Петро Порошенко повідомив про виділення ЄІБ та ЄБРР кредиту у розмірі 300 млн. євро на добудову 1-ї гілки метро у Дніпрі.[2]
12.05.2017	У сквері біля облдержадміністрації урочисто відкрито найбільший в Україні меморіал загиблим захисникам України у війні з Росією - Алею пам'яті.
05.06.2017	Після реконструкції відкрився стадіон Трудові резерви
Червень 2017	Вокзал "Дніпропетровськ-Південний" знов став станцією Лоцманська
04.08.2017	Відкрито маршрут № 14 «вулиця Глінки — ж/м «Сонячний». Це перший тролейбусний маршрут, на якому почали працювати тролейбуси Дніпро Т203 з автономним ходом до 20 км
21.11.2017	Селище Авіаторське офіційно увійшло до складу м. Дніпро.
15.12.2017	Відкрито тролейбусний маршрут № 2 «Вулиця Глінки — ж/м Парус-2» (фактично відновлено маршрут №13, ліквідоваий у 2007 р.)
2017-2019	Капітальний ремонт центрального мосту.
17.03.2018	Освячено новий вірменський храм Святого Григора Лусаворича на вул.Курчатова
23.08.2018	Найвищий в Україні флагшток з національним прапором встановили на Соборній площі у Дніпрі
08.09.2018	Відкрито тролейбусний маршрут № 21 «Площа Соборна — пр.Гагаріна - ж/м Сокіл-2».
26.12.2018	Після повної реконструкції відкрито вул.Курчатова. Тролейбусний маршрут №5 вул.Титова - пр.Пушкіна подовжено до вокзалу і пр.Яворницького/вул.Фабра
07.09.2019	Після реконструкції відкрито Центральний міст через Дніпро
13.09.2013	На Набережній Перемоги відкрито сквер Прибережний
2019	Через борги фактично припинила існування легендарна футбольна команда "Дніпро"
03.03.2020	В Україні (Чернівці) зафіксований перший випадок коронавірусної хвороби
13.03.2020	Повідомлено про першу смерть від коронавірусу в Україні — померла 71-річна жінка з Житомирської області
18.03.2020	За рішенням Уряду в Україні припиняються залізничні, авіа- та автобусні міжміські та міжобласні пасажирські перевезення, а також робота метрополітену; обмежується робота торговельних і інших закладів, окрім продуктових і аптечних точок. Зупинено громадський транспорт у Чернівцях. У світі кількість хворих на цей час перевищила 200 000 осіб, а померлих — 8 000.
19.03.2020	В Дніпрі підтверджено коронавірус у 2 осіб, які повернулись із Франції.
23.03.2020	У Києві, Дніпрі обмежено загальний доступ до послуг громадського транспорту, схеми руху транспорту змінено.
30.04.2020	Мери м. Дніпра і Черкас оголосили про послаблення карантинних заходів (зокрема, про дозвіл на відкриття непродуктових торговельних точок)
28.05.2020	Встановлення червоно-чорного прапору біля Алеї Героїв та Дніпропетровської ОДА
19.07.2020	Верховна Рада України змінила територіальний устрій області, утворивши 7 районів замість 22-х. Дніпро увійшов до Дніпровського району
Липень 2020	Частина вулиці Короленка (перший квартал) стала бульваром із фонтанами
12.09.2020	відкрито тролейбусний рух до житлового масиву Придніпровськ (Маршрут №6 від Соборної площі, при цьому від ж/м Перемога - на автономній тязі)
22.11.2020	в результаті перемоги у 2-му турі виборів (78,1% проти 18,8% у Загіда Краснова) Борис Філатов залишився міським головою Дніпра на наступний термін
Листопад 2020	Після реконструкції вул.Яворницького стала пішохідним бульваром
18.01.2021	Відкрито сучасний бульвар по вул.Південній
11.09.2021	Тролейбусний маршрут №12 подовжено від ж/м Перемога-5 до ж/м Перемога-6; Відкрито сучасний сквер на Слобожанському проспекті, 65-67
24.02.2022	Початок масштабного російського вторгнення. Початок російських ракетних обстрілів Дніпра і інших українських міст. Ракетний удар по військовій інфраструктурі в районі Краснопілля. Запровадження воєнного стану в країні, в Дніпрі - комендантської години. Через тиждень ворог зупиняється на південних рубежах Дніпропетровщини і перед Запоріжжям.
11.03.2022	Другий ракетний удар по Дніпру: в районі пр.Нігояна, загинула 1 людина.
24.03.2022	Черговий ракетний удар по Дніпру, постраждала військова інфраструктура.
30.03.2022	Росіяни завдали ракетного удару по нафтобазі в Дніпрі (вул.Океанська?)
31.03.2022	Російські окупанти завдали ракетного удару по військовому об'єкту в Дніпрі: 2 загиблих, 5 поранених.[1]
01.04.2022	Російський ракетний удар по Дніпру.
10.04.2022	Ракетний удар по аеропорту Дніпра
21.04.2022	Початок перейменувань топонімів Дніпра, пов'язаних з расєєй.
04.05.2022	Внаслідок російського ракетного удару пошкоджено залізничну інфраструктуру (Амурський міст), другу ракету збили сили ППО.
28.06.2022	Ракетний удар по промисловій інфраструктурі Дніпра: 4 загиблих, 6 поранених
15.07.2022	Удар російськими ракетами Х-101 по "Південмашу" і прилеглій території житлової забудови: 4 загиблих, 8 поранених.
23.08.2022	В результаті влучання російської ракети "Іскандер" у Дніпрі зруйновано приватний будинок.
10.09.2022	У небі над Дніпром збито російську крилату ракету.
11.09.2022	Російська ракета влучила у нежитлову будівлю біля обласної поліції, загинув охоронець.
29.09.2022	Росіяни влучили ракетою Х-22 по будинку у приватному секторі (район пр.Металургів), вбивши 3-х осіб, серед них дитину; 5 поранених[3] Росіяни влучили ракетою "Іскандер" по території АТП на вул.Орловській, 3 осіб загинуло, 5 поранених. Згоріло близько 100 пасажирських автобусів[4] Повторна спроба росіян влучити по будівлі обласної поліції, знов пошкоджено територію Троїцького ринку і навколишні будівлі.[5]
10.10.2022	Російські війська завдали першого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України, а також наймасовішого від початку повномасштабного вторгнення ракетного удару по всій території України. В Дніпрі, куда ворог скерував 10 ракет з 84, загинули щонайменше 4 особи та ще 19 були поранені. Ціллю атак стали об'єкти критичної інфраструктури, житлові квартали - пошкоджено будівлю АТС та дорожне покриття по вул.Калиновій, найближчі житлові будинки.[6]
18.10.2022	Двома ракетами Х-101 вранці було вражено район Придніпровської ТЕС, пошкоджено енергетичну інфраструктуру.[7]
25.10.2022	Російські окупанти вдарили ракетою Х-59 по АЗС у Дніпрі. Загарбники вбили двох людей, ще четверо постраждали.[8]
31.10.2022	3-й масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України: випущено 78 ракет. В Дніпрі зафіксовано влучання в районі Придніпровської ТЕС.
09.11.2022	Російські загарбники вдарили по Дніпру дронами-камікадзе. Зокрема, влучили у депо «Нової Пошти», 4 співробітників було поранено
15.11.2022	4-й масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України: випущено близько 100 ракет. Внаслідок атаки було пошкоджено 15 об'єктів енергетики, від енергоспоживання відключено понад 7 мільйонів абонентів, зокрема і в Дніпрі, що викликало також відключення мобільного зв'язку, водо- та теплопостачання від однієї до декількох діб.
17.11.2022	Ракети поцiлили у двох районах Дніпра. Є влучання у промислове підприємство (ПМЗ). Пошкоджені житлові будинки поряд. Поранено 14 осіб.[9]
18.11.2022	По Україні почалось розгортання по «Пунктів незламності» — місць, де передбачено тепло, вода, електрика, мобільний зв'язок, інтернет, місце для відпочинку, аптечки та забезпечення для мам і дітей
23.11.2022	5-й масований удар по об'єктах енергетичної інфраструктури України: випущено 70 ракет (51 збито ППО). Через ушкодження інфраструктури були запроваджені аварійні вимкнення електричної енергії по всій території України. Вперше в історії енергетична система України зазнала системного збою (блекаут): втратила єдність та розпалась на ізольовані острівці, возз'єднати її вдалось лише о 4-ї ранку наступного дня.
26.11.2022	Внаслідок ракетного удару Х-22 10 будинків зруйновані дощенту і близько 20 пошкоджені, 1 особа загинула, 13 постраждали.
05.12.2022	6-й масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України: випущено близько 70 ракет, з яких понад 60 збито ППО.
15.12.2022	7-й масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України (основний удар було направлено на Київ): випущено 76 ракет, з яких 60 збито ППО. Росіяни влучили в об’єкти енергетичної інфраструктури в різних районах області, завдавши серйозних руйнувань. Область була повністю знеструмлена. Через це в Дніпрі тимчасово зупинився електротранспорт та метро. Загалом українські захисники збили в небі над Дніпропетровською областю 10 ракет.
29.12.2022	8-й масований ракетний удар по енергетичній інфраструктурі України. О 8 годині ранку російські військові атакували Україну дронами-камікадзе, крилатими ракетами з кораблів і стратегічних бомбардувальників, а також зенітними керованими ракетами С-300. Силами ППО було збито 54 із 69 російських ракет
14.01.2023	В результаті російського удару ракетою Х-22 по житловому будинку по вул.Набережна Перемоги, 118 на ж/м Перемога знищено 2 під'їзди, загинуло 46 мирних громадян, 9 зникли без вісті.
21.10.2023	Початок акції "Гроші на ЗСУ" біля будівлі міської ради. Головна мета - "20%" на ЗСУ.
29.12.2023	Ракетна атака на Дніпро, вбито 6 осіб

Джерела

[1] [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.] "ИСТОРИЧЕСКИЙ КАЛЕНДАРЬ ДНЕПРА" на сайті https://gorod.dp.ua/ [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

1. Тайны Днепра: великий Кобзарь на Приднепровье. Gorod.dp.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
2. Метро в Днепре осталось ждать 4 года, — президент. 49000 (ru-RU) . 27 лютого 2017. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
3. Удар по Дніпру та області: в ОПУ уточнили дані щодо жертв та поранених. Слово і Діло (укр.). Процитовано 20 січня 2023.
4. Нічний ракетний удар по Дніпру: очевидці розповіли, як це було - Днепр Инфо. Днепр Инфо - Новости Днепра (укр.). 30 вересня 2022. Процитовано 20 січня 2023.
5. Давиденко, Катерина (30 вересня 2022). Російська ракета влучила по житловому кварталу у центрі Дніпра: що відбувається там зараз. Новини Дніпра | Останні новини Дніпро Оперативний (рос.). Процитовано 20 січня 2023.
6. Марина, Берест. Рашисти здійснили масштабні атаки на Дніпропетровщину: є жертви. Meta.ua (укр.). Процитовано 20 січня 2023.
7. У Дніпрі пролунали вибухи (оновлено). Слово і Діло (укр.). Процитовано 20 січня 2023.
8. У Дніпрі ворожа ракета Х-59 влучила у АЗС: подробиці від рятувальників. Информатор UA (укр.). Процитовано 20 січня 2023.
9. Зеленський показав кадри ранкового вибуху в Дніпрі. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 20 січня 2023.